| dbo:abstract
|
- سادت الرقابة في الاتحاد السوفيتي وجرى إنفاذها على نحو صارم. سلكت الرقابة اتجاهين رئيسين: تولت المديرية العامة لحماية أسرار الدولة في الصحافة (المعروفة أيضًا باسم جلافلت) أسرار الدولة، وكانت مسؤولة عن رقابة جميع منشورات أسرار الدولة وبثها. نفذت عدة منظمات الرقابة، بما يتوافق مع إيديولوجية الحزب الشيوعي وسياساته الرسمية، على النحو التالي: تولت منظمة غوسكيميزديت رقابة جميع المواد المطبوعة: الروايات الخيالية والشعر وغيرها تولت منظمة غوسكينو مسؤولية السينما. عنيت الإدارة الأولى في كثير من الوكالات والمؤسسات، مثل اللجنة الحكومية للإحصاء، بمسؤولية ضمان عدم وصول أسرار الدولة وغيرها من المعلومات الحساسة إلا إلى الأيدي المخولة بذلك. (ar)
- Cenzura v Sovětském Svazu byla všudypřítomná a přísně dodržována. Cenzura byla prováděna ve dvou hlavních směrech:
* Státní tajemství byla zpracována Generálním ředitelstvím pro ochranu státního tajemství v tisku (také známý jako Glavlit), který měl na starosti prověření všech publikací a vysílání za účelem odhalení vyzrazení státního tajemství
* Cenzura, v souladu s oficiální ideologií a politikou komunistické strany, byla prováděna za účasti několika organizací:
* Goskomizdat cenzuroval všechny tiskoviny: beletrie, poezie, atd.
* Goskino prověřoval kina
* Gosteleradio se staral o rádiové a televizní vysílání (cs)
- Zensur in der Sowjetunion war die Kontrolle sowjetischer Behörden sowie der Kommunistischen Partei über den Inhalt und die Verbreitung von Druckwerken, Musikstücken, dramaturgischen Werken, Werken darstellender Kunst, Fotografien, Radio- und Fernsehübertragungen. Sie erfolgte mit dem Ziel der Einschränkung oder dem Verbot von Gedanken und Nachrichten, die für die Macht der sowjetischen Organe gefährlich und deshalb unerwünscht waren. Das sowjetische Zensursystem stellte spätestens ab dem Beginn der 1930er Jahre das bis dahin umfassendste Informationskontrollsystem in der Geschichte Russlands dar. Es überwachte alle offiziellen Kanäle zur Verbreitung von Informationen: Bücher, Zeitschriften, Radio, Fernsehen, Kino, Theater usw. Die Zensur wurde durch die Abgabe der Werke an spezielle staatliche Institutionen ausgeübt, deren oberste Behörde die Hauptverwaltung der Angelegenheiten der Literatur und des Verlagswesens (Glawlit) war. Gleichfalls häufig kamen die Verbreitung von Falschinformationen und die Selbstzensur vor. Die Zensur in der UdSSR hatte primär einen ideologischen Charakter. Historiker zeigten, dass die sowjetische Zensur Gewaltszenen nicht filterte, sofern diese mit den ideologischen Vorgaben konform waren. Dies betraf beispielsweise die Zurschaustellung der Vernichtung der Feinde der Sowjetmacht. Schwerpunkte der sowjetischen Zensurtätigkeit waren:
* sogenannte „antisowjetische Propaganda“, inklusive aller Werke, die nicht mit der Richtung der ideologischen Vorgaben übereinstimmten, auch wenn das politische System in der UdSSR nicht direkt angegriffen wurde
* militärische und wirtschaftliche Geheimnisse einschließlich der Informationen über die Orte von Gefängnissen und Zwangsarbeitslagern
* negative Informationen über den Stand der Dinge in der Sowjetunion (beispielsweise Katastrophen, wirtschaftliche Probleme, Konflikte zwischen Nationalitäten, negative soziale Erscheinungen und dergleichen). Informationen, wie unangenehme Allusionen (Anspielungen) auf die Realität, sollten gefiltert werden. Die Mehrheit der Historiker hebt den totalitären Charakter der sowjetischen Zensur hervor und unterstellt den zensierenden Organen eine Kontrolle im Interesse der in der Sowjetunion alleinherrschenden kommunistischen Partei. Russische Bürgerrechtler behaupten, dass die Praktik der Zensur die internationalen Beziehungen der UdSSR nachhaltig störte. Es existieren verschiedene Ansichten hinsichtlich der Zensur wissenschaftlich-technischer Informationen. Der ehemalige hochrangige Glawlit-Mitarbeiter Wladimir Solodin behauptet, dass die Zensur niemals technische und wissenschaftliche Literatur kontrollierte, doch eine Reihe von Wissenschaftlern führt aus, dass Verbote und Zensur im Bereich der Wissenschaften wie Kernphysik, Psychologie, Soziologie, Kybernetik, Biologie und Genetik üblich waren. Abgesehen davon waren die Werke einzelner Autoren unabhängig von ihrer Form und ihrem Inhalt verboten. Nach Auffassung des Spezialisten für Informationssicherheit N. W. Stoljarow gab es in der UdSSR unnötig viele Staatsgeheimnisse und die verbotene Verbreitung von Institutsgeheimnissen in der Öffentlichkeit kam deshalb ebenso häufig vor. Die daraus resultierende ausufernde Geheimhaltung führte dann dazu, dass die wissenschaftlichen Institute nicht mehr in der Lage waren, seriöse, kritische Analysen zu liefern. (de)
- Censorship in the Soviet Union was pervasive and strictly enforced. Censorship was performed in two main directions:
* State secrets were handled by the General Directorate for the Protection of State Secrets in the Press (also known as Glavlit), which was in charge of censoring all publications and broadcasting for state secrets
* Censorship, in accordance with the official ideology and politics of the Communist Party was performed by several organizations:
* Goskomizdat censored all printed matter: fiction, poetry, etc.
* Goskino, in charge of cinema
* Gosteleradio, in charge of radio and television broadcasting
* The First Department in many agencies and institutions, such as the State Statistical Committee (Goskomstat), was responsible for assuring that state secrets and other sensitive information only reached authorized hands. (en)
- La censura en la Unión Soviética fue un fenómeno persuasivo de presión ideológica estatal que tuvo vigencia a lo largo de toda la historia de ese país (1922-1991), aunque con ciertos altibajos. Tuvo dos períodos de relajamiento: el primero, después de la muerte del Iósif Stalin en 1953 (desestalinización), y el segundo durante la política de glásnost (“transparencia”) implementada por Mijaíl Gorbachov en 1986. (es)
- La censure en URSS, ou censure en Union soviétique, est le contrôle, de la part des autorités de l'URSS, du contenu et de la diffusion de l'information, y compris par les imprimés, les œuvres musicales, scéniques, les beaux-arts, le cinéma, la photographie, les émissions de radio et de télévision, afin de supprimer toutes les sources d'information alternatives aux sources officielles, pour limiter ou en empêcher la diffusion d'idées et d'informations considérées comme nuisibles ou indésirables. Le système de censure politique générale comprenait diverses formes et méthodes de contrôle idéologique et politique - en plus des méthodes directes (interdiction de publication, censure, rejet des manuscrits), une grande variété de méthodes indirectes touchant au personnel, à l'édition, à la politique de redevances étaient utilisées. Les fonctions de contrôle de la censure ont été confiées à des institutions étatiques spéciales. La censure contrôlait tous les canaux officiels internes de diffusion de l'information : livres, périodiques, radio, télévision, cinéma, théâtre, etc., les informations venant de l'extérieur (brouillage des radios étrangères diffusant dans les langues des peuples de l'URSS, contrôle scrupuleux des produits imprimés des médias étrangers sur le thème de l'« anti-soviétisme »). L'autocensure était également répandue. Les principaux objets de la censure étaient la soi-disant propagande « anti-soviétique » (qui comprenait tout ce qui ne correspondait pas aux idéologies en vigueur), les secrets militaires et économiques (par exemple, les informations sur les lieux de détention et les cartes géographiques), les informations négatives sur l'état du pays (catastrophes, problèmes économiques, conflits ethniques, phénomènes sociaux négatifs, etc.), et toute information susceptible de devenir une cause d'agitation ou d'allusions dérangeantes. La censure en URSS était principalement idéologique. Certains chercheurs notent que la censure soviétique, en particulier, n'empêchait pas la projection de scènes de violence si elles correspondaient aux orientations idéologiques en vigueur - par exemple, si elles démontraient la destruction des ennemis du gouvernement soviétique ou dénonçaient la brutalité de l'ennemi, mais d'autres chercheurs notent que pendant toute la période de l'histoire audiovisuelle soviétique, il n'y a pas eu de diffusion télévisée d'images de violence posant problème. La plupart des chercheurs notent la nature totalitaire de la censure soviétique et la subordination des organes de censure au contrôle du Parti communiste d'Union soviétique . Les militants des droits de l'homme ont soutenu que la pratique de la censure violait les obligations internationales de l'URSS . Les opinions divergent quant à l'existence de censure de l'information scientifique et technique. Vladimir Solodin, un cadre du Glavlit , a soutenu que « la censure n'a jamais contrôlé la littérature technique et scientifique » ; cependant, un certain nombre de chercheurs écrivent que des pans entiers des sciences telles que la physique nucléaire, la psychologie, la sociologie, la cybernétique, la biologie ou la génétique ont fait l'objet d'interdictions et de censure, et systématiquement pour la littérature scientifique en provenance de l'étranger. En outre, en cas de censure portant sur des auteurs individuels, la totalité de leurs œuvres a pu être interdite à compter de 1937. . Selon le spécialiste de la sécurité de l'information en URSS N. V. Stolyarov, il y avait une « présomption de secret d'État » et une « aliénation de la société à l'institution du secret ». De ce fait, le fonctionnement de cette institution « n'a pas fait l'objet d'une analyse critique sérieuse ». (fr)
- Цензу́ра в СССР — контроль советских и партийных органов СССР над содержанием и распространением информации, в том числе печатной продукции, музыкальных и сценических произведений, произведений изобразительного искусства, кинематографических и фотографических произведений, передач радио и телевидения, с целью подавления всех источников информации, альтернативных официальным, ограничения либо недопущения распространения идей и сведений, считавшихся вредными или нежелательными. Система всеобщей политической цензуры включала различные формы и методы идеологического и политического контроля — наряду с прямыми (запрет публикации, цензорское вмешательство, отклонение рукописей) применялись самые разнообразные косвенные методы, относящиеся к кадровой, издательской, гонорарной политике. Функции цензурного контроля были возложены на специальные государственные учреждения.Цензура контролировала все внутренние официальные каналы распространения информации: книги, периодические издания, радио, телевидение, кино, театр и т. д., информацию, поступающую извне (глушение зарубежных радиостанций, вещающих на языках народов СССР, скрупулёзный контроль печатной продукции зарубежных СМИ на предмет «антисоветчины»). Также широко была распространена и самоцензура. Основными объектами цензуры были так называемая «антисоветская пропаганда» (в которую включалось всё, что не соответствовало текущим идеологическим представлениям), военные и экономические секреты (например, информация о местах заключения и географические карты), негативная информация о состоянии дел в стране (катастрофы, экономические проблемы, межнациональные конфликты, отрицательные социальные явления и т. д.), любая информация, которая потенциально могла стать поводом для волнений и неудобных аллюзий. Цензура в СССР носила в первую очередь идеологический характер. Одни исследователи отмечают, что советская цензура, в частности, не препятствовала показу сцен насилия, если они соответствовали текущим идеологическим установкам — например, демонстрировали уничтожение врагов советской власти или обличали зверство врага, но при этом другие исследователи утверждают, что на протяжении всего периода советской аудиовизуальной истории не существовало такой проблемы, как негативное воздействие образов насилия в телевещании Большинство исследователей отмечает тотальный характер советской цензуры и подчинение цензурных органов контролю со стороны Коммунистической партии Советского Союза. Правозащитники утверждали, что цензурная практика нарушает международные обязательства СССР. Существуют различные мнения относительно существования цензуры научно-технической информации. Высокопоставленный сотрудник Главлита Владимир Солодин утверждал, что «цензура никогда не контролировала техническую литературу и литературу научную», однако ряд исследователей пишет, что запретам и цензуре подвергались целые направления в таких науках, как ядерная физика, психология, социология, кибернетика, биология, генетика. Кроме того, запретам были подвергнуты произведения отдельных авторов вне зависимости от их формы и содержания. По мнению специалиста по информационной безопасности Н. В. Столярова, в СССР имела место «презумпция государственной секретности» и «отчуждение института секретности от общества». В результате функционирование этого института «не подвергалось серьёзному критическому анализу». (ru)
- Censura na União Soviética refere-se à repressão oficial ocorrida na extinta União Soviética, país que existiu de 1922 a 1991. O controle feito pelos órgãos soviéticos e pelo partido comunista sobre o conteúdo das informações propagadas, incluindo materiais impressos, músicas e peças teatrais, obras de arte visual, trabalhos fotográficos e cinematográficos, transmissão de rádio e televisão, tinha como objetivos suprimir todas as fontes de informação alternativas às oficiais e também limitar e prevenir a propagação de ideias e informações consideradas nocivas ou indesejáveis.Nos assuntos artísticos e literários, enquanto Lênin ainda era vivo, o regime mostrou um grau de tolerância ausente em outros campos da vida soviética. Cientes de que a maioria dos intelectuais os rejeitavam, e ainda pretendendo conquistá-los, os bolcheviques permitiram a liberdade de criatividade aos escritores e artistas, contanto que não se envolvessem publicamente com dissidência política. (pt)
- Цензура в СРСР — контроль радянських та партійних органів СРСР над змістом та розповсюдженням інформації, в тому числі друкованої продукції, музичних і сценічних творів, творів образотворчого мистецтва, кінематографічних та фотографічних творів, передач радіо та телебачення, з метою придушення всіх джерел інформації, альтернативних офіційним, обмеження або недопущення розповсюдження ідей та інформації, які вважалися шкідливими або небажаними. Система загальної політичної цензури включала різні форми та методи ідеологічного та політичного контролю — поряд з прямими (заборона публікації, цензорським втручання, відхиленням рукописів) застосовувалися найрізноманітніші непрямі методи, що відносяться до кадрової, видавничої, гонорарної політики. Функції цензурного контролю були покладені на спеціальні державні установи. Цензура контролювала всі внутрішні офіційні канали поширення інформації: книги, періодичні видання, радіо, телебачення, кіно, театр, тощо, інформацію, що надходить ззовні (глушіння зарубіжних радіостанцій, які ведуть мовлення на мовах народів СРСР, скрупульозний контроль друкованої продукції зарубіжних ЗМІ на предмет «антирадянщини»). Також широко була поширена і самоцензура. Цензура в СРСР носила в першу чергу ідеологічний характер. Дослідники відзначають, що радянська цензура, зокрема, не перешкоджала показу сцен насильства, якщо вони відповідали поточним ідеологічним установкам — наприклад, демонстрували знищення ворогів радянської влади або викривали звірство ворога. Основним об'єктом цензури були так звана «антирадянська пропаганда» (до якої включалося все, що не відповідало поточним ідеологічним установкам), військові та економічні секрети (наприклад, інформація про місця ув'язнення і географічні карти), негативна інформація про стан справ у країні (катастрофи, економічні проблеми, міжнаціональні конфлікти, негативні соціальні явища, тощо), будь-яка інформація, яка могла викликати небажані алюзії. Більшість дослідників відзначає тотальний характер радянської цензури і повне підпорядкування цензурних органів Комуністичный партії Радянського Союзу. стверджували, що цензурна практика порушує міжнародні зобов'язання СРСР. Існують різні думки щодо існування цензури науково-технічної інформації. Високопоставлений співробітник Главліту Володимир Солодін стверджував, що «цензура ніколи не контролювала технічну літературу і літературу наукову», проте ряд дослідників пише, що заборонам і цензурі піддавалися цілі напрямки в таких науках, як ядерна фізика, психологія, соціологія, кібернетика, біологія, генетика. Крім того, заборонам були піддані твори окремих авторів незалежно від їх форми і змісту . На думку фахівця з інформаційної безпеки Н. В. Столярова, в СРСР мала місце «презумпція державної секретності» та «відчуження інституту секретності від суспільства». В результаті функціонування цього інституту «не піддавалося серйозному критичному аналізу». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Cenzura v Sovětském Svazu byla všudypřítomná a přísně dodržována. Cenzura byla prováděna ve dvou hlavních směrech:
* Státní tajemství byla zpracována Generálním ředitelstvím pro ochranu státního tajemství v tisku (také známý jako Glavlit), který měl na starosti prověření všech publikací a vysílání za účelem odhalení vyzrazení státního tajemství
* Cenzura, v souladu s oficiální ideologií a politikou komunistické strany, byla prováděna za účasti několika organizací:
* Goskomizdat cenzuroval všechny tiskoviny: beletrie, poezie, atd.
* Goskino prověřoval kina
* Gosteleradio se staral o rádiové a televizní vysílání (cs)
- La censura en la Unión Soviética fue un fenómeno persuasivo de presión ideológica estatal que tuvo vigencia a lo largo de toda la historia de ese país (1922-1991), aunque con ciertos altibajos. Tuvo dos períodos de relajamiento: el primero, después de la muerte del Iósif Stalin en 1953 (desestalinización), y el segundo durante la política de glásnost (“transparencia”) implementada por Mijaíl Gorbachov en 1986. (es)
- سادت الرقابة في الاتحاد السوفيتي وجرى إنفاذها على نحو صارم. سلكت الرقابة اتجاهين رئيسين: تولت المديرية العامة لحماية أسرار الدولة في الصحافة (المعروفة أيضًا باسم جلافلت) أسرار الدولة، وكانت مسؤولة عن رقابة جميع منشورات أسرار الدولة وبثها. نفذت عدة منظمات الرقابة، بما يتوافق مع إيديولوجية الحزب الشيوعي وسياساته الرسمية، على النحو التالي: تولت منظمة غوسكيميزديت رقابة جميع المواد المطبوعة: الروايات الخيالية والشعر وغيرها (ar)
- Zensur in der Sowjetunion war die Kontrolle sowjetischer Behörden sowie der Kommunistischen Partei über den Inhalt und die Verbreitung von Druckwerken, Musikstücken, dramaturgischen Werken, Werken darstellender Kunst, Fotografien, Radio- und Fernsehübertragungen. Sie erfolgte mit dem Ziel der Einschränkung oder dem Verbot von Gedanken und Nachrichten, die für die Macht der sowjetischen Organe gefährlich und deshalb unerwünscht waren. Schwerpunkte der sowjetischen Zensurtätigkeit waren: Informationen, wie unangenehme Allusionen (Anspielungen) auf die Realität, sollten gefiltert werden. (de)
- Censorship in the Soviet Union was pervasive and strictly enforced. Censorship was performed in two main directions:
* State secrets were handled by the General Directorate for the Protection of State Secrets in the Press (also known as Glavlit), which was in charge of censoring all publications and broadcasting for state secrets
* Censorship, in accordance with the official ideology and politics of the Communist Party was performed by several organizations:
* Goskomizdat censored all printed matter: fiction, poetry, etc.
* Goskino, in charge of cinema
* Gosteleradio, in charge of radio and television broadcasting
* The First Department in many agencies and institutions, such as the State Statistical Committee (Goskomstat), was responsible for assuring that state secrets and other se (en)
- La censure en URSS, ou censure en Union soviétique, est le contrôle, de la part des autorités de l'URSS, du contenu et de la diffusion de l'information, y compris par les imprimés, les œuvres musicales, scéniques, les beaux-arts, le cinéma, la photographie, les émissions de radio et de télévision, afin de supprimer toutes les sources d'information alternatives aux sources officielles, pour limiter ou en empêcher la diffusion d'idées et d'informations considérées comme nuisibles ou indésirables. (fr)
- Censura na União Soviética refere-se à repressão oficial ocorrida na extinta União Soviética, país que existiu de 1922 a 1991. O controle feito pelos órgãos soviéticos e pelo partido comunista sobre o conteúdo das informações propagadas, incluindo materiais impressos, músicas e peças teatrais, obras de arte visual, trabalhos fotográficos e cinematográficos, transmissão de rádio e televisão, tinha como objetivos suprimir todas as fontes de informação alternativas às oficiais e também limitar e prevenir a propagação de ideias e informações consideradas nocivas ou indesejáveis.Nos assuntos artísticos e literários, enquanto Lênin ainda era vivo, o regime mostrou um grau de tolerância ausente em outros campos da vida soviética. Cientes de que a maioria dos intelectuais os rejeitavam, e ainda pr (pt)
- Цензу́ра в СССР — контроль советских и партийных органов СССР над содержанием и распространением информации, в том числе печатной продукции, музыкальных и сценических произведений, произведений изобразительного искусства, кинематографических и фотографических произведений, передач радио и телевидения, с целью подавления всех источников информации, альтернативных официальным, ограничения либо недопущения распространения идей и сведений, считавшихся вредными или нежелательными. (ru)
- Цензура в СРСР — контроль радянських та партійних органів СРСР над змістом та розповсюдженням інформації, в тому числі друкованої продукції, музичних і сценічних творів, творів образотворчого мистецтва, кінематографічних та фотографічних творів, передач радіо та телебачення, з метою придушення всіх джерел інформації, альтернативних офіційним, обмеження або недопущення розповсюдження ідей та інформації, які вважалися шкідливими або небажаними. (uk)
|
