Очікує на перевірку

Намака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Намака
Відкриття
ВідкривачМайкл Е. Браун,
Чедвік Трухільйо,
Девід Рабіновіц
Дата відкриття30 червня 2005
Позначення
ПозначенняГаумеа II Намака
Вимова[nɑːˈmɑːkə] nah-MAH-kə[a]
Названа на честьNāmakad
Тимчасові позначення(136108) 2003 EL61 II,
S/2005 (2003 EL61) 2
Орбітальні характеристики[1]
Епоха JD 2454615.0
Велика піввісь25657±91 км[1]
Ексцентриситет0.249±0.015 (in 2009; variable)
Орбітальний період18.2783±0.0076 доб[1]
Середня аномалія178.5°±1.7°
Нахил орбіти113.013°±0.075°
13.41°±0.08°
Довгота висхідного вузла205.016°±0.228°
Аргумент перицентру178.9°±2.3°
Є супутником(136108) Гаумеа
Фізичні характеристики
Середній радіус~85 km (if albedo is same as primary's 0.7±0.1)
Маса1.79 ± 1.48× 1018 kg[1]
(0.05% the mass of Haumea)
Середня густина(за припущенням, близько 1 г/см3)
Альбедо0.8±0.2[2][3]
Температура32±3 K
Видима зоряна величина21.9 (різниця 4.6 між Гаумеа 17.3)[2]

Намака[4] (англ. Namaka) — найменший супутник карликової планети Гаумеа. Найменовано на честь Намаки, богині моря в гавайській міфології та однієї з дочок Гаумеа.

Відкриття

[ред. | ред. код]

Намака була виявлена 30 червня 2005 року та оголошена 29 листопада 2005 року[5]. Командою-відкривачами була названа «Бліцен», перш ніж була привласнена офіційна назва.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Намака лише на 1,5 % яскравіша, ніж головна планета Гаумеа[6] і становить близько 0,05 % від її маси. Якщо виявиться, що в них однаковий альбедо, то діаметр Намаки становитиме 170 км[2]. Фотометричні спостереження свідчать, що її поверхня складається з водяного льоду. Події між 2009 та 2011 роками[7], як і очікувалось, покращили знання про орбіти та маси компонентів системи Гаумеа[3], але інтерпретація цих спостережень сильно ускладнилася несподіваним неспокійно замкненим спіновим станом Хіїаки, більшого супутника. Подальші спостереження Хіїаки можуть дати змогу більш точно визначити його період обертання, після чого слід було б повторно дослідити його вплив із даних, отриманих у 2009 році[8][9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Гавайською вимовляється як [naːˈmɐkə].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Ragozzine, D.; Brown, M. E. (2009). Orbits and Masses of the Satellites of the Dwarf Planet Haumea (2003 EL61). The Astronomical Journal. 137 (6): 4766—4776. arXiv:0903.4213. Bibcode:2009AJ....137.4766R. doi:10.1088/0004-6256/137/6/4766.
  2. а б в Wm. Robert Johnston (17 September 2008). (136108) Haumea, Hi'iaka, and Nāmaka. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 18 вересня 2008.
  3. а б Ragozzine, D.; Brown, M. E. (2009). Orbits and Masses of the Satellites of the Dwarf Planet Haumea (2003 EL61). The Astronomical Journal. 137 (6): 4766—4776. arXiv:0903.4213. Bibcode:2009AJ....137.4766R. doi:10.1088/0004-6256/137/6/4766.
  4. МОН підручник для 11 класу (2019 рік, с.82, рис.6.4)
  5. Green, Daniel W. E. (1 грудня 2005). IAUC 8636. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 14 листопада 2018.
  6. Barkume, K. M.; Brown, M. E.; Schaller, E. L. (2006). Water Ice on the Satellite of Kuiper Belt Object 2003 EL61 (PDF). The Astrophysical Journal. 640 (1): L87—L89. arXiv:astro-ph/0601534. Bibcode:2006ApJ...640L..87B. doi:10.1086/503159. Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2012. Процитовано 27 жовтня 2019.
  7. Brown, M. Mutual events of Haumea and Namaka. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 18 лютого 2009.
  8. Hastings, Danielle M; Ragozzine, Darin; Fabrycky, Daniel C; Burkhart, Luke D; Fuentes, Cesar; Margot, Jean-Luc; Brown, Michael E; Holman, Matthew (2016). The Short Rotation Period of Hi'iaka, Haumea's Largest Satellite. The Astronomical Journal (англ.). 152 (6): 195. arXiv:1610.04305. Bibcode:2016AJ....152..195H. doi:10.3847/0004-6256/152/6/195.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. Grundy, W. M; Benecchi, S. D; Rabinowitz, D. L; Porter, S. B; Wasserman, L. H; Skiff, B. A; Noll, K. S; Verbiscer, A. J; Buie, M. W (2012). Mutual Events in the Cold Classical Transneptunian Binary System Sila and Nunam. Icarus. 220 (1): 74—83. arXiv:1204.3923. Bibcode:2012Icar..220...74G. doi:10.1016/j.icarus.2012.04.014.