Зарічне (Чугуївський район)
| село Зарічне | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район |  Чугуївський район
|
| Тер. громада | Старосалтівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140130060083788 |
| Облікова картка | Зарічне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1795 |
| Населення | 671 особа |
| Площа | 1,029 км² |
| Густота населення | 652,09 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62561 |
| Телефонний код | +380 5741 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°6′11″ пн. ш. 36°50′42″ сх. д. / 50.10306° пн. ш. 36.84500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
111 м |
| Водойми | Печенізьке водосховище (р. Сіверський Донець), р. Розрита |
| Відстань до обласного центру |
51 км |
| Відстань до районного центру |
44 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62560, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Старий Салтів, вул. Перемоги, 15 |
| Карта | |
  Зарічне | |
 Зарічне | |
| Мапа | |
| |
Зарічне (до 2016 — Петрі́вське) — село в Україні, у Старосалтівській селищній громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 671 особу.
Село Зарічне розташоване за 51 км від обласного центру та 44 км від районного центру, на лівому березі Печенізького водосховища (річка Сіверський Донець), вище за течією на відстані 1 км розташоване село Металівка. Село розташоване вздовж балки Розрита по якій протікає річка Розрита, село оточене лісовим масивом (сосна), навколо багато баз відпочинку.
У 1795 році засноване як село Пасіківка.
У 1948 рік — перейменоване в село Петрівське.
12 травня 2016 року, відповідно з Постановою Верховної Ради України № 1353-19, перейменоване в село Зарічне[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до складу Старосалтівської селищної громади.[2]
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району увійшло до Чугуївського району[3].
- Молочно-товарна ферма, машинно-тракторні майстерні.
- Тепличне господарство.
- База відпочинку «Парус» ВАТ ХТЗ.
- Оздоровчий центр «Срібний бір».
- База відпочинку «Хвойний» АТ «Серп і Молот».
Поблизу села знайдене селище і могильник салтівської культури. Окремі речі салтівської культури знайдені біля села, на колгоспному полі.
- Миронов Михайло Павлович (1974—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[4].
- ↑ Нові назви населених пунктів України.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Миронов Михайло Павлович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 травня 2024.
- Погода в селі [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |