Гогоці Георгій Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гогоці Георгій Антонович
Народився2 серпня 1930(1930-08-02) (94 роки)
Київ, Українська СРР, СРСР
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьфізик
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Галузьміцність та тріщиностійкість кераміки та вогнетривів, термостійкість
ЗакладІнститут проблем міцності імені Г. С. Писаренка Національної академії наук України; Центр матеріалознавства
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ДітиГогоці Юрій Георгійович
CMNS: Гогоці Георгій Антонович у Вікісховищі

Гого́ці Гео́ргій Анто́нович  — (нар. 2 серпня 1930 року в м. Києві, УРСР) видатний український науковий діяч, професор механіки твердого деформованого тіла, доктор технічних наук, завідувач Лабораторією міцності керамічних матеріалів Інституту проблем міцності імені Г. С. Писаренка Національної академії наук України та Центру матеріалознавства.

Основні його наукові інтереси зосереджені на дослідженні поведінки різних крихких матеріалів (кераміка[1][2][3][4][5][6][7], монокристали,[8] скло[9] і вогнетриви[10]) при механічних і термічних навантаженнях[11] в широкому діапазоні температур, а також на фізичних процесах, що контролюють їх деформацію і руйнування на макро- та мікрорівнях.

Його сини — Гогоці Юрій Георгійович — всесвітньовідомий науковець в галузі хімії, матеріалознавства та нанотехнологій та Гогоці Олексій Георгійович — матеріалознавець, механік.

Область наукових інтересів

[ред. | ред. код]

На початку своєї наукової діяльності проф. Г. А. Гогоці досліджував матеріали проточної частини магнітогідродинамічних генераторів[12] і ракетних двигунів, установок безперервного розливання сталі, які змінили керамічні газотурбінні двигуни[13] і броньовий захист. Важливим напрямком його наукової роботи було дослідження вогнетривів,[14] кераміки з діоксидом цирконію[15][16][17][18] для використання таких матеріалів та монокристалів[19] для високогострих хірургічних і офтальмологічних скальпелів,[20][21][22][23][24] та стоматології,[25][26][27] композиційних[28], ламінарних[29] та інших крихких матеріалів при механічному[30] та термічному навантаженні у широкому діапазоні температур.

Для проведення досліджень ним були розроблені багато нових способів механічних випробувань[31] і створені експериментальні установки (їх оригінальність захищена більш ніж 40 авторськими свідоцтвами колишнього СРСР), які набули широкого застосування в науковій практиці в усьому світі. Наприклад, це установки для визначень механічних характеристик крихких матеріалів в інтервалі — 150—1500°С, установки для випробувань на термостійкість порожнистих циліндричних зразків (нагрів до 2800° С при програмованій швидкості зміни температури і лазерному вимірюванні розширення зразків), панельна піч променистого нагріву, що була відзначена золотою медаллю ВДНГ СРСР тощо. Це дозволяло навіть за часів «залізної завіси» проводити випробування на найвищому науково-технічному рівні і публікувати їх результати в міжнародних наукових журналах. Георгію Антоновичу Гогоці було присвоєно звання «Винахідник СРСР».

Професор Г. А. Гогоці вперше ввів такі поняття в прикладній механіці матеріалів як «міра крихкості»[32],[33][34] «базова діаграма», «R-лінія», «FR-метод», «бар'єр початку руйнування» та ін. Крім цього, він приділяє увагу створенню керамічних матеріалів для техніки[11] і медицини[25] (захищені 10 авторськими свідоцтвами колишнього СРСР і патентами України), є автором і співавтором понад 250 наукових публікацій в національних та зарубіжних виданнях, а його наукометричний індекс Хірша складає h-index = 22 (Google Scholar),[35] за версією Scopus h-index=17 (Author ID: 7006707350),[36] за даними бази Web of Sciences цей індекс h-index =15 (ResearcherID: G-6331-2015)[37] (база ISI).

Науково-технічна та науково-організаційна діяльність

[ред. | ред. код]

Закінчивши Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-механік з турбінобудування, Г. А. Гогоці почав свою професійну діяльність в конструкторському бюро Південнотурбінного заводу, який створив першу радянську суднову газову турбіну (цей досвід ним був використаний під час участі в розробці першої радянської танкової керамічної турбіни і матеріалу для неї). Далі він працював на кафедрі турбін Київського політехнічного інституту, а також в Інституті технічної теплофізики АН України.

У 1970-ті роки Георгій Антонович Гогоці займається організаційною роботою в Державному комітеті Ради Міністрів УРСР з науки і техніки, обраний членом Наукового-технічної ради Академії Наук СРСР з комплексної проблеми методів прямого перетворення теплової та ядерної енергії в електричну, очолюваної майбутнім Президентом Академії Наук СРСР А. П. Александровим, де співпрацював з академіком В. П. Мішиним (наслідувачем творця радянської ракетної техніки С. П. Корольова), академіком М. Д. Мілліонщиковим (відомий фахівець з атомної техніки) та з іншими видатними вченими, а також був вченим секретарем Науково-технічної ради АН УРСР, очолюваної заступником голови Ради Міністрів УРСР О. Н. Щербанем.

У вісімдесяті роки був включений до комісії ВПК СРСР (військово-промислового комплексу) з броньованого захисту. Потім, відійшовши від оборонних досліджень, займався науково-організаційною роботою з керамічних матеріалів в рамках країн РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги). В даний час Г. А. Гогоці очолює Технічний комітет ДСТУ з технічної кераміки.

Громадська та журналістська діяльність

[ред. | ред. код]

Крім наукової та інженерної діяльності Г. А. Гогоці виступав як журналіст в газетах і журналах України в галузі спорту, техніки і науки. Брав участь у підготовці першої Української радянської енциклопедії. У шістдесяті роки минулого століття Г. А. Гогоці був членом Комітету молодіжних організацій України, заступником голови федерації туризму та головою колегії суддів з туризму в Україні, брав участь в організації та розвитку підводного спорту на теренах колишнього СРСР.

Г. А. Гогоці був внесений до авторитетних видань Who'sWho in the World, Who'sWho in Science and Engineering (Marquis, США) і The Cambridge Blue Book (Велика Британія), також відомості про нього містяться в багатьох інших біографічно-інформаційних виданнях.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gogotsi, G.A. (2013). Criteria of Ceramics Fracture (Edge Chipping and Fracture Toughness Tests). Ceramics International (English) . Т. 39 (3). с. 3293—3300. doi:10.1016/j.ceramint.2012.10.017.
  2. ↑ G.A. Gogotsi, A.V. Drozdov, V.P. Zavata, M.V. Swain Comparison of the mechanical behaviour of zirconia partially stabilised with yttria and magnesia. (англ.) // Journal of the Australian Ceramic Society. — 1991. — No. 27. — P. 37–49.
  3. ↑ GA Gogotsi, D Yu Ostrovoy Deformation and strength of engineering ceramics and single crystals (англ.) // Journal of the European Ceramic Society, Elsevier. — 1995/12/31. — Vol. 15, no. 4. — P. 271—281.
  4. ↑ GA Gogotsi, VI Galenko, SP Mudrik, BI Ozersky, VV Khvorostyany, TA Khristevich. Fracture behaviour of Y-TZP ceramics: new outcomes (англ.) 345—350. Elsevier, Ceramics International, Volume 1 (36) (2010/1/31).
  5. ↑ G.A. Gogotsi, Yu.G. Gogotsi, V.P. Zavada, V.V. Traskovskya (1989). Stress corrosion of silicon nitride based ceramics. Ceramics International (English) . Т. 15 (5). с. 305—310. doi:10.1016/0272-8842(89)90033-3. Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
  6. ↑ Fracture resistance estimation of elastic ceramics in edge flaking: EF baseline GA Gogotsi, VI Galenko, SP Mudrik, BI Ozersky — Journal of the European Ceramic Society, Volume 30, Issue 6, April 2010, Pages 1223–1228. doi:10.1016/j.jeurceramsoc.2009.12.002. Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
  7. ↑ Flaking toughness of advanced ceramics: ancient principle revived in modern times G Gogotsi — Materials Research Innovations, 2006. doi:10.1179/mri.2006.10.2.179. Архів оригіналу за 15 червня 2015.
  8. ↑ Deformation and strength of engineering ceramics and single crystals.GA Gogotsi, DY Ostrovoy - Journal of the European Ceramic Society, 1995 (PDF). doi:10.1016/0955-2219(95)90349-N. Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2009.
  9. ↑ Glasses: New approach to fracture behavior analysis GA Gogotsi, SP Mudrik — Journal of Non-Crystalline Solids, Volume 356, Issues 20–22, 1 May 2010, Pages 1021–1026 (PDF). Elsevier. doi:10.1016/j.jnoncrysol.2010.01.021. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015.
  10. ↑ A method of investigating refractory nonmetallic materials in linear thermal loading GS Pisarenko, GA Gogotsi, YL Grushevskii - Strength of Materials, April 1978, Volume 10, Issue 4, pp.406-413. Kluwer Academic Publishers-Plenum Publishers. doi:10.1007/BF01523789. Архів оригіналу за 15 червня 2015.
  11. ↑ а б Strength of machine-building nitride ceramics GA Gogotsi — Preprint, Inst. Probl. Prochn. Akad. Nauk UkrSSR, Kiev, 1982
  12. ↑ Г. А. Гогоци. Экспериментальные модели и схемы магнитогидродинамических установок. — Энергетика и электротехническая промышленность, Вып. № 1, 1962, с. 74-78
  13. ↑ Г. А. Гогоци, В. П. Шанин. Мощная газотурбинная установка. — Гостехиздат УССР, Киев, 1962.
  14. ↑ Inelasticity of ceramics and refractories GA Gogotsi — Inst. Probl, 1982
  15. ↑ A. G. Gashchenko, G. A. Gogotsi, A. G. Karaulov та ін. (1974). Thermal shock resistance and mechanical characteristics of materials based on zirconium dioxide. UDC 539.4 (PDF). Strength Mater. vol. 6. с. P. 732–736. Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2015. {{cite news}}: |pages= має зайвий текст (довідка); Явне використання «та ін.» у: |last1= (довідка)
  16. ↑ G. A. Gogotsi, Yu. I. Komolikov, D. Yu. Ostrovoi, S. Yu. Pliner, D. S. Rutman, Yu. S. Toropov. Strength and crack resistance of ceramics based on zirconium dioxide. Strength of Materials January 1988, Volume 20, Issue 1, pp 61-64. doi:10.1007/BF01524353. Архів оригіналу за 15 червня 2015.
  17. ↑ G. A. Gogotsi, A. V. Drozdov, M. Swain. Strength, fracture toughness, and acoustic emission of ceramics based on partially stabilized zirconium dioxide. Strength of Materials January 1991, Volume 23, Issue 1, pp 45-51. doi:10.1007/BF00769951. Архів оригіналу за 15 червня 2015.
  18. ↑ G. A. Gogotsi, A. V. Drozdov and V. G. Peichev,. Mechanical behavior of zirconium dioxide crystals partially stabilized with yttrium oxide Strength of Materials, January 1991, Volume 23, Issue 1, pp 86-91. doi:10.1007/BF00769958. Архів оригіналу за 15 червня 2015.
  19. ↑ Gogotsi G. A., Lomonova Е. Е., Osiko V. V. Mechanical properties of zirconium dioxide single crystals intended for structural applications // Refract. & Industr. Ceram. — 1991.- vol. 32. — P. 398–403. doi:10.1007/BF01282023. Архів оригіналу за 15 червня 2015.
  20. ↑ Vickers and knoop indentation behaviour of cubic and partially stabilized zirconia crystals GA Gogotsi, SN Dub, EE Lomonova, BI Ozersky — Journal of the European Ceramic Society, 1995
  21. ↑ Strength and fracture toughness of zirconia crystals GA Gogotsi, EE Lomonova, VG Pejchev — Journal of the European Ceramic Society, 1993
  22. ↑ Mechanical behaviour of yttria-and ferric oxide-doped zirconia at different temperatures GA Gogotsi — Ceramics international, 1998
  23. ↑ Comparison of the mechanical behaviour of zirconia partially stabilised with yttria and magnesia GA Gogotsi, AV Drozdov, VP Zavata, MV Swain — 1991
  24. ↑ Comparison of strength and fracture toughness of single and polycrystalline zirconia GA Gogotsi, MV Swain — Science and Technology of Zirconia V, 1993
  25. ↑ а б Gogotsi G. A., Lomonova E. E., Furmanov Yu. A. and Savitskaya I. M. Zirconia crystals suitable for medicine: 1. Implants // Ceram. Int. — 1994. — 20, No. 5. — P. 343—346.
  26. ↑ Прочность и трещиностойкость керамических материалов, предназначенных для металлокерамического протезирования в стоматологии. Д. Ю. Островой, Г. А. Гогоци, С. А. Горбань — Проблемы прочности, № 3, 2005, с.128-139. УДК: 539.4
  27. ↑ П.В. Леоненко, І.М. Закієв, Г.А. Гогоці (2013). Оцінка якості поверхні дентальних імплантатів за допомогою безконтактного інтерференційного 3d профілометру (українською) . Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. ПЛ Шупика. Вип.-22. с. 98—109.
  28. ↑ Fracture toughness studies on ceramics and ceramic particulate composites at different temperatures GA Gogotsi — ASTM SPECIAL TECHNICAL PUBLICATION, 2002
  29. ↑ Crack bifurcation features in laminar specimens with fixed total thickness M Lugovy, N Orlovskaya, V Slyunyayev, G Gogotsi… — Composites science and technology, 2002
  30. ↑ Gogotsi G. A., Ostrovoy D. Strength and fracture of partially stabilized zirconia crystals under different loading conditions // Fourth Euro Ceramics. Faenza, Italy, 1995. — V. 3. — P. 107—114.
  31. ↑ Gogotsi G. A., Ostrovoy D. Yu. Deformation behavior of partially stabilized ZrO2 crystals in the temperature range of tetragonal to monoclinic transformation // J. Mater. Sci. Lett. — 1996. — 15, No. 12. — P. 1467—1470.
  32. ↑ The use of brittleness measure (ξ) to represent mechanical behaviour of ceramics (англ.) // Ceramics International (Impact Factor: 2.09). 01/1989; 15(2):127-129.. — DOI:10.1016/0272-8842(89)90025-4.
  33. ↑ Gogotsi, George A. (2013). Brittleness Measure of Ceramics [Міра крихкості кераміки]. У Hetnarski, Richard B. (ред.). Encyclopedia of Thermal Stresses [Енциклопедія термічних напружень] (English) . Dordrecht: Springer. с. 497-505. ISBN 9789400727380.
  34. ↑ Gogotsi, George A. (1973). Determination of brittleness of refractories tested for heat resistance. Strength of Materials (English) . с. 1186—1189. Архів оригіналу (PDF) за 15 червня 2015.
  35. ↑ Статистика цитувань проф. Г.А. Гогоці за версією Google Scholar. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 26 травня 2015.
  36. ↑ Статистика цитуваннь проф. Г.А. Гогоці за версією Scopus.com.
  37. ↑ Статистика цитувань проф. Г.А. Гогоці в базі Web of Science. Архів оригіналу за 10 липня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гогоці_Георгій_Антонович&oldid=38170982