Френсіс Перкінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Френсіс Перкінс
Frances Perkins
Френсіс Перкінс
Френсіс Перкінс
4-й Міністр праці США США
4 березня 1933 — 30 червня 1945
ПопередникВільям Н. Доак
НаступникЛьюїс Швелленбах
Народилася10 квітня 1880(1880-04-10)[1][2][…]
Бостон, США
Померла14 травня 1965(1965-05-14)[2][3][…] (85 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
ПохованаНьюкасл[3][5]
Відома якполітична діячка, соціолог, factory inspector, письменниця, соціальна працівниця, посадова особа, суфражистка
Місце роботиКорнелльський університет
КраїнаСША[4]
ОсвітаКоледж Маунт-Холіок

Колумбійський університет

Вортонська школа бізнесу
Alma materКолумбійський університет (1910)[4][6], Школа бізнесу Вортона[4][6] і Коледж Маунт-Голіок (1902)[1][4][6]
Політична партіяДемократична партія США
БатькоFrederick William Perkinsd[7]
У шлюбі зПол Калдвел Вілсон
Дітидонька
РелігіяЄпископальна церква
Нагороди

Національна зала слави жінок (1982) Зала трудової пошани (1989)

honorary doctor of Brandeis University
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Перкінс.

Френсіс Перкінс (англ. Frances Perkins; 10 квітня 1880 — 14 травня 1965), при народженні Фанні Коралі Перкінс (Fannie Coralie Perkins) — перша жінка в кабінеті міністрів США і міністр праці США з 1933 по 1945.

Як справжня прихильниця свого друга, президента Франкліна Рузвельта, вона сприяла йому у просуванні Нового курсу у сферах праці та соціального захисту. Вона і міністр внутрішніх справ США Гарольд Ікес були єдиними членами кабінету Рузвельта, які пропрацювали там протягом усього терміну його президентства.

На посаді міністра праці Перкінс встановила допомогу з безробіття, пенсії для багатьох літніх американців, які не мали права на захист, і соціальну допомогу для найбідніших американців. Вона намагалася зменшити кількість нещасних випадків на виробництві та допомогла розробити закони проти дитячої праці. Встановила перші закони про мінімальну заробітну плату та понаднормову роботу для американських робітників і визначила стандартний сорокагодинний робочий тиждень. Вона сформувала урядову політику щодо роботи з профспілками та допомогла пом'якшити страйки через Службу примирення Сполучених Штатів .

Біографія

[ред. | ред. код]
Френсіс-Перкінс-Білдінг, будівля міністерства праці в Вашингтоні, округ Колумбія

Перкінс народилася у Бостоні, штат Массачусетс, у сім'ї Сьюзен Бін Перкінс і Фредеріка У. Перкінса, власника бізнесу, пов'язаного з торгівлею канцелярськими товарами (її батьки були родом зі штату Мен). Більшу частину свого дитинства вона провела в Вустері. При хрещенні отримала ім'я Фанні Коралі Перкінс, але пізніше змінила своє ім'я на Френсіс.

Перкінс навчалася у класичній школі Вустера. Закінчила коледж Маунт Холіок зі ступенем бакалавра у 1902 році і Колумбійський університет зі ступенем магістра з соціології в 1910 році. Деякий час була соціалісткою, але потім перейшла до Демократичної партії[8] .

Цікаво, що будучи членом кабінету міністрів, вона проживала у будинку відомої американської громадської діячки Флоренс Харриман .[9]

Її ім'я носить будівля міністерства праці США .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://asteria.fivecolleges.edu/findaids/mountholyoke/mshm089.html
  2. ↑ а б Library of Congress Library of Congress Name Authority File
  3. ↑ а б в Frances Perkins — Служба національних парків США.
  4. ↑ а б в г д SNAC — 2010.
  5. ↑ Find a Grave — 1996.
  6. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  7. ↑ Geni.com — 2006.
  8. ↑ Frances Perkins (1880—1965)
  9. ↑ "Florence Jaffray Harriman, «Mission to the North» (Lippincott 1941) ISBN 978-1-135-46324-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Френсіс Перкінс
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Френсіс_Перкінс&oldid=41671699