Тімоті Снайдер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тімоті Девід Снайдер
англ. Timothy Snyder
Тимоті Снайдер, листопад 2015
Тимоті Снайдер, листопад 2015
Тимоті Снайдер, листопад 2015
Народився18 серпня 1969(1969-08-18) (55 років)
Дейтон, Огайо, США
КраїнаСША США
НаціональністьСША
Діяльністьісторик, письменник, літературний критик, викладач університету, політолог, науково-педагогічний працівник
Alma materОксфордський університет
Галузьісторія Східної Європи
ЗакладКоледж Бейлліол Єльський університет
Браунський університет (бакалавр)
ПосадаCleveringa chaird[1]
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
ЧленствоРада з міжнародних відносин
Наукове товариство імені Шевченка у США
Відомий завдяки:Дослідження націоналізму, тоталітаризму, голокосту, праці з історії України, Польщі, Росії
У шлюбі зМарсі Шор (з 2005)
НагородиПремія фундації Антоновичів (2014)
Премія імені Ганни Арендт (2013)
Премія імені Казімєжа Мочарського (2012)
Літературна премія «Книжка Ляйпціґа» (2011)
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Тімоті Снайдер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Снайдер.

Тімоті Девід Снайдер (англ. Timothy David Snyder; нар. 18 серпня 1969, Огайо[2]) — американський історик та письменник. Професор Єльського університету. Фахівець з історії Східної Європи та, зокрема, історії України, Польщі, Росії. Займається переважно історією XX століття. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та голокосту. Дійсний член НТШ-Америка. Володіє українською мовою, вивчив за один рік[3].

У монографії «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним» Снайдер обґрунтував тезу про те, що режими нацистської Німеччини та СРСР знищили близько 14 млн осіб на території України, Польщі, Білорусі, країн Балтії та в західних областях Росії[4].

У 2020 році була перекладена українською фундаментальна праця для розуміння України і її ролі в сучасній світовій геополітиці «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка».[5]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Снайдер народився 18 серпня 1969 року[6] в Дейтоні, штат Огайо, син Крістін Гедлі Снайдер, вчительки, бухгалтерки та домогосподарки, та Естель Юджина Снайдера, ветеринарного лікаря[7]. Закінчив середню школу в Сентервілі, отримав ступінь бакалавра мистецтв з історії та політології в Браунському університеті.

У 1987—1991 роках навчався в Браунському, а в 1991—1995 роках — в Оксфордському університеті.

Докторський ступінь здобув 1997 року в Оксфордському університеті.

Протягом 1994—1995 років працював у Національному центрі наукових досліджень (CNRS, Франція), а також у Віденському інституті наук про людину (нім. Institut für die Wissenschaften vom Menschen).

Снайдер був стипендіатом у Національному науково-дослідницькому центрі в Парижі з 1994 по 1995 рр., Інституті вищої освіти в м. Відень у 1996 р., Інституті стратегічних досліджень Оліна Гарвардського університету в 1997 р. Також був стипендіатом Академії Центру міжнародних відносин Уезерхеда при Гарвардському університеті з 1998 по 2001 рік.

Професор Єльського університету.

Його праці опубліковані англійською, польською, німецькою, російською, українською, чеською, французькою, словацькою, білоруською та іспанською мовами.

Публікувався в таких наукових часописах: «Osteuropa», «Transit», «Past & Present[en]», «East European Politics and Societies[en]», «Polin», «Revue des Etudes Slaves», «Критика», «Nationalism and Ethnic Politics», «Contemporary European History», «Yad Vashem Studies», «Nations and Nationalism[en]», «Nowa Europa Wschodnia», «Il Mestiere di Storico».

Публікувався в таких загальних часописах: «International New York Times», «Times Literary Supplement», «The New York Review of Books», «The New Republic», «Eurozine», «Tygodnik Powszechny», «Prospect», «The Nation», «The Boston Globe», «Chicago Tribune», «Christian Science Monitor».

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
Ялтинська європейська стратегія 12 вересня 2014.
Тімоті Снайдер під час публічної лекції на Львівському Форумі Видавців-2014.
Тімоті Снайдер, 6 травня 2015.
Оригінальна обкладинка першого видання книги Тімоті Снайдера «Криваві землі»

Збірки лекцій

[ред. | ред. код]

Монографії

[ред. | ред. код]
    • ориг. видання: Black Earth: The Holocaust as History and Warning. N.Y., 2015 ISBN 9781101903452
    • ориг. видання: The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus,1569–1999, Yale University Press, 2003. ISBN 978-0300105865
    • ориг. видання: Bloodlands. Europe Between Hitler and Stalin. — N.Y., Basic Books/Random House, 2010. ISBN 978-0-465-00239-9
    • ориг. видання: The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke, Basic Books/Random House, 2008. Times of London notable book. American Association of Ukrainan Studies prize. ISBN 978-0465018970
  • Thinking the Twentieth Century (Tony Judt with Timothy Snyder) (Penguin, 2012).
  • Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine, Yale University Press, 2005. Pro Historia Polonorum Prize.
  • Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz, 1872—1905, Harvard Ukrainian Research Institute and Harvard University Press, 1997. Halecki Prize.
  • The Economic Crisis of Perestroika, Council on Economic Priorities, 1991.

Видання в співавторстві

[ред. | ред. код]
  • Stalinism and Europe: Terror, War, and Domination, 1937—1947, forthcoming 2011, coedited with Ray Brandon.
  • The Wall Around the West: State Borders and Immigration Controls in Europe and North America, Rowman and Littlefield, 2000, coedited with Peter Andreas.

Окремі розділи в колективних виданнях

[ред. | ред. код]
  • Lieven, Cambridge History of Russia;
  • Brandon, Shoah in Ukraine;
  • Salvatici, Confini;
  • Jasiewicz, Swiat nie pożegnany;
  • Pisuliński, Akcja Wisła;
  • Chiari, Geschichte und Mythos der polnischen Heimatarmee;
  • Müller, Memory and Power in Postwar Europe;
  • King, Nations Abroad;
  • Williamson, Economic Consequences of Soviet Disintegration;

Наукові статті

[ред. | ред. код]
  • «The Causes of Ukrainian-Polish Ethnic Cleansing, 1943,» Past and Present, 179 (2003), 197—234 . 1a and 1b. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  • «To Resolve the Ukrainian Problem Once and for All’: The Ethnic Cleansing of Ukrainians in Poland, 1943—1947,» Journal of Cold War Studies, Volume 1, 2 (1999), 86-120 .
  • "Leben und Sterben der Juden in Wolhynien, " Osteuropa, 57, 4, (2007), 123—142 .
  • «Memory of Sovereignty and Sovereignty Over Memory: Twentieth-Century Poland, Ukraine, and Lithuania» in Jan-Werner Müller, ed., Memory and Power in Postwar Europe, Cambridge: Cambridge University Press, 2002, 39-58.
  • "Die Armia Krajowa aus ukrainischer Perspektive, " in Bernard Chiari and Jerzy Kochanowski, eds., Auf der Suche nach nationaler Identität: Geschichte und Mythos der polnischen Heimatarmee, Munich: Oldenbourg Verlag, 2003 .
  • "A Polish Socialist For Jewish Nationality: Kazimierz Kelles-Krauz (1872—1905), " Polin: Studies in Polish Jewry, 12 (1999), 257—271 .
  • "Kazimierz Kelles-Krauz (1872—1905): A pioneering scholar of modern nationalism, " Nations and Nationalism, 3, 2 (1997), 1-20.
  • "The Poles: Western Aspirations, Eastern Minorities, " in Charles King and Neil Melvin, eds., Nations Abroad: Diasporas and National Identity in the Former Soviet Union, Boulder: Westview, 1998, 179—208 .
  • "Soviet Monopoly, " in John Williamson, ed., Economic Consequences of Soviet Disintegration, Washington, D.C.: Institute for International Economics, 1993, 176—243 .
  • "Three Endings and a Beginning: Shimon Redlich's Galicia, " on Shimon Redlich, Together and Apart In Brzezany: Poles, Jews, and Ukrainians, 1919—1945, Bloomington: Indiana University Press, 2002, in Yad Vashem Studies, 34, 2006 .
  • "Pourquoi le socialisme marxist a-t-il méconnu l'importance du phénomène national? A la lumiere des enseignements que l'on peut tirer du congres de Londres (1896) de la IIe Internationale, "Revue des Études Slaves, 71, 2 (1999), 243—262 .
  • «Akcja 'Wisla' a homogenicznosc polskiego spoleczenstwa.» in Jan Pisulinski et al eds, Akcja Wisla, Warsaw: Instytut Pamieci Narodowej, 2003, 49-56.

Статті в загальних журналах

[ред. | ред. код]

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]

Переклади українською

[ред. | ред. код]

2011 року світ побачили два українські видання праць Тімоті Снайдера: „Червоний князь“ — переклав Павло Грицак, „Криваві землі“ — переклад Павла Грицака та Миколи Климчука (видавництво „Грані-Т“, м. Київ).

2012 року було опубліковано український переклад ще однієї книги Тімоті Снайдера — „Перетворення націй“ у перекладі Антона Котенко та Олександра Надтока.

У 2017 з'явився український переклад книги „Чорна земля. Голокост як історія і застереження“; переклад виконали Павло Білак, Олеся Камишникова, та Тетяна Родіонова (видавництво Медуза).

  • Тімоті Снайдер, Тоні Джадт. Роздуми про двадцяте століття. Пер. Павла Грицака. — Київ: Човен, 2019.
  • Тімоті Снайдер, Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка. — Київ: Човен, 2020.
  • Тімоті Снайдер, Наша недуга. Уроки свободи. З лікарняного щоденника. Пер. Павла Грицака. — Київ: Човен, 2020.
  • Тімоті Снайдер, Про тиранію: Двадцять уроків двадцятого століття. Пер. Олеся Камишникова – Київ: Видавництво, 2022.

Підтримка України

[ред. | ред. код]
Тімоті Снайдер у книгарні Джозеф-Бет, Цинциннаті, Огайо, 17 жовтня 2024 р.

В 2014 р. в перші ж дні російської агресії виступив проти неї.[10] У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[11]

2 листопада 2022 року Тімоті став 10-м амбасадором UNITED24. Він збиратиме на систему протидії ворожим БПЛА, якими Росія постійно атакує об'єкти критичної інфраструктури України.[12]

2 січня 2023-го опублікував твіт з фото українського військового, на якому він читає в окопі його книжку. Ним виявився Олександр Ширшин — випускник УКУ та командир взводу 47ОМБр. В березні 2023 вони зустрілися.[13]

3 квітня 2024 року Тімоті Снайдер прокоментував новину про можливу мобілізацію відомого діяча культури Сергія Жадана наголосивши, що письменник повинен тримати в руках Нобелівський диплом, а не гвинтівку. Снайдер додав, що відсутність підтримки США розглядається як сприяння експансії Росії, що ставить під загрозу Жадана та мільйони українців[14].

18 серпня 2024 року разом з Марком Геміллом розпочав спільний збір коштів «Безпечна земля» на 30 роботів-розміновувачів для України[15].

У 2024 році видав книгу «Про свободу», в якій наголошує на тому, що поняття свободи часто неправильно розуміють і що це поняття потребує переосмислення[16]. Робота Снайдера підкреслює важливість боротьби України за свободу, наголошуючи на її наслідках для глобальної демократії та необхідності міжнародної солідарності[17].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.universiteitleiden.nl/dossiers/de-universiteit-en-de-oorlog/cleveringaleerstoel
  2. ↑ Library of Congress Authorities. LCNAF Cataloging in Publication data - LC Control Number: no 98080445. LOC. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 22 січня 2010.
  3. ↑ Історія для майбутнього. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 1 жовтня 2016.
  4. ↑ Ясь О. В. Снайдер Тимоті-Девід [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 682. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  5. ↑ Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка. The Ukrainians (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
  6. ↑ Library of Congress Authorities (Search for Name, Subject, Title and Name/Title). authorities.loc.gov. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  7. ↑ Snyder, Timothy (8 вересня 2015). Black Earth: The Holocaust as History and Warning (англ.). Crown. ISBN 978-1-101-90346-9. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  8. ↑ Тімоті Снайдер. Чорна земля [Архівовано 27 травня 2019 у Wayback Machine.] (переклад українською)
  9. ↑ Микола Сварник. TRYZUB AWARDS — 2022 ЗІБРАЛИ ЛІДЕРІВ ГРОМАДИ І ДРУЗІВ УКРАЇНИ//Новий шлях, 18 травня 2022
  10. ↑ Як Європа мала б відповісти на російську агресію
  11. ↑ An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
  12. ↑ UNITED24. Telegram. Процитовано 2 листопада 2022.
  13. ↑ Історик Тімоті Снайдер зустрівся з українським військовим, який читав його книгу в окопі. ФОТО.
  14. ↑ Має сміливість: історик Тімоті Снайдер прокоментував рішення Сергія Жадана мобілізуватися в НГУ. Апостроф (укр.). Процитовано 7 квітня 2024.
  15. ↑ «Безпечна земля» — збір амбасадорів UNITED24 на 30 роботі-розміновувачів. u24.gov.ua (англ.). Процитовано 18 вересня 2024.
  16. ↑ Timothy Snyder Books (англ.). Процитовано 17 вересня 2024.
  17. ↑ Wheatcroft, Geoffrey (18 вересня 2024). ON FREEDOM, by Timothy Snyder. www.nytimes.com (англ.). Процитовано 18 жовтня 2024.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Тімоті Снайдер
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тімоті_Снайдер&oldid=43752924