Туринський метрополітен
Туринський метрополітен | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Італія | ||
Місто | Турин | ||
Дата відкриття | 4 лютого 2006 | ||
Річний пасажиропотік | 41 100 000 ± 50 000[1][1] і 42 500 000[2] | ||
Сайт | gtt.to.it/cms/linee-e-orari/torino-e-cintura/urbana/240-metropolitana | ||
Оператор | Gruppo Torinese Trasportid | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 1 | ||
Кількість станцій | 23 | ||
Довжина мережі | 15,1 км | ||
Ширина колії | європейська колія | ||
| |||
Туринський метрополітен у Вікісховищі |
Туринський метрополітен(італ. Metropolitana di Torino) — метрополітен у місті Турині, Італія. Відкритий 4 лютого 2006 року, за кілька днів до початку XX Зимових Олімпійських ігор.
19 грудня 2000 почалося будівництво метрополітену. Початкова ділянка складалася з 11 станцій і 7,5 км. Систему було побудовано за прикладом метрополітену Лілля. Використовуються ідентичні вагони і габарити. Система побудована в двоколійному тунелі великого діаметра (7,8 метра).
На початок 2018 року лінія складається з 23 станції, 15,1 км. Всі станції підземні, мілкого закладення, середня глибина 16 метрів. Станції довжиною 60 метрів з береговими платформами. На станції використовується система горизонтальний ліфт. Середня відстань між станціями 550 метрів. Потяги на шинному ходу, рух здійснюється без машиністів, кабіни також відсутні. Пасажири через лобове скло мають змогу дивитися вперед.
- 4 лютого 2006 : «18 дічембре» — «Фермі» 11 станцій (7,5 км)
- 5 жовтня 2007 : «18 дічембре» — «Порта нуова» 4 станції (2,1 км)
- 6 березня 2011 : «Порта нуова» — «Лінготто» 6 станцій (3,6 км)
- 23 квітня 2021 : «Лінготто» — «Бенгасі» 2 станції
На 2018 рік будується ще 2 станції Першої лінії. Закінчується проєктування Другої лінії.
Працює з 06:00 до 0:00. Інтервал руху 2 хвилини в годину пік, міжпіковий 4-6 хвилин.
-
Вихід зі станції «Данте»
-
Станція «Марке»
-
Станція «18 дічембре»
Метрополітен Турину на UrbanRail.net