Теофіпілка
село Теофіпілка | |
---|---|
Церква Різдва Івана Хрестителя | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Козівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040230330037883 |
Облікова картка | Теофіпілка |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 876 |
Територія | 0.267 км² |
Густота населення | 3280.9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47652 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°27′15″ пн. ш. 25°12′48″ сх. д. / 49.45417° пн. ш. 25.21333° сх. д. |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Слобода-Теофіпільська |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Мапа | |
|
Теофі́пілка — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Адміністративний центр колишньої Теофіпільської сільради, (до 2020), якій було підпорядковане село Плоске.
Дослідники вважають, що Теофіпілка — це колишнє містечко Краснопіль; така назва зафіксована у щоденнику Ульріха фон Вердума за 1671.
Перша офіційна згадка про Теофіпілку як село — 1785 року.
1 квітня 1930 р. вилучена частина гміни Козова Бережанського повіту площею 247,74 га і включена до гміни Теофіпілка того ж повіту[1].
На 1 січня 1939-го в селі з 930 жителів було 310 українців-греко-католиків, 520 українців-латинників, 10 поляків, 80 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв[2].
За радянської влади тут було створено єдиний у районі радгосп — імені російського садівника-селекціонера Івана Мічуріна.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].
Населення — 819 осіб на 2007 рік.
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,89 | |
російська | 0,11 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
- церква Різдва Івана Хрестителя (1991, мур.).
- пам'ятники:
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні
- І. Мічуріну (1976).
Діють ЗОШ 1-3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, сільсько-господарське підприємство «Теофіпільське», торговельний заклад.
- Михайло Світенький (1858–1936) — український священик, публіцист, громадський діяч.
- Уляна Коропецька — українська журналістка, літераторка, член НСЖУ.[6]
- Володимир Бадяк -.український історик, культоролог
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 marca 1930 r. o zmianie granic gmin wiejskich Kozowa i Teofipólka w powiecie brzeżańskim, województwie tarnopolskiem. [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)]
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 5.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ Б. Мельничук. Коропецька Уляна Володимирівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 304. — ISBN 978-966-528-318-8.
- В. Уніят. Теофіпілка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 392. — ISBN 978-966-528-279-2.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |