Сабрата

Археологічні пам'ятки Сабрати
Archaeological Site of Sabratha
Світова спадщина
32°47′36.060000099988″ пн. ш. 12°29′18.420000100001″ сх. д.
Країна	Лівія
Тип	Культурний
Критерії	iii
Об'єкт №	184
Регіон	Арабські країни
Зареєстровано:	1982 (6 сесія)
Сабрата на карті Лівії
Сабрата у Вікісховищі

Сабрата, також Абротон (лат. Abrotonum, араб. صبراتة‎) — давнє місто в області Сиртика (пізніше називалася область Триполітанія) на північному заході території сучасної Лівії в районі Завія, входило в об'єднання трьох міст (Триполі) як найзахідніше місто.

За оцінками, порт був заснований близько 500 р. до н.е. як фінікійський оплот для організації торгівлі з глибинною Африкою. Сабрата увійшла до складу держави Нумідії, а потім була зайнята римлянами і перебудована в II-III століттях. Римський імператор Септимій Север народився в місті Лептіс-Магна неподалік, і Сабрата досягла вершини своєї могутності. У IV столітті місто сильно постраждало від землетрусу, а у візантійські часи було перебудоване і модернізоване.

Під час арабського панування центри торгівлі перемістилися в інші порти, і Сабрата перетворилася на невелике село.

В Сабраті зберігся римський театр, храми Серапіса і Ізіди. Є цікавими християнська базиліка часів імператора Юстиніана і мозаїчні підлоги в будинках аристократів — жителів Сабрати.

У 1982 році ЮНЕСКО зарахувало Сабрату до об'єктів культурної спадщини.

Сабрата знаходиться на березі на захід від Триполі.

Галерея

• 
  Німфеум
• 
  Терми у моря
• 
  Туалет (Латрина)
• 
  Зал засідань
• 
  Будівля сенату IV століття
• 
  Дім з перистелем
• 
  Мозаїка в домі з перистелем
• 
  Базиліка Апулея, Візантійський баптистерій
• 
  Фонтан Флавія Тулія в Сабрата в храмі Антонінів (5 хороших імператорів)
• 
  Храм Антонінів (5 хороших імператорів)
• 
  Мавзолей Беса II ст. до н. е.

Панорама археологічної зони в Сабраті

Панорама

Джерела

• Чудеса архитектуры. От 4000 г. до н.э. до наших дней. Под ред. А. Каподиферро. — М.: БММ, 2004. — 320 с. Содержание. ISBN 978-5-88353-342-5

Посилання

• UNESCO archaeological site of Sabratha
• Sabratha
• Philip Ward, Sabratha: a guide for visitors
• Сабрата