Портал:Астрономія/Новини/Астроновини 2011 (архів)
Астроновини 2011 містять всі новини опубліковані в українській Вікіпедії впродовж 2011 року. Астрономічні новини поточного року можна знайти на сторінці порталу Астрономія.
Листопад 2011
[ред. код]8 листопада 2011 року відстань між астероїдом 2005 YU55 та Землею була мінімальною і становила всього 324600 кілометрів.[1] Обертаючись навколо Сонця з орбітальним періодом 1,22 роки цього разу він пролетів неподалік від Землі й його максимальна (при найближчій відстані) видима зоряна величина становила біля m=11. Пролітаючи досить близько від Землі, на 85% відстані Земля-Місяць, астероїд 2005 YU55 ніякої шкоди Землі заподіяти не зможе. Разом з тим, користуючись нагодою, його можна спостерігати з 8-то на 9-те листопада за допомогою телескопу в сузір'ях Орла, Дельфіну та Пегасу.[2]
Жовтень 2011
[ред. код]Найбільша планета сонячної системи, Юпітер, досягне максимуму своєї яскравості саме в ніч на 28 жовтня. В цей час Земля перебуває на одній прямій між Юпітером та Сонцем й для земного спостерігача дана планета знаходиться в протилежному напрямку від напрямку на Сонце. Такий стан називається моментом протистояння планети. В опозиції кутовий розмір диску Юпітера сягає 49.7" вздовж його екватора й 46.5" вздовж лінії, що проходить через полюси обертання.
Цього дня Юпітер знаходиться у сузір'ї Овена й, маючи видиму зоряну величину −2.9, за своєю яскравістю він перевищував майже у 100 разів найяскравішу зорю цього сузір'я Гамаль.[3]
За прогнозами НАСА десь біля 23 жовтня 2011р. (з точністю ±72 год.) космічний телескоп ROSAT увійде у верхні шари земної атмосфери й завершить своє існування.[4] Телескоп ROSAT було створено німецьким відділом Європейського космічного агентства для спостережень випромінювання від небесних об'єктів в рентгенівському діапазоні спектру й виведено на орбіту Землі у 1990р.
Нове кульове зоряне скупчення VVV CL001 відкрито поблизу центру нашої Галактики
[ред. код]19 жовтня 2011р. група науковців ESO, що проводила загальний огляд неба за допомогою телескопу VISTA, на одному з отриманих зображень ділянки неба неподалік від центру нашої Галактики виявила невідоме раніше кульове зоряне скупчення, яке назвали VVV CL001. [5][6] Перед цим відкриттям було відомо всього 158 кульових скупчень в нашій Галактиці й з поміж них нововідкрите скупчення виявилося розташованим найближче до центру Галактики.
В скупченні NGC 1333 було відкрито коричневого карлика з масою всього лише шість мас Юпітера
[ред. код]12 жовтня 2011 року в результаті пошуку зоряно-подібних об'єктів в близьких молодих скупченнях (англ. Substellar Objects in Nearby Young Clusters Survey) (SONYC) в скупченні NGC 1333 було відкрито коричневого карлика з масою всього лише шість мас Юпітера.[7]
Вересень 2011
[ред. код]29 вересня 2011 р. Китай запустив на навколоземну орбіту перший модуль своєї власної космічної станції Тьянгон-1, що в перекладі з китайської значить небесний палац. Старт ракети Long March 2F відбувся о 9:16 ранку EDT з центру Цзюцюань для запуску супутників, що розташований у провінції Ганьсу у північно-західній частині Китаю.[8]
Kepler-16 є подвійною зорею, що складається з маломасивних зір головної послідовності спектрального класу K (помаранчевий карлик) та M (червоний карлик), й навколо їх спільного центу мас по орбіті рухається екзопланета Kepler-16b, що має розмір Сатурна. Природа цього об'єкту була з'ясована 15 вересня 2011р. на основі аналізу даних фотометрії, отриманих космічним телескопом Кеплер.[9]
Серпень 2011
[ред. код]SN 2011fe, початково ідентифікована як PTF 11kly, є зорею, що 22-23 серпня 2011 року вибухнула як наднова типу Ia у галактиці М101.
Автоматична міжпланетна станція Юнона розпочала свій шлях до Юпітера.
[ред. код]5 серпня 2011 року НАСА запустило автоматичну міжпланетну станцію Юнона, що створена НАСА в рамках програми New Frontiers, у відкритий космос з метою вивести в подальшому апарат на орбіту Юпітера. Оскільки основне завдання автоматичної міжпланетної станції полягає в дослідженні магнітного поля Юпітера, природи його полярного сяйва, що обумовлене потоком заряджених частинок з супутника Юпітера Іо, то орбіта «Юнони» пролягатиме над магнітними полюсами планети. Серед інших цілей цієї місії є перевірка гіпотези наявності у Юпітера твердого ядра шляхом вимірювання варіацій гравітаційного поля планети, дослідження атмосфери планети — визначення вмісту в ній води та аміаку, а також вивчення її турбулентності та постійних ураганів на кшалт Великої червоної плями.
Станцію названо на честь персонажа греко-римської міфології богині Юнони, дружини Юпітера. За легендою, Юпітер часто напускав хмари навколо себе, щоб приховати заподіяну ним шкоду. І лише дружина Юнона могла бачити крізь ці хмари всі таємниці Юпітера.
Червень 2011
[ред. код]Повне місячне затемнення в ніч з 15 на 16 червня 2011р.
[ред. код]Повне місячне затемнення в ніч з 15 на 16 червня 2011р. можна було спостерігати з території України. Для тих, хто не мав змоги це зробити, перетікання затемнення в реальному часі можна було побачити тут. Світлина весь час обновлювалися й затемнення місяця можна було спостерігати з обсерваторії в Дубаї, на Кіпрі та в Південній Африці.
Лютий 2011
[ред. код]Відкрито нову планетарну систему, яка є дуже схожою на нашу Сонячну систему
[ред. код]Кеплер-11 (англ. Kepler-11[10]) — зоря спектрального класу GV, яка яка є дуже схожою на наше Сонце й знаходиться у сузір'ї Лебедя на відстані близько 613 парсек від Сонячної системи.[11] Дана планетарна система була відкрита за допомогою космічного телескопу Кеплер використовуючи метод транзиту, про що було повідомлено 2 лютого 2011р. Навколо зорі обертається, принаймні, 6 планет[12], які рухаючись по своїх обітах частково затіняють світло від материнської зорі, що розповсюджується в бік земного спостерігача. Це дає змогу визначити орбітальний період та приблизний діаметр кожної планети. Назви планет здебільшого складаються з назви материнської зорі з додаванням до останньої літер b, c, d, e, f та g.
Січень 2011
[ред. код]Успішний запуск на навколоземну орбіту Нановітрильника-Д
[ред. код]Нановітрильник-Д — перший сонячний нановітрильник НАСА, що розгорнув своє вітрило 20 січня 2011 року на висоті біля 650 км над поверхнею Землі. Наразі, Нановітрильник-Д є першим і поки що єдиним космічним вітрильником НАСА, що розгорнув своє вітрило у ближньому космосі й здійснює орбітальний рух навколо Землі.
Сонячне затемнення 4 січня 2011 року
[ред. код]Сонячне затемнення 4 січня 2011 року — часткове сонячне затемнення, що спостерігалося на території Європи та західної Росії. Дещо гірше затемнення було видно на території північної Африки, Середньої Азії та Сибіру. Максимальну фазу затемнення (0,857) можна було спостерігати на півночі Швеції.
- ↑ Астероїд, що пролітає повз Землю
- ↑ Mini-Asteroid Makes a House Call
- ↑ See Jupiter at its 2011 best
- ↑ Чи ви готові до повернення телескопу ROSAT? (англ.)
- ↑ Телескоп VISTA знаходить нові кульові скупчення (англ.)
- ↑ Досягнення телескопу VISTA на YouTube (англ.)
- ↑ Розмаїття коричневих карликів включає хирляву "недозорю" (англ.)
- ↑ Китай запустив на орбіту свою першу космічну станцію Тьянгон 1
- ↑ Laurance R. Doyle, Joshua A. Carter, Daniel C. Fabrycky та ін. (2011). Kepler-16: A Transiting Circumbinary Planet. arXiv:1109.3432 [astro-ph.EP].
{{cite arXiv}}: Проігноровано невідомий параметр|version=(довідка); Явне використання «та ін.» у:|last=(довідка) - ↑ Star : Kepler-11. Extrasolar Planets Encyclopaedia. Процитовано 8 Лютого 2011.
- ↑ Lissauer, J. J.; et al. (3 February 2011). A closely packed system of low-mass, low-density planets transiting Kepler-11 (PDF). Nature. 470: 53—58. doi:10.1038/nature09760. Процитовано 8 лютого 2011.
- ↑ Корреспондент.net: Асторономи знайшли копію Сонячної системи