Молібденіт
| Молібденіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Mol[2] |
| Хімічна формула | MoS₂ |
| Клас мінералу | сульфіди |
| Nickel-Strunz 10 | 2.EA.30[3] |
| Dana 8 | 2.12.10.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | свинцево-сірий, сірий |
| Форма кристалів | гексагонально-таблитчаста |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Спайність | досконала по (0001) |
| Злам | [0001] |
| Твердість | 1—1.5 |
| Блиск | металічний |
| Прозорість | непрозорий |
| Колір риси | синьо-сірийd |
| Густина | 4.7-5.0 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | непрозорий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | свинець (давньогрецька мова)[4][5] |
| Особливі характеристики | лускуватий, листуватий |
 Молібденіт у Вікісховищі | |
Молібдені́т — мінерал класу сульфідів, сульфід молібдену шаруватої будови.
Інша назва — молібденовий блиск, молібденовий колчедан.
Руда молібдену.
Назва молібденіту походить від грец. μόλυβδος, «свинець, оливо» і прикметникового суфікса -ίτης. Вперше у такій формі слово вжив ірландський хімік Рі́чард Кі́рван (1733–1812) у 1796 році, хоча під ним він розумів не сульфід молібдену, а сам метал. Незабаром цю назву присвоїли мінералу [1] [Архівовано 22 липня 2002 у Wayback Machine.].
Хімічна формула: MoS2. Містить (%): Мо — 59,94; S 40,06. Домішки: Re, Ge, Se, Nb, V, Zn, As. Відомі залізисті і мідевмісні різновиди молібдені́ту, а також селенисті молібдені́ти, що містять до 25 % Se.
Сингонія гексагональна. Дигексагонально-дипірамідальний вид симетрії.
Для кристалів цього мінералу характерний гексагонально-таблитчастий габітус. Кристали мають вид шестикутних пластинок або коротких, трохи звужуючихся призм. Зустрічається у вигляді листуватих і лускуватих агрегатів, тонколускуватих вкраплень в ін. мінералах (наприклад, у кварці), сферолітів, а також гексагонально-таблитчастих, іноді короткопризматичних діжковидних кристалів. Головними формами є {0001}, {1010}, {1011}, {1012} та ін. Грані пінакоїда {0001} часто покриті штриховкою. Дуже рідко трапляються двійники по (0001).
Спайність вельми досконала по (0001), луски гнучкі, проте не пружні. Твердість 1,0-1,5. Густина 4,6-4,8. Жирний на дотик. Блиск металевий. Колір свинцово-сірий. Колір риси сіро-чорний. Непрозорий.
Утворюється як акцесорний мінерал в деяких гранітах; зустрічається в пегматитах і аплітах. Часто зустрічається у гідротермальних родовищах, пов'язаних з кислими породами. Присутній у родовищах різних генетичних типів. У пегматитових — в асоціації з вольфрамітом, каситеритом, шеєлітом, мінералами Ві; в контактово-метасоматичних і ґрейзенових — з ґранатом, шеєлітом, турмаліном, піритом, вольфрамітом. У штокверкових гідротермальних родов., що містять осн. частину пром. молібденових руд, М. асоціює з кварцом, серицитом, піритом (Клаймакс, США), а в жильних — з кварцом, піритом, халькопіритом, сфалеритом, ґаленітом. Знайдений як акцесорний мінерал кварцово-польовошпатового порфіру в родов. Кон, Канада).
Родовища молібденіту, як правило, є гідротермальними утвореннями, які генетично зв'язані з кислими породами. Найбільшими родовищами є Клаймакс (штат Колорадо, США), на частку якого припадає 55-60 % світового видобутку молібдену і Бінгем (штат Юта, США); копальня «Кнабен» (Телемаркен, Південна Норвегія), Циновець, Крупка (Чехія), Ауербах, Альтенберґ, Еренфрідерсдорф та ін. (ФРН), Кавказ, Алтай, Забайкалля (РФ). В Україні є в межах Українського щита, на Донбасі, на Волині. Молібденіт — головний мінерал молібденових руд. Крім того, з нього вилучають Re і Se. Основний спосіб збагачення — флотація з використанням неполярних вуглеводнів.
Молібденіт — єдина промислова руда молібдену. Нижньою межею вмісту Мо для молібденово-кварцоворудних жил вважається 0,1 %, а для вкрапленх — 0,04 %.
Розрізняють:
- молібденіт 2H (те саме, що молібденіт);
- молібденіт 3R (природна поліморфна модифікація MoS2.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ Валлеріус Й. Ґ. Mineralogia, eller mineralriket indelt och beskrifvet — Стокгольм: 1747.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Молібденіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Молібденіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Хёрлбат Н., К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. — М. Недра, 1982. — 728 с.
- Dana's Manual of Mineralogy ISBN 0-471-03288-3
- Mineralgalleries.com
- Webmineral [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Mindat.org [Архівовано 13 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Molybdenite Dating
| Руди |
|  | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Родовища |
| |||||||||
