Перейти до вмісту

МТ-ЛБ

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
МТ-ЛБ
Типбронетранспортер, тягач
Походження
Історія використання
На озброєнніз 1966 по сьогодні
Оператори
ВійниВійна в Афганістані (1979—1989)
Придністровський конфлікт
Друга чеченська війна
Російсько-грузинська війна (2008)
Російсько-українська війна (з 2014)
Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
РозробникХТЗ
ВиробникХТЗ
Виготовленняз 1964
Виготовлена
кількість		понад 9000[1]
Характеристики
Вага11.49-12.8
Довжина6454
Ширина2850
Висота1920
Обслуга2
Десант11
Бронясталева вальцьована
Другорядне
озброєння
1 х 7,62-мм ПКТ
ДвигунЯМЗ-238В
240
Підвіскатиск на ґрунт: 0,46
Швидкістьшосе: 62
МТ-ЛБ у Вікісховищі

МТ-ЛБ (абр. від рос. многоцелевой транспортёр (тягач) лёгкий бронированный, у народі звуть «мотолига» або «маршрутка», часом зустрічається переклад БТ-ЛБ (Багатоцільовий тягач (транспортер) легкий броньований)[2][3][4] — радянський / український плавучий бронетранспортер.

Створений для перевезення людей та вантажів, також широко використовується в ролі артилерійського тягача (у деяких частинах використовується для перевезення особового складу моторизованих стрілецьких підрозділів, хоча і не призначався для цієї ролі, на відміну від прийнятих раніше на озброєння БТР-60). Має значну кількість модифікацій, зокрема, часто отримує імпровізовані модернізації та виступає в ролі машини вогневої підтримки[5].

Прийнятий на озброєння в 1964 році, випускався на Харківському тракторному заводі. МТ-ЛБ застосовувався радянськими військами у війні в Афганістані, а після розпаду СРСР використовувався практично у всіх великих збройних конфліктах на пострадянському просторі. У значних кількостях МТ-ЛБ також поставлявся союзникам СРСР і нейтральним країнам, використовувався в ряді регіональних конфліктів.

Використовувався як база для ряду машин спеціального призначення, а шасі бронетранспортера використовувалося для цивільних всюдиходів. Хоча з середини вісімдесятих років і сам МТ-ЛБ у варіанті без башти і кулеметного озброєння з успіхом використовувався в народному господарстві в умовах Крайньої Півночі як всюдихід.

Після розпаду СРСР виробнича база МТ-ЛБ залишилася на території України. На шасі цієї машини Харківським тракторним заводом розроблений і випускається цивільний всюдихід ХТЗ-3Н.

Модифікації

[ред. | ред. код]

Військові

[ред. | ред. код]

СРСР та Російська Федерація

[ред. | ред. код]
  • МТ-ЛБ (Об'єкт 6) — базовий варіант
    • МТ-ЛБВ — всюдихідний варіант. Модифікація має більш широкі траки і знижений питомий тиск на ґрунт (близько 0,27 кгс/см²). Призначена для арктичних регіонів.
      • МТ-ЛБВ-Н — багатоцільовий транспортер-тягач, адаптований для експлуатації в народному господарстві.
        • МТ-ЛБВ-НС «Алтай» — багатоцільовий транспортер-тягач, адаптований для експлуатації в народному господарстві.
      • МТ-ЛБВМ — версія з установкою 12,7-мм зенітного кулемета НСВТ.
      • МТ-ЛБВМК — версія з установкою 12,7-мм зенітного кулемета «Корд». Двигун ЯМЗ-238ВМ, потужністю 240 к.с.
        • МТ-ЛБВМ1К — модифікація, пристосована для роботи на високогір'ї, з установкою нового двигуна ЯМЗ-238БЛ-1, потужністю 310 к.с., новою радіостанцією і новим опалювачем.
    • МТ-ЛБМ (Об'єкт 6М) — сучасна модифікація, розроблена у ВАТ «Муромтепловоз»
      • Об'єкт 6мА — варіант МТ-ЛБМ з баштовою установкою, відповідної бронетранспортер у БТР-80
      • Об'єкт 6МА3 — модернізація «Об'єкта 6мА» з установкою 4 пускових установок ПТКР 9М133 «Корнет», 7,62-мм кулемета ПКТМ і 30-мм автоматичного гранатомета АГС-30 «Атлант»
      • Об'єкт 6МБ — варіант МТ-ЛБМ з 30-мм гарматою 2А72, баштова установка як у бронетранспортера БТР-80А
        • Об'єкт 6МБ2 — модернізація «Об'єкта 6МБ» з додатковою установкою 30-мм автоматичного гранатомета АГС-17 «Полум'я»
      • Об'єкт 6МБ3 — варіант МТ-ЛБМ з установкою 23-мм авіаційної гармати ГШ-23в, 12,7-мм зенітного кулемета «Корд» і 30-мм автоматичного гранатомета АГС-30 «Атлант»
      • Об'єкт 6МБ4  — варіант МТ-ЛБМ з установкою 23-мм авіаційної гармати ГШ-23к, 12,7-мм зенітного кулемета «Корд» і 30-мм автоматичного гранатомета АГС-30 «Атлант»
      • МТ-ЛБМ1 (Об'єкт 6М1) — модифікація МТ-ЛБ з установкою нового двигуна ЯМЗ-238БЛ-1, потужністю 300—310 к.с., механічної трансмісії з гідрооб'ємним механізмом управління поворотом
        • МТ-ЛБМ1А7 — варіант з баштовою установкою, відповідної бронетранспортеру БТР-80, з установкою 7,62-мм кулемета ПКТМ, 12,7-мм зенітного кулемета «Корд», 30-мм автоматичного гранатомета АГС-17 «Полум'я» і встановлена система 902У для постановки димових завіс.
        • МТ-ЛБМ1Б2 — модифікація МТ-ЛБМ1 з ідентичним озброєнням «Об'єкта 6МБ2»
      • МТ-ЛБМ2 (Об'єкт 6М2) — модифікація МТ-ЛБ від «Курганмашзаводу» з установкою нового двигуна і трансмісії.

У 2018 був підготовлений проект модернізації МТ-ЛБ шляхом, зокрема, встановлення двигуна КамАЗ-740.50 потужністю 360 к. с. та використання полегшених гусениць з шарніром закритого типу (легші на 300 кг за базовий варіант). Крім того буде встановлена гідромеханічна коробка, яка дозволить повертати машину на всіх передачах із заданим радіусом повороту. В результаті маса машини буде зменшена на 800 кг[6].

Україна

[ред. | ред. код]
МТ-ЛБ-Т-23-2
  • МТ-ЛБР6 — БМП на шасі МТ-ЛБ з бойовим модулем «ЗТМ-1». Озброєння: 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1, 7,62-мм кулемет КТ, димові гранатомети системи 902Б «Туча». Захищеність екіпажу посилена за рахунок рознесеного резервування і кевларового підбою, ходова частина прикрита протикумулятивними екранами. Виробник — Харківський тракторний завод.
  • МТ-ЛБР7 — БМП на шасі МТ-ЛБ з бойовим модулем «Штурм». Озброєння: 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1, спарений з нею 7,62-мм кулемет КТ-7,62, дві пускові установки ПТКР 9М114М «Конкурс-М», 30-мм автоматичний гранатомет, димові гранатомети. Захищеність екіпажу посилена за рахунок рознесеного бронювання і кевларового підбою. Виробник — Харківський тракторний завод.
  • МТ-ЛБМШ — БМП на шасі МТ-ЛБ з бойовим модулем «Шквал». Озброєння: 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1, спарений з нею 7,62-мм кулемет КТ-7,62, дві протитанкові керовані ракети (ПТРК) «Бар'єр», 30-мм автоматичний гранатомет, димові гранатомети. З 2006 року виготовляється на заводі імені В. О. Малишева.
    «Плавець»
  • «Плавець» — переобладнаний за зразком МТ-ЛБМШ варіант гусеничного транспортера МТ-ЛБу, розроблений Харківським тракторним заводом за участю ДК «Укрспецекспорт» та київської компанії ТОВ НВК «Техімпекс». Один демонстраційний зразок був представлений на виставці зброї «Зброя та безпека-2018».
  • МТ-ЛБ-Т-23-2  — БМП на шасі МТ-ЛБ з зенітною установкою ЗУ-23. З 2015 року виготовляється на НПК «Техімпекс».
  • МТ-ЛБ-АТ — МТ-ЛБ дообладнане поворотною платформою з броньовим захистом кулеметника для МТ-ЛБ з встановленням 12,7 мм кулемета ДШКМ.[7]
  • БМП-1ЛБ — перша українська серійна БМП на шасі МТ-ЛБу, озброєна бойовим модулем з кулеметом КПВТ, що з'явилась під час російського вторгнення з 2022 року[8].

Казахстан

[ред. | ред. код]
  • «Айбат» — самохідний міномет казахстанського виробництва, розроблений ізраїльською фірмою «Солтам». Являє собою МТ-ЛБ, озброєний модернізованим радянським мінометом 2Б11.

Болгарія

[ред. | ред. код]
  • MT-LB AT-I — машина з встановленою системою мінування.
  • MT-LB RHR або MR HR (mashina za radiatsionno i khimichesko razuznavane) — розвідувальна машина.
  • MT-LB SE — польова медична машина.
  • SMM B1.10 «Tundzha» (samokhodna minokhv'rgachka) — платформа для 120-мм міномета M-38/43 (боєкомплект 58 мін).
  • SMM 74 B1.10 «Tundzha-Sani» — версія 120-мм мінометом 2Б11.
  • KShM-R-81 «Delfin» — командно-штабна машина з встановленими радіостанціями Р-123M, Р-130M та Р-31M, додатковою антеною та генератором.
  • MT-LB TMX — платформа для 82-мм міномета M-37M.
  • BRM «Sova» (bronirana razuznavatelna mashina) — розвідувальна версія с системою ASP-3 та VPHR, радіостанціями Р-123M та Р-31M, а також засобами нічного огляду. Є три версії з різною «начинкою»:
    • «Sova-1» — з радіостанцією Р-130M, антеною.
    • «Sova-2» — з радіостанцією Р-143 «Ліра» .
    • «Sova-3» — з артилерійським радаром PSNR-5K (1RL-133).
  • R-80 — машина ранньої артилерійської розвідки.
  • BMP-23 (bojna mashina na pekhotata) — машина підтримки піхоти з 23-мм гарматою 2A14 та ПТРК 9K11 «Малютка» в башті на 2 особи. Основа шасі MT-ЛБ, але використано елементи САУ 2С1 та встановлено новий двигун в 315 к.с.
  • BMP-23D — модернізована версія з ПТРК 9K111 «Фагот» та димовою системою.
  • BRM-23 — розвідувальна версія. Прототип.
  • BMP-30 — BMP-23 з баштою від БМП-2. Виготовлено 10 одиниць.

Польща

[ред. | ред. код]

Польська компанія HSW S.A. (Huta Stalowa Wola S.A.) виготовляла МТ-ЛБ за ліцензією з 1976. Конструкторами було розроблено нове шасі SPG-2 з амфібійними можливостями.

  • MT-LB-2AP — варіант бронетранспортера з туреллю від SKOT-2AP (14,5-мм КПВТ та 7,62-мм ПКТ). Прототип.
  • WEM Lotos — медична машина з встановленими 4 носилками.
  • WPT Mors — машина технічної підтримки. Виробляється з 1983.
  • R-137T (radiostacja ruchoma UKF) — мобільна радіостанція з Р-137. На озброєнні з 1987, дальність зв'язку від 70 до 150 км.
  • ZWD-1 «Irys» (zautomatyzowany wóz dowodzenia) — командно — штабна машина з встановленою системою «Irys».
  • MT-LB-23M «Krak» — варіант з туреллю з 23-мм гарматою. Тільки прототип.
  • Promet — самохідна ЗСУ з парою 23-мм гармат. 4 прототипи.
  • «Przebiśnieg» — машина РЕБ, виготовляється в трьох варіантах:
    • SZ або MT-LB Z (stacja zakłóceń);
    • SR або MT-LB R (stacja rozpoznania) ;
    • WD krel;
  • SPG-2 — найбільш модернізована версія з переробленою носовою частиною.
    • TRI Hors — машина інженерної розвідки. Виготовляється з 1983, озброєна 12.7-мм кулеметом НСВТ в турелі.
    • WPT Mors-II — озброєна машина технічної підтримки. Виготовляється з 1986, озброєна 12.7-мм кулеметом НСВТ в турелі.
    • Opal-I та Opal-II — командна машина для артилерійських підрозділів. Озброєна 12.7-мм кулеметом НСВТ в турелі. На Opal-I встановлено двигун потужністю 245 к.с. SW680/167/1, на Opal-II — 300 к.с. SW680T (ЯМЗ-238Н) та на 7 котків розширена база. Тільки прототип.
    • BWO-40 — машина підтримки піхоти з 40-мм зенітною гарматою Bofors. Тільки прототип.

Швеція

[ред. | ред. код]
Шведський MT-ЛБ, переобладнаний в Pbv 401
  • Pbv 401 (pansarbandvagn) — колишні східнонімецькі машини, озброєні 7,62 мм кулеметом. Мали назву Ksp 95 та Ksp 58.
    • Stripbv 4011 (stridsledningbandvagn) — командна машина батальйонного рівня.
    • Bgbv 4012 (bärgningsbandvagn) — шведське означення для MTP-LB.
    • Rlpbv 4014/T (radiolänkbandvagn) — зв'язкова машина.
    • Stripbv 4015 (stridsledningbandvagn) — командна машина ротного рівня.
    • Lvrbpbv 4016 (luftvärnsrobotbandvagn) — машина ППО з ПЗРК RBS 70.
    • Pvrbbv 452 (pansarvärnrobotbandvagn) — протитанкова машина з ПТРК RBS 56.

Ірак

[ред. | ред. код]
Іракський МТ-ЛБ з ЗУ-23-2.
  • MT-LBV — з ширшими траками.
  • MT-LB — з встановленою зенітною системою ЗУ-23-2.

Німецька Демократична Республіка

[ред. | ред. код]
  • MT-LB (Pi) — машина інженерного супроводу.[9]
  • MT-LB (Pzj) — протитанкова машина.
  • MT-LB (Pzj Fü) — командно — штабна машина для протитанкових підрозділів.
  • MT-LB (BO) SFL — командно- штабна машина для підрозділів самохідної артилерії.
  • SaN MT-LB — медична машина.
  • MTP-LB — машина технічної підтримки.

Небойові військові машини на базі МТ-ЛБ(у)

[ред. | ред. код]
  • Модуль розвідки та управління оптичний МРУ-О (НВП Рубін, м. Пєнза, РФ)
  • Р-330 «Мандат» — радянський автоматизований комплекс радіоелектронного придушення (РЕП). Створено в «Науково-дослідному інституті комплексної автоматизації» (НДІКА)

Апаратні зв'язку та засобів автоматизації

[ред. | ред. код]
Назва Призначення Транспортна база
МП-21, МП-22, МП-23, МП-24, МП-25
МП-95 (ЕОМ «Бета»)		 КШМ комплексу АСУВ «Маневр» дивізійної ланки МТ-ЛБ
Р-161БМ Радіостанція МТ-ЛБ

Цивільні

[ред. | ред. код]
  • МТ-ЛБ-ЛПТ — лісопожежний трактор. Виробник ВАТ «Муромтепловоз» (РФ).
  • МБУ-5 «Катюша» — бурова установка (РФ).
  • УРБ-531 — установка розвідувального буріння (РФ).
  • АЗМ — аеротранспортабельна дорожно-землерийна машина. Виробник ВАТ «Муромтепловоз» (РФ).
  • ХТЗ-3Н — всюдихідний плавучий тягач. Виробник — Харківський тракторний завод (Україна).
  • ХТЗ-10НК — всюдихідний плавучий тягач. Виробник — Харківський тракторний завод (Україна).
  • ХТЗ-26Н — всюдихідний плавучий тягач. Виробник — Харківський тракторний завод (Україна).
  • 2С1-Н- транспортер-тягач. Виробник — ОАО «Рубцовский машиностроительный завод» (РФ).
  • МТ-ЛБу-Н — транспортер- тягач. Виробник — ОАО «Рубцовский машиностроительный завод» (РФ).
  • МТЛБу з телескопічною вежею. Виробники — ООО «Пожтехника» (Твер) та «Комиэнерго» (обидва — РФ).
  • АУВБ-30 — автономна бурова установка. Виробник — ОАО «Стройдормаш» (РФ).
  • БГМ-1М — бурова машина. Виробник — ОАО «Стройдормаш» (РФ).

Оператори

[ред. | ред. код]

Служба та бойове застосування

[ред. | ред. код]
Підбита МТ-ЛБ ЗС РФ з маркуванням «Z» під час російського вторгнення в Україну 2022 року
  • Афганська війна (1979—1989)
  • Збройний конфлікт у Придністров'ї — Деяка кількість МТ-ЛБ знаходиться на озброєнні Придністровських збройних сил. Брали участь в березні 1992 року в боях. Застосовувалися також і з боку Молдови. На деякі машини встановлювалися установки ЗУ-23-2
  • Друга чеченська війна — використовувалися Російськими військами. Станом на листопад 1999 року в Чеченській Республіці було зосереджено 667 одиниць МТ-ЛБ
  • Російсько-грузинська війна (2008)

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)
Спалений рос. МТ-ЛБ під Харковом з написом Zov Kobzona.

Інтенсивно використовувались обома сторонами від початку російсько-української війни взимку 2014 року.

В серпні 2022 року було поширено відео української МТ-ЛБ з бойовим модулем турецької компанії Aselsan, який доволі сильно нагадує SARP NSV DUAL, або SARP Dual[24].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Понад 55000 одиниць станом на 2010 рік на озброєнні за даними The Military Balance 2010, 1500 одиниць перебували на озброєнні армії Іраку до 2003 року згідно з інформацією www.globalsecurity.org: Iraqi Ground Forces Equipment [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Засоби протиповітряної оборони. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  3. ↑ Розконсервування БТЛБ - Фото УНІАН. photo.unian.net (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  4. ↑ Україна, Роман Лебедь BBC. Нове життя старої військової техніки: полювання та екскурсії. BBC Україна. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  5. ↑ МТ-ЛБ: бойова колісниця російсько-української війни. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
  6. ↑ В РОССИИ МОДЕРНИЗИРУЮТ БРОНЕТРАНСПОРТЕР МТ-ЛБ. РИА "Новости". 14 травня 2018. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
  7. ↑ У 2014 році на МТ-ЛБ намагалися встановити башту БТР-60 (укр.). 18 березня 2021. Процитовано 21 листопада 2022.
  8. ↑ БМП-1ЛБ: український ерзац для ЗСУ. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  9. ↑ Gau L-R., Plate J., Siegert J. (2001) Deutsche Militärfahrzeuge — Bundeswehr und NVA. Motorbuch Verlag. ISBN 3-613-02152-8
  10. ↑ The Military Balance 2010. — P. 176.
  11. ↑ The Military Balance 2010. — P. 358.
  12. ↑ The Military Balance 2010. — P. 178.
  13. ↑ а б The Military Balance 2010. — P. 96.
  14. ↑ Ірак закупив 500 багатоцільових транспортерів. Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 14 жовтня 2012.
  15. ↑ The Military Balance 2010. — P. 174.
  16. ↑ The Military Balance 2010. — P. 184.
  17. ↑ The Military Balance 2010. — P. 364.
  18. ↑ The Military Balance 2010. — P. 186.
  19. ↑ The Military Balance 2010. — P. 188.
  20. ↑ The Military Balance 2010. — P. 320.
  21. ↑ The Military Balance 2010. — P. 223.
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 14 жовтня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ The Military Balance 2010. — P. 182.
  24. ↑ Не лише Bayraktar TB2: Україна використовує сучасні бойові модулі від Aselsan для бронетехніки (відео). Defense Express. 8 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=МТ-ЛБ&oldid=44233629
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy