Ентоні Радакін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ентоні Радакін
ПрізвиськоTony
Народився10 листопада 1965(1965-11-10) (58 років)
Олдем, Великий Манчестер, Велика Британія
Діяльністьофіцер ВМФ
Alma materУніверситет Саутгемптона, Кінґс-коледж і Higher Command and Staff Coursed
УчасникВійна в Іраку
ЧленствоMiddle Templed
Роки активності1990 — тепер. час
ПосадаПерший морський лорд і Голова комітету начальників штабів
Військове званняадмірал
Нагороди
Бронзова Зірка (США) Лицарі-Командори ордена Лазні‎

Ентоні Девід Радакін (англ. Sir Antony David Radakin; нар. 10 листопада 1965) — адмірал, 24-й глава оборонного відомства Великої Британії — Начальник штабу оборони, з листопада 2021 року, після генерала сера Ніколаса Картера. Радакін також обіймав посаду Першого морського лорда з червня 2019 року по листопад 2021 року. Він був начальником штабу командування збройних сил Великої Британії з 2016 до 2018 року, заступником начальника штабу ВМФ з 2018 по 2019 рік.

Раннє життя та освіта

[ред. | ред. код]

Радакін народився 10 листопада 1965 року в Олдемі, Ланкашир, Англія.[1][2][3] Він здобув освіту в державних школах Брістоля.[4][1]

Вивчав право в Саутгемптонському університеті[5] за цільовим напрямом Королівського флоту Великої Британії,[6] здобув ступінь бакалавра права в 1989 році.[7][8] Він продовжив свою юридичну кар'єру поряд зі своєю військово-морською службою, отримав кваліфікацію адвоката в 1996 році.[1][9] Пізніше він вивчав міжнародні відносини та оборону в Королівському коледжі Лондона, здобувши ступінь магістра мистецтв (MA) у 2000 році.[9][10][3]

Військово-морська кар'єра

[ред. | ред. код]
Віце-адмірал Радакін у ролі другого морського лорда

Почав службу в Королівському флоті 20 жовтня 1990[11] 1 листопада 1996 йому було присвоєно звання лейтенант-командир, після чого він став командиром фрегата HMS, Норфолк. У 2003 р., командир групи ВМС США /Великої Британії в Іраку у 2006 р. та командувач об'єднаної оперативної групи США/Великої Британії в Іраку у 2010 р.[11] За це президент США нагородив його медаллю "Бронзова зірка ".

Отримавши звання командора 30 серпня 2011 року, став командиром HMNB Portsmouth у жовтні 2011 року.[12] У листопаді 2012 року його було призначено директором з розвитку сил Міністерства оборони.[13] Отримавши звання контрадмірала 3 грудня 2014 р., він став командувачем ВМС Сполученого Королівства та контрадміралом надводних кораблів у грудні 2014 р.[14][13][15] та начальником штабу Об'єднаного командування сил у березні 2016 р.[13].[16]

Отримав звання віцеадмірала 27 березня 2018 року після призначення другим морським лордом та заступником начальника військово-морського штабу,[17]. Він був підвищений в адмірали та змінив адмірала сера Філіпа Джонса на посаді Першого морського лорда та начальника штабу ВМС у червні 2019 року.[18][19][20]

У 2019 році Радакін ініціював програму реформування Королівського флоту під гаслом «Перетворення Королівського флоту». Ініціатива включала збільшення оперативної переваги Великої Британії у Північній Атлантиці, розробку авіаносних ударних операцій з використанням нещодавно побудованих авіаносців HMS Queen Elizabeth та HMS Prince of Wales, збільшення передової присутності Королівського флоту по всьому світу, перетворення Королівської морської піхоти на командос майбутнього. Вдосконалення використання ВМФ технологій та інновацій.[21] Як не дивно, це також включало сорокавідсоткове скорочення адміралів у Королівському флоті та сорокавідсоткове скорочення штату штаб-квартири.[22] Радакін нагороджений Орденом Лазні.

Начальник штабу оборони

[ред. | ред. код]
Під час візиту британської делегації до Києва, 19 листопада 2022 рік

7 жовтня 2021 р. було оголошено, що Радакін має стати начальником штабу оборони 30 листопада 2021 р.[23] Прем'єр-міністр Борис Джонсон призначив його замість генерала сера Патріка Сандерса, якому віддало перевагу Міністерство оборони, через репутацію Радакіна як реформатора і передбачення Джонсоном майбутніх військово-морських конфліктів у Середземноморському та Індо-Тихоокеанському регіонах.[24][25] Радакін поступився посадою Першого морського лорда адміралу серу Бену Кі[26] у листопаді 2021 року.

Радакін виступив зі своєю першою промовою начальника штабу оборони перед Королівським інститутом об'єднаних служб у грудні 2021 року. Він заявив, що перспективи безпеки для Великої Британії були «набагато складнішими та небезпечнішими, ніж будь-коли за останні 30 років» і що геополітична ситуація була «справжнім відчуттям повернення в майбутнє».[27][28]. Він також заявив, що британські військові ризикують виглядати «безглуздо», поки не покращать розмаїтість та лідерство у збройних силах.[29]

Радакін заявив 7 січня 2022 року, що Велика Британія зіткнулася з низкою проблем безпеки з боку Росії і що спроба пошкодити підводні кабелі зв'язку може розглядатися Великою Британією як військовий акт.[30][5] Однак він також заявив, що Велика Британія і Росія продовжують щодня тестувати телефонний зв'язок між міністерством оборони Великої Британії і російським ситуаційним центром, який може бути використаний, «якщо будуть потрібні термінові переговори для деескалації інциденту».[3]

Під час вторгнення Росії до України у 2022 році Радакін заявив, що перемога Росії не є неминучою. Відповідаючи на запитання у програмі BBC Sunday Morning, чи було захоплення України Росією «неминучим», Радакін відповів: «Ні. Я думаю, що ми бачили російське вторгнення, яке не дуже добре йде».[31]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1995 році Радакін одружився з Луїзою. У них четверо синів.[7][5]. Також він є президентом Асоціації сквошу Королівського флоту та Тенісної асоціації збройних сил.[32]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в (англ.). ISBN 978-0-19-954088-4. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. ↑ Admiral Tony Radakin CB ADC. gov.uk. Ministry of Defence. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 19 червня 2019. First Sea Lord and Chief of Naval Staff
  3. ↑ а б в Admiral Sir Tony Radakin: ‘We check every day that the line to Russia works — but there isn’t a chat’. The Times. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  4. ↑ Sheridan, Danielle (7 жовтня 2021). Tony Radakin: The state school-educated boy from Oldham who 'changed how the Navy works'. The Telegraph. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
  5. ↑ а б в Admiral Sir Tony Radakin: ‘We check every day that the line to Russia works — but there isn’t a chat’. The Times. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  6. ↑ Radakin, Adm. Antony David, (born 10 Nov. 1965), First Sea Lord and Chief of the Naval Staff, since 2019; First and Principal Naval Aide-de-Camp to the Queen, since 2019. [Who's Who 2021]] (англ.). Oxford University Press. 1 грудня 2020. Процитовано 12 жовтня 2021.
  7. ↑ а б . ISBN 978-0-19-954088-4. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  8. ↑ Sheridan, Danielle (7 жовтня 2021). Tony Radakin: The state school-educated boy from Oldham who 'changed how the Navy works'. The Telegraph. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
  9. ↑ а б New military chiefs appointed. GOV.UK. Ministry of Defence. 3 грудня 2018. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 20 травня 2019.
  10. ↑ 'RADAKIN, Rear Adm.
  11. ↑ а б Rear Admiral Tony Radakin (PDF). Ministry of Defence. Архів (PDF) оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 8 березня 2015.
  12. ↑ Naval base commander seen off in style. Navy News. 6 жовтня 2011. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 8 березня 2015.
  13. ↑ а б в Ministry of Defence and tri-service senior appointments (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  14. ↑ Rear Admiral Tony Radakin (PDF). Ministry of Defence. Архів (PDF) оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 8 березня 2015.
  15. ↑ Fleet awards. Royal Navy. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  16. ↑ Chief of Staff Joint Forces Command Visits The Rock. Your Gibraltar TV. 17 травня 2016. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 25 травня 2016.
  17. ↑ Admirals (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2018.
  18. ↑ Admiral Tony Radakin CB ADC. gov.uk. Ministry of Defence. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 19 червня 2019. First Sea Lord and Chief of Naval Staff
  19. ↑ New First Sea Lord appointment announced. www.royalnavy.mod.uk. 3 грудня 2018. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 3 грудня 2018.
  20. ↑ A 'generation of innovators' has been appointed to run the military in a shake-up of the top ranks of the Army, Navy and RAF. The Daily Telegraph. 3 грудня 2018. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2018.
  21. ↑ First Sea Lord speech to Defence and Security Equipment International | Royal Navy. www.royalnavy.mod.uk. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 9 грудня 2020.
  22. ↑ Johnson, Jamie (30 січня 2020). Royal Navy to halve number of staff at headquarters, as sailors are redeployed to front line roles. The Telegraph. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  23. ↑ Admiral Sir Tony Radakin KCB ADC appointed new Chief of the Defence Staff. GOV.UK (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 жовтня 2021.
  24. ↑ Parker, George (2 жовтня 2021). UK military chiefs battle to become next head of armed forces. Financial Times. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  25. ↑ Sheridan, Danielle (8 жовтня 2021). PM went against MOD to appoint Radakin. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 2 грудня 2021.
  26. ↑ Royal Navy welcomes new First Sea Lord. www.royalnavy.mod.uk. 8 листопада 2021. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  27. ↑ UK security outlook more dangerous now than at any time in past 30 years, warns new head of armed forces Admiral Sir Tony Radakin. Sky News. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
  28. ↑ Chief of the Defence Staff Speech to the Royal United Services Institute. Ministry of Defence. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
  29. ↑ Admiral Sir Tony Radakin: Improve diversity or we'll look ridiculous, urges new defence chief. The Times. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
  30. ↑ Russian submarines threatening undersea network of internet cables, says UK defence chief Sir Tony Radakin. Sky News. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  31. ↑ Putin victory in Ukraine ‘no longer inevitable,’ says head of Britain’s Armed Forces. The Independent. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  32. ↑ Admiral Tony Radakin CB ADC. GOV.UK. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ентоні_Радакін&oldid=41887017