Координати: 49°25′19″ пн. ш. 27°12′6″ сх. д. / 49.42194° пн. ш. 27.20167° сх. д. / 49.42194; 27.20167
Очікує на перевірку

Бахматівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бахматівці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район Хмельницький район
Тер. громада Хмельницька міська громада
Код КАТОТТГ UA68040470020031437
Основні дані
Населення 575
Площа 1,837 км²
Густота населення 313,01 осіб/км²
Поштовий індекс 31344
Телефонний код +380 3822
Географічні дані
Географічні координати 49°25′19″ пн. ш. 27°12′6″ сх. д. / 49.42194° пн. ш. 27.20167° сх. д. / 49.42194; 27.20167
Середня висота
над рівнем моря
293 м
Місцева влада
Адреса ради 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3
Карта
Бахматівці. Карта розташування: Україна
Бахматівці
Бахматівці
Бахматівці. Карта розташування: Хмельницька область
Бахматівці
Бахматівці
Мапа
Мапа

CMNS: Бахматівці у Вікісховищі

Бахма́тівці — село в Україні, у Хмельницькому районі Хмельницької області. Населення становить 575 осіб. Орган місцевого самоврядування — Хмельницька міська рада.

Розташування

[ред. | ред. код]

На невеликому пагорбі з нахилом на північ розкинулось село Бахматівці. З заходу на схід під селом протікає невеличка річка Дзвенюха (стара назва Фоса), притока Південного Бугу. На території села вона має кілька великих розливів, з яких утворилися стави площею 185 га.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Історія

[ред. | ред. код]

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Пирогівці та Бахматівці були в управлінні подільського воєводи Мужила за 50 марок[1].

Коли саме засновані Бахматівці, точно не встановлено. В документах, що були до війни у Хмельницькому краєзнавчому музеї, зазначалося, нібито першим поселенцем був російський солдат-втікач Бахматьєв, від нього і пішла назва села.

У XVIII столітті Бахматівці входили в Меджибіський ключ, яким керували пани Синівські. Селянам жилось важко. Унаслідок важких соціальних умов кількість населення періодично змінювалась. Також у в той час це вібувалося через татарські набіги. Людей забирали в полон, а непокірних вбивали, виймали очі, молодих дівчат забирали в полон і торгували ними. В селі в 1857 році було організоване волосне управління і державне лісництво. В 1875 році в селі відкрито міністерське однокласне училище, а в 1898 році школа грамоти, у яку дозволялось ходити одному хлопцеві з сім'ї, якого могли брати в армію. Дівчат в школу не брали зовсім. Із заходу на схід не далеко від села Бахматівців проходив Чумацький шлях, по якому пересувались великі купці, банкіри та пани. Північніше від цього шляху в глухих лісах коло Зеленої Криниці робив розправу над панами Устим Кармелюк.

У 1920-х роках у селі створюється крім споживчого, виробничо-збутові кооперативні товариства: цегельно-черепичне, бурякове, молочарське, сільсько-господарське кредитне товариство і прокатний пункт.

1923 року Бахматовецьку волость реорганізовано у район, який проіснував до 1928 року. Колективізація повністю завершилась в 1932 році. У роки довоєнних п'ятирічок колгосп ім. Кірова був одним з передових на Проскурівщині. 1921 року відкрито початкову школу з чотирьох класів. 1926 року в Бахматівцях було 76 % неписьменних. Щоб ліквідувати неписьменність, були організовані лікнепи, куди зараховувались чоловіки і жінки до 50 років. Навчання проводилось активно, за що в нагороду отримали радіоустановку і кіноустановку, для яких потрібен був клуб, будівництво якого почалось до війни, а другий поверх добудували 1956 року.

Мирна праця людей була перервана війною. У липні 1941 року одержали вказівку з області і району про негайну евакуацію. Того ж дня вночі в супроводі колгоспників за маршрутом Проскурів — Вінниця — Канів — лівий берег Дніпра вирушив гурт великої рогатої худоби, овець і коней. Бахматовецький маленький «залізний потік» — єдиний на Поділлі, що вирвався з ворожого кільця і довів за лінію фронту аж до Саратовщини понад 1000 голів худоби. Після перемоги село відбудовано і процвітає по теперішній час.

Село в наш час

[ред. | ред. код]

В центрі села є двоповерхова адміністративна будівля, у якій розташовані Бахматовецька сільська рада, бібліотека, пошта. Також в центрі села є церква та клуб, при якому діють гуртки художньої самодіяльності. Також на території села є: ЗОШ І-II ступенів, амбулаторія, інтернат для літніх людей та інвалідів. Після розвалу колгоспу та розпаювання майна й земель місцевим господарством опікується ДП АПК «Самобранка». В населеному пункті діє три магазини: два приватні, один — Хмельницького РайСТ. В межах села є два стави загальною площею до 160 га, які перебувають в оренді, та декілька невеликих озер. В лісі є цілюща «Барвінська криниця».

Через село тричі на день курсує автобус «Хмельницький — Бахматівці — Пархомівці».

Галерея

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 66 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.

Посилання

[ред. | ред. код]