Перегляд вихідного коду сторінки Мадура

{{Острів
|Назва             = Мадура
|Місцева назва     = Pulau Madura
|Карта             = Madura_locator.png
|Карта розмір      = 250px
|Карта підпис      = 
|Зображення        = <!-- назва1.jpg -->
|Зображення розмір = <!-- 300px -->
|Зображення підпис = 
|Місце             = 
|Координати        = 
 |lat_dir = S |lat_deg = 7 |lat_min = 0 |lat_sec =  
 |lon_dir = E |lon_deg = 113 |lon_min = 20 |lon_sec =  
|Площа             = 4250
|Висота            = 471 
|Країна            = {{IDN}}
|Карта розташування =
|розмір карти = <!--300-->
|Прапор =
|Область = Східна Ява
|Населення = 3739614 осіб
|Рік = 2013
|Вебсайт =
}}
'''Мадура''' ({{lang-id|Pulau Madura}})&nbsp;— [[острів]] у [[Малайський архіпелаг|Малайському архіпелазі]] в складі [[Індонезія|Індонезії]]. Лежить біля північно-східного берега острова [[Ява (острів)|Ява]], відділений від нього [[Мадура (протока)|Мадурською протокою]]. Омивається [[Яванське море|Яванським морем]] і [[Балі (море)|морем Балі]] [[Тихий океан|Тихого океану]]. 2009 року сполучений з Явою {{нп|Сурамаду|мостом Сурамаду||Suramadu Bridge}}.

Площа&nbsp;— 4250 км², максимальна [[висота над рівнем моря]]&nbsp;— 471&nbsp;м. Населення (станом на 2013 року, враховуючи населення прилеглих невеликих островів)&nbsp;— понад 3700000 осіб, більшість із яких становлять корінні жителі&nbsp;— [[мадурці]].

Адміністративно належить до провінції [[Східна Ява]]. Найбільші населені пункти&nbsp;— Памекасан, Бангкалан, Сампанг, Суменеп&nbsp;— центри чотирьох однойменних [[Округи Індонезії|округів]] ([[Адміністративний поділ Індонезії|''кабупатенів'']]), на які розділена територія острова.

Історично основними заняттями остров'ян є [[скотарство]] і видобуток [[Сіль|солі]]. Найвідоміша етнокультурна пам'ятка острова&nbsp;— {{Не перекладено|Мадурські гонки на биках|гонки на биках|en|Karapan sapi}}.

== Фізико-географічна характеристика ==
[[Файл:Madura Topography.png|thumb|250px|left|Фізична карта Мадури]]

=== Географічне положення ===
Мадура лежить біля північно-східного берега більшого острова [[Ява]], що належить до [[Великі Зондські острови|Великих Зондських островів]] [[Малайський архіпелаг|Малайського архіпелагу]]. Омивається [[Яванське море|Яванським морем]] і [[Балі (море)|морем Балі]], які належать до басейну [[Тихий океан|Тихого океану]]. Від Яви відділена [[Мадура (протока)|Мадурською протокою]], ширина якої в найвужчому місці становить близько 4 км{{sfn|БСЭ|1969—1978|loc=т. 15|с=208}}. Від 2009 року ці два острови сполучені [[Міст Сурамаду|мостом Сурамаду]]<ref name="Detik-Resmikan" />.

Біля південно-східного узбережжя Мадури, у Яванському морі і Мадурській протоці, розсипані численні дрібніші острови&nbsp;— [[Камбінг]], Сапуді, {{Не перекладено|Кангеан (архіпелаг)|архіпелаг Кангеан|en|Kangean Islands}} та ін{{sfn|Huub de Jonge|1989|с=29}}.

Площа Мадури становить близько 4 250 км². Вона витягнута майже строго із заходу на схід і має досить правильну довгасту форму. Берегова лінія переважно рівна, відносно сильно порізане лише південно-східне узбережжя. Максимальна довжина острова&nbsp;— близько 160&nbsp;км, ширина&nbsp;— близько 40 км{{sfn|БСЭ|1969—1978|loc=т. 15|с=208}}{{sfn|Huub de Jonge|1989|с=29}}.

=== Природні умови ===
[[Файл:Surabaya madura strait.jpg|thumb|250px|right|Краєвид острова з яванського міста Сурабая через Мадурську протоку]]
Рельєф Мадури переважно [[Пагорб|горбистий]], на південному заході є досить велика [[низовина]]. Найбільш піднесеною є північно-східна частина острова. Максимальна висота над рівнем моря&nbsp;— 471 м&nbsp;— пагорб Тембуку ({{lang-id|Gunung Tembuku}}). Острів складений головним чином із [[Мергель|мергелів]] і [[вапняк]]ів, досить поширені [[карст]]ові явища{{sfn|БСЭ|1969—1978|loc=т. 15|с=208}}{{sfn|Huub de Jonge|1989|с=29}}.

Клімат острова [[Екваторіальний клімат|екваторіально-мусонний]], дещо менш вологий в порівнянні з сусідньою Явою, однак загалом типовий для основної частини Індонезії. Сухий сезон, як і на більшості островів Малайського архіпелагу, триває з травня по жовтень, вологий&nbsp;— з листопада по квітень, найбільша кількість опадів випадає, як правило, у грудні-лютому. Середня кількість опадів&nbsp;— близько 1500&nbsp;мм на рік. Температурні коливання досить незначні, середньорічний показник становить близько 27 °C{{sfn|БСЭ|1969—1978|loc=т. 15|с=208}}.

Для південної частини острова характерна [[рослинність]] [[Саванна|саванного типу]]. У центрі і на сході значні площі займають листяні [[тропічні ліси]]{{sfn|БСЭ|1969—1978|loc=т. 15|с=208}}.

== Історія ==
[[Файл:COLLECTIE TROPENMUSEUM Pangerang (prins) van Madura TMnr 3728-224.jpg|thumb|190px|left|Представник мадурської князівської родини. Літографія XIX століття]]
Перші згадки про Мадуру містяться в яванській історичній поемі {{Не перекладено|Нагаракертагама||en|Nagarakertagama}}, що датована 1365 роком. Там вона фігурує як територія, що входить до складу імперії [[Маджапахіт]], а до того перебувала під владою [[Кедірі]] і [[Сінгасарі]]&nbsp;— державних утворень, що існували, відповідно, в XI—XIII і в XIII століттях. При цьому, за відомостями автора поеми, Ява і Мадура в давнину нібито були єдиним островом, а Мадурська протока, яка їх роз'єднує, утворилася лише 202 року в результаті потужного [[землетрус]]у. Саме цим у Нагаракертагамі автор пояснює культурну спільність яванців і мадурців і їх позитивне ставлення один до одного{{sfn|Шауб|1992|с=38}}{{sfn|Encyclopaedia of Islam|1993|loc=т. 5|с=103}}.

Після розпаду Маджапахіту Мадура на якийсь час потрапила в залежність від султанату [[Демак (султанат)|Демак]], а після припинення його існування в 1548 році перебувала у [[Васалітет|васальних]] або [[Коаліція|коаліційних]] відносинах з [[Місто-держава|містом-державою]] [[Сурабая]]{{sfn|Бандиленко и др.|1992—1993|loc=ч. 1|с=167}}. 1624 року острів після запеклого бою захопили війська держави [[Матарам (султанат)|Матарам]], що стрімко зміцнювала тоді своє становище на Яві. Цікаво, що завоюванню Мадури матарамський султан [[Чакракусума Нгабдуррахман Агунг|Агунг]] надавав особливого значення з точки зору забезпечення свого регіонального впливу: саме після успіху мадурської експедиції він отримав верховний титул [[сусухунан]]а, який вирізняв його з-поміж усіх суміжних володарів&nbsp;— султанів{{sfn|Бандиленко и др.|1992—1993|loc=ч. 1|с=182}}{{sfn|Ooi Keat Gin|2004|с=864}}{{sfn| Soemarsaid Moertono|2009|с=33}}. При цьому, оскільки Агунг не був упевнений у можливості забезпечити покору з боку досить численного мадурського населення, то він наказав переселити близько 40 тис. остров'ян на східну Яву{{sfn|Бандиленко и др.|1992—1993|loc=ч. 1|с=182}}.

[[Файл:View in the Fort, Madura by Thomas Daniell 1797.jpg|thumb|250px|right|Нідерландський [[форт]] на Мадурі. Картина 1797 року]]
1705 року східну частину Мадури захопила [[Голландська Ост-Індійська компанія]] (НОІК), яка в попередні десятиліття вже встановила свій контроль над значними територіями сучасної Індонезії. На початку 1740-х років НОІК підтримала удільного князя західної частини Мадури Чакранінграта IV, підняв повстання проти матарамського сусухунана, і в 1743 році домоглися від останнього визнання свого суверенітету над усією територією острова{{sfn|Бандиленко и др.|1992—1993|loc=ч. 1|с=208}}{{sfn|Ricklefs|2001|с=126}}. Не маючи тоді значних людських ресурсів і не вбачаючи в Мадурі з її неродючими ґрунтами істотної економічної цінності, голландці далеко не відразу приступили до активного освоєння острова. Довгий час фактично єдиним способом його експлуатації був примус місцевих жителів до переселення в інші райони колонії для роботи на плантаціях. Лише у другій половині XIX століття на Мадурі налагодили масштабний видобуток [[Кухонна сіль|солі]]&nbsp;— острів став головним її джерелом для голландців, які монополізували право на торгівлю цим продуктом у своїх ост-індських володіннях{{sfn|Ricklefs & Nugraha|2008|с=292}}.

Мадура увійшла до складу [[Індонезія|Індонезії]] практично відразу після [[Декларація незалежності Індонезії|проголошення незалежності цієї держави]] в серпні 1945 року. Індонезійський [[суверенітет]] над нею був підтверджений індонезійсько-нідерландською [[Лінгаджатська угода|Лінгаджатською угодою]] 1946 року, проте після відновлення [[Війна за незалежність Індонезії|бойових дій]] в 1947 році голландці відновили контроль над островом і 1948 року створили на його території [[Маріонеткова держава|маріонеткову]] квазі-незалежну державу Мадуру. У листопаді 1949 року вона увійшла до складу [[Сполучені Штати Індонезії|Сполучених Штатів Індонезії]], створених за підсумками [[Гаазька конференція круглого столу|Конференції круглого столу]]. Однак серед жителів острова були дуже сильні настрої на користь приєднання до Республіки Індонезії, і під впливом суспільного тиску в березні 1950 року керівництво цього державного утворення було змушене прийняти відповідне рішення. У Республіці Індонезії острів увійшов до складу провінції Східна Ява<ref name="BPK JT" /><ref name="Muryadi" />.

== Населення ==
{{main|Мадурці|Мадурська мова}}
[[Файл:Pembatik di desa Tanjungbumi.jpg|thumb|190px|left|Мадурка в традиційному одязі під час виготовлення батіка]]
Точний підрахунок жителів Мадури досить проблематичний, оскільки профільні державні відомства Індонезії проводять облік населення не власне острова, а чотирьох мадурських округів, які, крім території самої Мадури, включають територію десятків довколишніх невеликих островів. За оцінкою Індонезійського статистичного агентства, чисельність населення «адміністративної» Мадури на станом на 2013 становила 3 739 614 осіб. З урахуванням відносно невеликого населення прилеглих острівців кількість жителів власне Мадури оцінюється приблизно в 3,6&nbsp;млн осіб<ref name="BPS-Penduduk" />.

Більш як 90&nbsp;% мадурського населення становлять корінні жителі&nbsp;— [[мадурці]]. На острові також проживають етнічні [[яванці]] та представники деяких інших корінних народностей Індонезії, а також незначна кількість осіб китайського і арабського походження{{sfn|Huub de Jonge|1989|с=29}}.

Абсолютна більшість остров'ян сповідує [[іслам]] [[Суннізм|суннітської гілки]]. Характерно, що мадурці&nbsp;— на відміну від значної частини своїх індонезійських одновірців&nbsp;— мають репутацію вельми ревних прихильників ісламу. Велику роль у їх суспільному і духовному житті відіграють мусульманські богослови й традиційні релігійні школи&nbsp;— {{Не перекладено|Песантрен|песантрени|en|Pesantren}}. Існує незначна кількість [[християнство|християн]] (як [[Протестантизм|протестантів]], так і [[Католицтво|католиків]]), [[буддизм|буддистів]] то [[Індуїзм|індуїстів]], причому до цих конфесій належать переважно некорінні жителі острова, тоді як серед власне мадурців кількість немусульман не перевищує 0,3&nbsp;%{{sfn|Народы мира|2007|с=305}}{{sfn|Тишков|1999|с=304}}<ref name="Joshua" />.

Більшість жителів острова вільно володіє [[Індонезійська мова|індонезійською мовою]], однак у повсякденному житті широко використовує [[Мадурська мова|мадурську мову]], в рамках якої існує кілька [[діалект]]ів<ref name="Etnologue" />.

== Економіка ==
[[Файл:COLLECTIE TROPENMUSEUM Zoutwinning op Madura TMnr 10007409.jpg|thumb|190px|right|Видобуток солі на Мадурі за часів колоніалізму]]
Мадура завжди була одним із найбідніших регіонів Східної Яви через невисоку родючість місцевих ґрунтів, що ускладнює розвиток [[Землеробство|землеробства]]. Традиційне для більшої частини Індонезії [[рис]]івництво на острові поширене мало, основні культури&nbsp;— [[кукурудза]], [[тютюн (рослина)|тютюн]], [[маніок їстівний|маніок]], [[гвоздика (пряність)|гвоздика]]&nbsp;— вирощуються переважно для внутрішнього споживання. Основною галуззю [[сільське господарство|сільського господарства]] тут є розведення великої рогатої худоби: за кілька століть на Мадурі вивели особливу {{Не перекладено|Мадурська худоба|місцеву породу худоби|en|Madura cattle}} на основі [[гібрид]]изації [[бантенг]]а і [[зебу]]. Також вирощують [[коза свійська|кіз]], [[Коні|коней]] і птицю, в тому числі [[бійцівські породи курей]]{{sfn|Народы мира|2007|с=305}}{{sfn|Тишков|1999|с=304}}<ref name="Cattle" />.

Серед [[Ремесло|ремесел]] істотне значення мають [[Шкіряне виробництво|вироблення шкір]], [[гончарне виробництво]], виготовлення [[батик (розпис)|батику]], [[коваль]]ство, виготовлення [[Човен|човнів]] і невеликих [[Судно|суден]]. [[Промисловість]] розвинена досить слабко, головним чином на західному краю острова, зокрема&nbsp;— в Бангкалані. По суті, єдиним товаром, що вивозиться за межі острова, є [[сіль]], видобуток якої тут розпочато ще в період голландської колонізації{{sfn|Народы мира|2007|с=305}}{{sfn|Тишков|1999|с=304}}.

Низький рівень життя історично був причиною масового переїзду населення Мадури за межі острова, в тому числі в рамках масштабних [[Трансміграційна програма|трансміграційних програм]], які здійснювалися як [[Нідерландська Ост-Індія|нідерландською колоніальною адміністрацією]], так і владою незалежної Індонезії<ref name="Etnologue" /><ref name="Conflict" /><ref name="Dayak" />.

За задумом індонезійського уряду, прискоренню соціально-економічного розвитку Мадури повинне сприяти спорудження [[Міст Сурамаду|мосту Сурамаду]], який з'єднав у червні 2009 року острів з Явою<ref name="Detik-Resmikan" />.

== Культура ==

З точки зору культури мадурці досить схожі на східних яванців&nbsp;— мають подібні до їхніх форми [[Усна народна творчість|усної народної творчості]], [[Музика|музики]] (зокрема, [[гамелан]]), [[Танець|танців]], [[Театр тіней|театру тіней]] [[ваянг]]{{sfn|Народы мира|2007|с=305}}{{sfn|Тишков|1999|с=304}}.

Разом з тим, унікальною традицією остров'ян є {{Не перекладено|Мадурські перегони на биках|перегони на биках|en|Karapan sapi}}, під час яких биків місцевої породи запрягають у легкі двоколісні коляски, а ними управляють візниці&nbsp;— зазвичай юнаки та підлітки. Ці змагання є свого роду «візитною карткою» Мадури, її головною [[Туризм|туристичною]] пам'яткою. Заїзди проводяться щорічно в серпні-жовтні в різних населених пунктах, після чого їх переможці змагаються у фінальному турі, який традиційно проходить у Памекасані. До кінця 1980-х років популярність перегонів на биках виросла настільки, що переможцю памекасанських змагань стали вручати перехідний приз від імені [[президент]]а Індонезії, а сцену з гонок зображувати на реверсі монети номіналом 100 [[Індонезійська рупія|індонезійських рупій]], яку випускали в 1991&nbsp;— 98 роках<ref name="Karapan-Tribun" /><ref name="Karapan-Kompas" /><ref name="100 Rp" />.

Ще однією особливою рисою остров'ян, що відрізняє їх від жителів інших районів Індонезії, є давня традиція [[Вбивство|вбивства]] як помсти за образу чи рішення побутового конфлікту, яку називають тут ''чарок'' ({{lang-mad|carok, буквально - «бій честі»}}). Ця традиція, попри протидію влади збереглася до XXI століття. Цікаво, що приводом для чарок іноді може стати цілком незначна за звичайними мірками образа, наприклад, недостатньо ввічливе звернення в громадському місці. Знаряддям помсти практично завжди стає традиційний мадурський [[серп]] {{Не перекладено|Челуріт|''челуріт''|en|celurit}}, який є найбільш поширеним селянським знаряддям серед остров'ян. У кожному з чотирьох округів острова щорічно відбувається кілька десятків випадків подібних вбивств або замахів на вбивство{{sfn|Latief Wiyata|2002|с=4}}{{sfn|Tradisi Carok|2011|с=147}}.

== Примітки ==
{{примітки|3|refs=
<ref name="BPS-Penduduk">{{cite web|url=http://jatim.bps.go.id/linkTabelStatis/view/id/18|title=Proyeksi Penduduk  Pertengahan Tahun Menurut Kabupaten/Kota 2010 - 2013|author=|publisher=Badan Pusat Statistik Propinsi Jawa Timur|publication-date=|accessdate=2015-05-22|language=id|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150514055508/http://jatim.bps.go.id/linkTabelStatis/view/id/18|archivedate=2015-05-14|deadurl=yes}}</ref>
<ref name="Detik-Resmikan">{{cite web|url=http://news.detik.com/comment/2009/06/10/102911/1145299/466/resmikan-suramadu-sby-disambut-tarian-buang-sial?nd771106com|title=Resmikan Suramadu, SBY Disambut Tarian Buang Sial|author=|publisher=Detik|publication-date=2010-06-10|accessdate=2015-05-14|language=id}}{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
<ref name="BPK JT">{{cite web|url=http://bapersip.jatimprov.go.id/bapersip/publikasi_naskah_arsip_detail.jsp?id=724|title=Pembentukan Negara Madura tahun 1948 dan Dampaknya Terhadap Republik|author=|publisher=Badan Perpustakaan dan Kearsipan Provinsi Jawa Timur|publication-date=|accessdate=2015-05-21|language=id|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304203859/http://bapersip.jatimprov.go.id/bapersip/publikasi_naskah_arsip_detail.jsp?id=724|archivedate=2016-03-04|deadurl=yes}}</ref>
<ref name="Muryadi">{{cite web|url=http://bapersip.jatimprov.go.id/bapersip/publikasi_naskah_arsip_detail.jsp?id=724|title=Negara Madura: Sejarah Pembentukan hingga Penyelesaiannya dalam Negara Kesatuan Republik Indonesia (NKRI)|author=Muryadi|publisher=Universitas Airlanga|publication-date=|accessdate=2015-05-21|language=id|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304203859/http://bapersip.jatimprov.go.id/bapersip/publikasi_naskah_arsip_detail.jsp?id=724|archivedate=2016-03-04|deadurl=yes}}</ref>
<ref name="Etnologue">{{ethnologue|mad|Мадурский язык}}</ref>
<ref name="Joshua">{{cite web|url=https://joshuaproject.net/people_groups/13199/ID#|title=Madura in Indonesia|author=|publisher=Joshua Project|publication-date=|accessdate=2015-05-09|language=en|archive-date=13 жовтня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151013182659/http://joshuaproject.net/people_groups/13199/ID}}</ref>
<ref name="Dayak">{{cite web|url=http://www.globalsecurity.org/military/world/para/dayak.htm|title=Dayak|author=|publisher=GlobalSecurity.org|publication-date=|accessdate=2015-05-07|language=en|archive-date=10 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191010083707/https://www.globalsecurity.org/military/world/para/dayak.htm}}</ref>
<ref name="Conflict">{{cite web|url=http://abcnews.go.com/International/story?id=81441|title=Hundreds Dead in Borneo's Ethnic Conflict|author=Andrew Chang|publisher=ABC News|publication-date=1999-02-27|accessdate=2015-05-07|language=en|archive-date=7 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160307090541/http://abcnews.go.com/International/story?id=81441}}</ref>
<ref name="Karapan-Tribun">{{cite web|url=http://www.tribunnews.com/regional/2014/10/21/sapi-sonar-muda-bangkalan-sabet-piala-presiden|title=Sapi Sonar Muda Bangkalan Sabet Piala Presiden|author=|publisher=Tribun|publication-date=2014-10-28|accessdate=2015-05-08|language=id|archive-date=4 червня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150604032914/http://www.tribunnews.com/regional/2014/10/21/sapi-sonar-muda-bangkalan-sabet-piala-presiden}}</ref>
<ref name="Karapan-Kompas">{{cite web|url=http://regional.kompas.com/read/2013/10/30/1533451/Karapan.Sapi.Piala.Presiden.Berubah.Jadi.Piala.Gubernur.Jatim|title=Karapan Sapi Piala Presiden Berubah Jadi Piala Gubernur Jatim|author=|publisher=Kompas|publication-date=2013-10-30|accessdate=2015-05-08|language=id|archive-date=4 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304192928/http://regional.kompas.com/read/2013/10/30/1533451/Karapan.Sapi.Piala.Presiden.Berubah.Jadi.Piala.Gubernur.Jatim}}</ref>
<ref name="100 Rp">{{cite web|url=http://en.numista.com/catalogue/pieces3084.html|title=100 Rupiah|author=|publisher=[[Numista]]|publication-date=|accessdate=|language=en|archive-date=3 грудня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151203174744/http://en.numista.com/catalogue/pieces3084.html}}</ref>
<ref name="Cattle">{{cite web|url=http://journals.cambridge.org/action/displayAbstract?fromPage=online&aid=9280912|title=Unique cultural values of Madura cattle: is cross-breeding a threat?|author=T.S.M. Widia1a, H.M.J. Udo, K. Oldenbroek, I.G.S. Budisatria, E. Baliarti and A.J. van der Zijpp|publisher=Cambridge University Press|publication-date=|accessdate=2015-05-07|language=en|archive-date=18 травня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150518093701/http://journals.cambridge.org/action/displayAbstract?fromPage=online&aid=9280912}}</ref>
}}

== Література ==
* {{книга
 | автор = 
 | заголовок = Большая советская энциклопедия
 | рік = 1969—1978
 | ref = БСЭ 
}}
* {{книга
 | автор    = Бандиленко Г. Г., Гневушева Е. И., Деопик Д. В., Цыганов В. А.
 | заголовок = История Индонезии: В 2 ч
 | місце    = М.
 | рік      = 1992—1993
 | ref      = Бандиленко и др.
}}
* {{книга
 | автор    = 
 | заголовок = Народы мира. Энциклопедия
 | місце    = М.
 | видавництво = ОЛМА Медиагруп
 | рік      = 2007
 | allpages     = 640 
 | isbn         = 978-5-373-01057-3
 | ref      = Народы мира
}}
* {{книга
 | автор = [[Тишков Валерій Олександрович|В. А. Тишков]] (главный редактор)
 | заголовок = Народы и религии мира 
 | місце = М.: Большая Российская Энциклопедия
 | рік = 1999
 | isbn         = 978-5-85270-155-6
 | ref      = Тишков
}}
* {{книга
 | автор    = Шауб А. К.
 | заголовок = «Нагаракертагама» как источник по истории раннего Маджапахита (1293—1365)
 |рік       = 1992
 | ref      = Шауб
}}
* {{книга
 | автор = M. Th. Houtsma (ed).
 | заголовок = E.J. Brill's First Encyclopaedia of Islam, 1913-1936
 | місце        = Leiden
 | видання      = reprint
 | рік = 1993
 | allpages     = 578
 | видавництво =  
 | isbn         = 978-9004-09796-1
 | ref = Encyclopaedia of Islam 
}}
* {{книга
 | автор        = Ricklefs, Merle Calvin.
 | заголовок    = A History of Modern Indonesia since c. 1200
 | місце        = 
 | видання      = 3rd edition
 | рік          = 2002
 | allpages     = 495
 | видавництво  = Stanford University Press 
 | isbn         = 978-0804744805
 | ref          = Ricklefs
}}
* {{книга
 | автор        = Merle Calvin Ricklefs, Moh. Sidik Nugraha.
 | заголовок    = Sejarah Indonesia Modern 1200–2008
 | місце        = 
 | видання      = 
 | рік          = 2008
 | allpages     = 865
 | видавництво  = Penerbit Serambi
 | isbn         = 9789790241152
 | ref          = Ricklefs & Nugraha
}}
* {{книга
 | автор        = Huub de Jonge. 
 | заголовок     = Madura dalam Empat Zaman: Pedagang, Perkembangan Ekonomi dan Islam. Suatu Studi Antropologi Ekonomi
 | місце        = 
 | видання      = 
 | рік          = 1989
 | allpages     = 316
 | видавництво  = KITLV; LIPI; PT Gramedia
 | isbn         = 9789794036013
 | ref          = Huub de Jonge
}}
* {{книга
 | автор        = Ooi Keat Gin. 
 | заголовок    = Southeast Asia: A Historical Encyclopedia, from Angkor Wat to Timor
 | місце        = Santa Barbara
 | видання      = 
 | рік          = 2004
 | allpages     = 1791
 | видавництво  = ABC-CLIO
 | isbn         = 1-57607-770-5
 | ref          = Ooi Keat Gin 
}}
* {{книга
 | автор        = Soemarsaid Moertono.
 | заголовок    = State and Statecraft in Old Java: A Study of the Later Mataram Period, 16th to 19th Century
 | місце        = Singapore
 | видання      = 
 | рік          = 2009
 | allpages     = 170
 | видавництво  = Equinox Publishing
 | isbn         = 978-602-8397-43-8
 | ref          = Soemarsaid Moertono
}}
* {{книга
 | автор    = A. Latief Wiyata 
 | заголовок =  Carok: Konflik Kekerasan Dan Harga Diri Orang Madura
 | місце    = Yogyakarta
 | видавництво = LKiS Pelangi Aksara
 | рік      = 2002
 | allpages     = 267 
 | isbn         = 978-979-9492-678
 | ref      = Latief Wiyata
}}
* {{стаття
 |автор         = Henry Arianto, Krishna
 |заголовок      = Tradisi Carok pada Masyarakat Adat Madura
 |посилання        = http://ejurnal.esaunggul.ac.id/index.php/Formil/article/viewFile/772/705
 |мова          = id
 |видання       = Forum Ilmiah
 |тип           = 
 |рік           = 2011
 |том           = 8
 |номер         = 2
 |сторінки      = 146—155
 |doi           = 
 |issn          = 
 |ref      = Tradisi Carok
}}
* {{книга
 | автор = Rifai, Mien A.
 | заголовок = Lintasan sejarah Madura
 | рік = 1993}}
* {{книга
 | автор = Nugroho, Yayuk Sri Budi R.
 | заголовок = Selintas benda cagar budaya Madura
 | рік = 1997}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20180816151741/http://www.depdagri.go.id/ Офіційний сайт міністерства внутрішніх справ Республіки Індонезії]
* [https://web.archive.org/web/19981212030122/http://www.jatim.go.id/ Офіційний сайт адміністрації провінції Східна Ява]
* [Http://jatim.bps.go.id Офіційний сайт східнояванського управління центрального статистичного агентства Республіки Індонезії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151121082035/http://jatim.bps.go.id/ |date=21 листопада 2015 }}
* [Http://www.bangkalankab.go.id Офіційний сайт адміністрації округу Бангкалан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220301115836/http://www.bangkalankab.go.id/ |date=1 березня 2022 }}
* [https://web.archive.org/web/20131102163105/http://www.pamekasan.go.id/ Офіційний сайт адміністрації округу Памекасан]
* [https://web.archive.org/web/20100213000036/http://sampang.go.id/ Офіційний сайт адміністрації округу сампангах]
* [https://web.archive.org/web/20150705103943/http://www.sumenep.go.id/ Офіційний сайт адміністрації округу Суменеп]

[[Категорія:Острови Індонезії]]
[[Категорія:Східна Ява]]
[[Категорія:Острови Індійського океану]]
[[Категорія:Острови за алфавітом]]