| dbo:abstract
|
- معاهدة فاس هي معاهدة وقعت في 30 مارس 1912 تنازل بموجبها السلطان عبد الحفيظ عن سيادة المغرب لفرنسا، جاعلا المغرب تحت الحماية. وبموجب اتفاقية بين فرنسا وإسبانيا في نوفمبر من العام نفسه حصلت إسبانيا على محمية في شمال المغرب تضم الريف (في الشمال) وإفني (على الساحل الأطلسي في الجنوب الغربي)، وكذلك منطقة طرفاية (جنوب نهر درعة). في المحمية الإسبانية ظل السلطان ذو سيادة إسمية وكان يمثله في سيدي إفني نائب للملك تحت سيطرة المندوب السامي الإسباني. وقد تم تقسيم المغرب إلى 3 مناطق (انظر الصورة):
* المنطقة الشمالية الريف والمنطقة الجنوبية إفني وطرفاية تحت الحماية الإسبانية.
* المنطقة الوسطى تحت الحماية الفرنسية.
* مدينة طنجة خضعت لحماية دولية. وكانت اتفاقيات خاصة بين فرنسا وإيطاليا سنة 1902 وبين فرنسا وإنكلترا سنة 1904، واتفاقية أخرى فرنسية - ألمانية، وبدون استشارة السلطان، قد قسمت شمال أفريقيا إلى مناطق نفوذ. وأعطت تلك الاتفاقيات لفرنسا المسؤولية عن مراكش (المغرب). وفي المغرب نفسه عام 1894، فقد اعتلى السلطان عبد العزيز، الطفل ذو العشر سنوات، العرش مع تعيين أوروبيون كبار مستشارين في البلاط، بينما أصبح حكام الأقاليم أكثر استقلالاً عن السلطان. وخلع السلطان عام 1908، وتدهور الأمن والنظام في البلاد في عهد خلفه السلطان عبد الحفيظ. وبعد توقيعه على معاهدة فاس، فقد تنازل عبد الحفيظ عن عرشه لأخيه يوسف. حيث اعتبرت فرنسا السلطان مولاي عبد الحفيظ الذي حاول انتهاج سياسة مستقلة، شخصية لا يعتمد عليها، فعزلته من منصبه في أغسطس 1912 وعينت مكانه أخاه الأصغر مولاي يوسف، الذي سهّل على فرنسا التحكم به. اعتمدت فرنسا على الاستثمار العام والخاص وعلى تنظيم إداري محكم وعلى القوة العسكرية للاستفادة من خيرات البلاد وتهميش المغاربة وخاصة الفلاحين والتجار والحرفيين والعمال الذين سيكون لهم دور أساسي في تطور الحركة الوطنية وظهور المقاومة المسلحة. منطقتا المحمية الإسبانية كانتا أقل حظاً من التنمية ولم يكن بهما الكثير من الطرق المعبدة، ويفصل بينهما خليج الحسيمة. معاهدة فاس أعطت حق استغلال مناجم الحديد في جبل أوكسان للشركة الإسبانية لمناجم الريف (Compañía Española de Minas del Rif)، والتي أُعطيت الأذن لبناء خط سكة حديدية ليربط المناجم بميناء مليلية. الوطنيون المغاربة رأوا في توقيع المعاهدة خيانة، وأدى ذلك إلى حرب الريف (1919 - 1926) بين الإسبان وقبائل الريف وجبالة المغربية بزعامة محمد بن عبد الكريم الخطابي الذي أسس جمهورية الريف قصيرة العمر . (ar)
- Smlouvou z Fezu (arabsky: معاهدة فاس), podepsanou 30. března 1912, se sultán vzdal svrchovanosti Maroka ve prospěch Francie. Maroko se stalo protektorátem, což vyřešilo takzvanou agadirskou krizi z 1. července 1911. (cs)
- El Tratado de Fez (en árabe: معاهدة فاس) fue un tratado que se firmó el 30 de marzo de 1912, en cual el sultán Abdelhafid de Marruecos cedió la soberanía de su país a Francia, convirtiendose en un protectorado francés. Como parte del tratado, Alemania reconoció las esferas de influencia francesas y españolas en Marruecos, recibiendo a cambio territorios en el Congo Medio (actual República del Congo), una colonia del África Ecuatorial Francesa, los cuales se convirtieron en parte de Camerún Alemán. Mediante un Tratado Hispano-Francés firmado el 27 de noviembre de ese mismo año, España recibió algunos territorios en el norte y el sur de Marruecos, que se convirtieron en el Protectorado español de Marruecos. Las dos zonas del protectorado español en el norte de Marruecos tenían pocos caminos pavimentados y se encontraban separadas por la bahía de Alhucemas. El tratado concedió la concesión para la explotación de las minas del hierro del monte Uixan a la Compañía Española de Minas del Rif. La compañía también recibió el permiso para construir un ferrocarril que conectara las minas con Melilla. Las tribus del Rif, que sólo reconocían la autoridad religiosa del sultán pero no la política, rechazaron el acuerdo ya que consideraban que Fez no tenía poder sobre el Rif. De este modo años más tarde cuando el ejército español intentó adentrarse en el Rif se desancadenó la Guerra del Rif de 1919 hasta 1926 entre España y las tribus de Gomara y Rif, bajo el liderazgo de Abd el-Krim se unieron para hacer frente a España, acabarían formando un nuevo país llamado República del Rif, que por primera vez unía a las tribus de las montañas del Rif bajo una estructura de estado moderna, con una asamblea y un gobierno con sede en Axdir. (es)
- Der Vertrag von Fès (arabisch : معاهدة فاس) wurde am 30. März 1912 in der marokkanischen Stadt Fès zwischen Sultan Mulai Abd al-Hafiz von Marokko und Frankreich geschlossen. Im Vertrag verzichtete der Sultan zugunsten Frankreichs auf seine Souveränität über Marokko; das Protektorat Französisch-Marokko wurde errichtet. Staatsoberhaupt blieb offiziell der Sultan. (de)
- Traktat Fez (bahasa Arab: معاهدة فاس, bahasa Prancis: Traité de Fès), secara resmi Perjanjian Diselesaikan Antara Prancis dan Maroko pada 30 Maret 1912, untuk Organisasi Protektorat Prancis di Kekaisaran Sherifien (Traité conclu entre la France et le Maroc le 30 mars 1912, pour l'organisation du protectorat français dans l'Empire chérifien), adalah traktat yang ditandatangani pada 30 Maret 1912. Dalam traktat ini, Sultan Abdelhafid harus menyerahkan kedaulatan Maroko kepada Prancis, menjadikannya protektorat, serta menyelesaikan Krisis Agadir pada 1 Juli 1911. Traktat ini dianggap sebagai pengkhianatan oleh kaum nasionalis Maroko, sehingga Perang Rif (1919–26) meletus.
* l
*
* s (in)
- Le traité de Fès (en berbère: ⵜⴰⵎⵢⴰⵇⵇⴰⵏⵜ ⵏ ⴼⴰⵙ - arabe : معاهدة فاس), officiellement nommé traité conclu entre la France et le Maroc le 30 mars 1912, pour l'organisation du protectorat français dans l'Empire chérifien, est une convention, signée à Fès — d'où son nom courant — par le diplomate français Eugène Regnault et le sultan marocain Moulay Abdelhafid. Par ce traité, le gouvernement chérifien — le sultan et ses vizirs — perd la pleine souveraineté sur une bonne partie de son territoire, celle-ci passant sous la dépendance et la protection de la France. Le 15 juillet 1912, une loi en portant approbation est adoptée par le Parlement français et promulguée par le président de la Troisième République française de l'époque : Armand Fallières. Concernant la présence de l'Espagne au Maroc, il évoque une concertation future entre les gouvernements français et espagnol à propos des intérêts de ce dernier, en raison « de sa position géographique et de ses possessions territoriales sur la côte marocaine ». Presque cinq mois plus tard (12 août 1912), Moulay Hafid, en place depuis 1908, abdiqua et fut remplacé par Moulay Youssef (13 août 1912), son frère, père du futur sultan Sidi Mohammed (1927), alors âgé de trois ans et futur roi Mohammed V, peu après la fin des protectorats français et espagnol, en 1956. (fr)
- The Treaty of Fes (Arabic: معاهدة فاس, French: Traité de Fès), officially the Treaty Concluded Between France and Morocco on 30 March 1912, for the Organization of the French Protectorate in the Sherifien Empire (Traité conclu entre la France et le Maroc le 30 mars 1912, pour l'organisation du protectorat français dans l'Empire chérifien), was a treaty signed by Sultan Abd al-Hafid of Morocco under duress and French diplomat on 30 March 1912. It established the French protectorate in Morocco, and remained in effect until the Franco-Moroccan Joint Declaration of 2 March 1956. The treaty gave France the right to occupy certain parts of the country with the pretext of protecting the Sultan from internal opposition, and to hold actual reins of power while preserving the mask of indirect rule consisted of the Sultan and the Sharifian government. Under the terms, the French Resident-General held absolute powers in external as well as internal affairs, and was the only one capable of representing Morocco in foreign countries. The Sultan however, retained the right to sign the decrees (dahirs), which were submitted by the Resident-Generals. When news of the treaty finally leaked to the Moroccan populace, it was met with immediate and violent backlash in the Intifada of Fes. (en)
- Il trattato di Fès (in arabo: معاهدة فاس, Muʿāhadat Fās, in francese Traité de Fès), ufficialmente Trattato tra la Francia e il Marocco per l'organizzazione di un protettorato francese sull'Impero Sherifien (Traité conclu entre la France et le Maroc le 30 mars 1912, pour l'organisation du protectorat français dans l'Empire chérifien), è un accordo internazionale firmato il 30 marzo 1912 tra il sultano Abdelhafid del Marocco e la Francia. (it)
- フェス条約（フェスじょうやく）は、1912年3月30日にモロッコのフェス（フェズ）において、フランスとモロッコ王国の間で締結された条約である。これによってモロッコの大部分がフランスの保護領となった。 1956年3月2日に破棄された。 (ja)
- Het Verdrag van Fez werd ondertekend op 30 maart 1912. Hiermee kwam een eind aan de Tweede Marokkaanse Crisis. Het verdrag vormde het startpunt van het Frans protectoraat over Marokko. Sultan Abdelhafid van Marokko gaf hierbij de heerschappij en soevereiniteit op en droeg ze over aan Frankrijk en Spanje. Frankrijk kreeg zeggenschap over het grootste deel van Marokko (Frans-Marokko) en Spanje kreeg het noorden in handen (Spaans-Marokko). Duitsland erkende de Franse en Spaanse aanspraken in ruil voor een deel van Frans-Equatoriaal-Afrika in de huidige Republiek van Congo. Het aan Duitsland afgestane gebied werd Neukamerun, maar na afloop van de Eerste Wereldoorlog eiste Frankrijk dit gebied terug. Ook de overdracht van Duitsland aan Frankrijk van een gebied in het huidige Tsjaad was onderdeel van het verdrag. Naast Frankrijk wist ook Spanje zijn grondgebied uit te breiden. In een verdrag dat Spanje en Frankrijk in november van hetzelfde jaar tekenden, erkenden beide landen elkaars aanspraken: Spanje eigende zich een deel van de Middellandse Zee-kust toe, tussen de steden Ceuta en Melilla en het achterliggende Rifgebergte. De streek rond Tanger was formeel een internationale zone, maar werd gedurende de Tweede Wereldoorlog bezet door Spaanse troepen. Het delven van ijzererts door het Spaanse Rif Mijnen Bedrijf, en de aanleg van een spoorlijn om dit erts naar Melilla te vervoeren, werd in het verdrag geregeld. Nationalisten in het noorden van Marokko voelden zich verraden door het verdrag, en dit leidde tot de Rifoorlog. Onder leiding van van de stam streden de Riffijnen tegen de bezetting door Spanje. Een aantal jaren na de dood van Charif Mohamed Amezian wist de strijd te hervatten. Op 18 september 1921 werd de Rif-Republiek uitgeroepen, die standhield tot 1926. (nl)
- Traktat feski (arab. معاهدة فاس) – traktat międzynarodowy podpisany 30 marca 1912 w Fezie. Zgodnie z Traktatem sułtan Maroka, Mulaj Abd al-Hafiz zrzekał się na rzecz Francji suwerenności swojego kraju, czyli zgadzał się na ustanowienie francuskiego protektoratu. Francuzi przejęli ministerstwa spraw zagranicznych, wewnętrznych, armii i finansów. Traktat został przez marokańskich nacjonalistów uznany za zdradę i stał się przyczyną wojny rifskiej i powstania Republiki Rifu. (pl)
- O Tratado de Fez (em árabe: معاهدة فاس) foi um tratado assinado em 30 de março de 1912 na cidade marroquina de Fez pelo qual o sultão Abdal Hafide do Marrocos cedia a soberania do seu país a França, que acabou por transformar o território central e sul de Marrocos num protetorado, o Protetorado Francês do Marrocos, e que assim permitiria a França construir cidades, feitorias, portos e muito mais. Como parte do tratado, a Alemanha reconheceu as esferas de influência francesa e espanhola no Marrocos, recebendo em troca a colónia do Congo Central (atual República do Congo), uma parte da África Equatorial Francesa, que se converteu na colónia de Kamerun ou Camarões Alemão. A Espanha por sua vez recebeu alguns territórios no norte do Marrocos que acabaram por se transformar no Marrocos Espanhol. (pt)
- Фесский договор — документ, подписанный 30 марта 1912 года в Фесе марокканским султаном Абд аль-Хафидом с представителями Франции, Германии и Испании с целью разрешения Агадирского кризиса:
* Абд аль-Хафид отказывался от суверенитета Марокко (государства Королевство Фес на тот момент) и признавал своё государство французским протекторатом.
* Германия отказывалась от притязаний на Марокко в обмен на уступку французами части Французского Конго (современный Камерун).
* Испанцы приобретали сплошную полосу владений на севере Марокко (т. н. Испанское Марокко). Заключение договора, столь невыгодного для Марокко, вынудило Абд аль-Хафида отречься от престола и, в более длительной перспективе, едва не привело к распаду государства (см. Рифская война). Согласно договору султан, формально сохранявший положение главы государства, вынужден был согласиться на военную оккупацию Марокко (ст. 2). Единственным посредником между султаном и иностранными державами объявлялся французский генеральный резидент; он наделялся правом утверждать и публиковать от имени французского правительства все декреты султана (ст. 5). Султан обязался не заключать никаких актов, имеющих международный характер, без согласия французского правительства (ст. 6). Вместе с тем Франция была вынуждена включить в договор статью (ст. 1), в которой обязалась вступить в переговоры с испанским правительством по поводу интересов Испании в Марокко; эта же статья предусматривала сохранение специального режима для Танжера. В соответствии с ней 27 ноября 1912 года был подписан франко-испанский договор, по которому небольшая часть Северного Марокко переходила под власть Испании. Фесский договор лишил Марокко национальной независимости и был аннулирован в результате подписания франко-марокканской декларации о независимости Марокко 2 марта 1956 года. (ru)
- Фе́ський до́говір — документ, підписаний 30 березня 1912 року у Фесі марокканським султаном Абд аль-Хафізом з представниками Франції, Німеччини і Іспанії з метою вирішення Агадірської кризи:
* Абд аль-Хафіз відмовлявся від суверенітету Марокко і визнавав свою державу французьким протекторатом (Французьке Марокко).
* Німеччина відмовлялася від домагань на Марокко в обмін на поступку французами Нового Камеруну.
* Іспанці набували суцільну смугу володінь на півночі Марокко (Іспанське Марокко): Іспанія мала отримати протекторат над Танжером і Ер-Риф, Іфні на узбережжі Атлантичного океану на південному заході, а також над районом Тарфайя на південь від річки Драа, де султан залишався номінальним сувереном і був представлений віце-регентом в Сіді-Іфні під контролем іспанської комісії. Укладення договору, було невигідного для Марокко, що змусило Абд аль-Хафіда відректися від престолу і, у тривалішій перспективі, ледь не призвело до розпаду держави (див. рифська війна). Феський договір 1912, договір про встановлення французького протекторату над Марокко, укладений 30 березня 1912 в м. Фес (Марокко) між марокканським султаном Абд-аль-Хафізом і представником французького уряду (дипломатичний агент Франції в Танжері) Реньо. Згідно з угодою султан, формально зберігаючи становище глави держави, змушений був погодитися на військову окупацію Марокко (ст. 2). Єдиним посередником між султаном та іноземними державами оголошувався французький генеральний резидент; він наділявся правом затверджувати й публікувати від імені французького уряду всі декрети султана (ст. 5). Султан зобов'язався не укладати жодних актів, що мають міжнародний характер, без згоди французького уряду (ст. 6). Разом з тим Франція була змушена включити в договір статтю (ст. 1), в якій зобов'язалася вступити в переговори з іспанським урядом з приводу інтересів Іспанії в Марокко; ця ж стаття передбачала збереження спеціального режиму для Танжеру. Відповідно до неї 27 листопада 1912 був підписаний франко-іспанський договір, за яким невелика частина Північного Марокко переходила під владу Іспанії. Феський договір позбавив Марокко національної незалежності. Договір було анульовано в результаті підписання франко-марокканської декларації про незалежність Марокко 2 березня 1956. Також договір надавав концесію на експлуатацію залізних рудників гори Уїксан (Uixan) Іспанській Рифській Гірничій компанії, а також дозволяв будівництво залізниці, задля зв'язку копалень з Мелільєю. (uk)
- 《非斯条约》于1912年3月30日在摩洛哥的非斯城签订，以解决第二次摩洛哥危机，条约规定蘇丹放弃摩洛哥的主权，摩洛哥沦为法国的被保护国。非斯条约于1956年3月2日被废除，摩洛哥又重获独立。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Smlouvou z Fezu (arabsky: معاهدة فاس), podepsanou 30. března 1912, se sultán vzdal svrchovanosti Maroka ve prospěch Francie. Maroko se stalo protektorátem, což vyřešilo takzvanou agadirskou krizi z 1. července 1911. (cs)
- Der Vertrag von Fès (arabisch : معاهدة فاس) wurde am 30. März 1912 in der marokkanischen Stadt Fès zwischen Sultan Mulai Abd al-Hafiz von Marokko und Frankreich geschlossen. Im Vertrag verzichtete der Sultan zugunsten Frankreichs auf seine Souveränität über Marokko; das Protektorat Französisch-Marokko wurde errichtet. Staatsoberhaupt blieb offiziell der Sultan. (de)
- Il trattato di Fès (in arabo: معاهدة فاس, Muʿāhadat Fās, in francese Traité de Fès), ufficialmente Trattato tra la Francia e il Marocco per l'organizzazione di un protettorato francese sull'Impero Sherifien (Traité conclu entre la France et le Maroc le 30 mars 1912, pour l'organisation du protectorat français dans l'Empire chérifien), è un accordo internazionale firmato il 30 marzo 1912 tra il sultano Abdelhafid del Marocco e la Francia. (it)
- フェス条約（フェスじょうやく）は、1912年3月30日にモロッコのフェス（フェズ）において、フランスとモロッコ王国の間で締結された条約である。これによってモロッコの大部分がフランスの保護領となった。 1956年3月2日に破棄された。 (ja)
- Traktat feski (arab. معاهدة فاس) – traktat międzynarodowy podpisany 30 marca 1912 w Fezie. Zgodnie z Traktatem sułtan Maroka, Mulaj Abd al-Hafiz zrzekał się na rzecz Francji suwerenności swojego kraju, czyli zgadzał się na ustanowienie francuskiego protektoratu. Francuzi przejęli ministerstwa spraw zagranicznych, wewnętrznych, armii i finansów. Traktat został przez marokańskich nacjonalistów uznany za zdradę i stał się przyczyną wojny rifskiej i powstania Republiki Rifu. (pl)
- 《非斯条约》于1912年3月30日在摩洛哥的非斯城签订，以解决第二次摩洛哥危机，条约规定蘇丹放弃摩洛哥的主权，摩洛哥沦为法国的被保护国。非斯条约于1956年3月2日被废除，摩洛哥又重获独立。 (zh)
- معاهدة فاس هي معاهدة وقعت في 30 مارس 1912 تنازل بموجبها السلطان عبد الحفيظ عن سيادة المغرب لفرنسا، جاعلا المغرب تحت الحماية. وبموجب اتفاقية بين فرنسا وإسبانيا في نوفمبر من العام نفسه حصلت إسبانيا على محمية في شمال المغرب تضم الريف (في الشمال) وإفني (على الساحل الأطلسي في الجنوب الغربي)، وكذلك منطقة طرفاية (جنوب نهر درعة). في المحمية الإسبانية ظل السلطان ذو سيادة إسمية وكان يمثله في سيدي إفني نائب للملك تحت سيطرة المندوب السامي الإسباني. وقد تم تقسيم المغرب إلى 3 مناطق (انظر الصورة): (ar)
- El Tratado de Fez (en árabe: معاهدة فاس) fue un tratado que se firmó el 30 de marzo de 1912, en cual el sultán Abdelhafid de Marruecos cedió la soberanía de su país a Francia, convirtiendose en un protectorado francés. Como parte del tratado, Alemania reconoció las esferas de influencia francesas y españolas en Marruecos, recibiendo a cambio territorios en el Congo Medio (actual República del Congo), una colonia del África Ecuatorial Francesa, los cuales se convirtieron en parte de Camerún Alemán. (es)
- Traktat Fez (bahasa Arab: معاهدة فاس, bahasa Prancis: Traité de Fès), secara resmi Perjanjian Diselesaikan Antara Prancis dan Maroko pada 30 Maret 1912, untuk Organisasi Protektorat Prancis di Kekaisaran Sherifien (Traité conclu entre la France et le Maroc le 30 mars 1912, pour l'organisation du protectorat français dans l'Empire chérifien), adalah traktat yang ditandatangani pada 30 Maret 1912. Dalam traktat ini, Sultan Abdelhafid harus menyerahkan kedaulatan Maroko kepada Prancis, menjadikannya protektorat, serta menyelesaikan Krisis Agadir pada 1 Juli 1911.
* l
*
* s (in)
- Le traité de Fès (en berbère: ⵜⴰⵎⵢⴰⵇⵇⴰⵏⵜ ⵏ ⴼⴰⵙ - arabe : معاهدة فاس), officiellement nommé traité conclu entre la France et le Maroc le 30 mars 1912, pour l'organisation du protectorat français dans l'Empire chérifien, est une convention, signée à Fès — d'où son nom courant — par le diplomate français Eugène Regnault et le sultan marocain Moulay Abdelhafid. (fr)
- The Treaty of Fes (Arabic: معاهدة فاس, French: Traité de Fès), officially the Treaty Concluded Between France and Morocco on 30 March 1912, for the Organization of the French Protectorate in the Sherifien Empire (Traité conclu entre la France et le Maroc le 30 mars 1912, pour l'organisation du protectorat français dans l'Empire chérifien), was a treaty signed by Sultan Abd al-Hafid of Morocco under duress and French diplomat on 30 March 1912. It established the French protectorate in Morocco, and remained in effect until the Franco-Moroccan Joint Declaration of 2 March 1956. (en)
- Het Verdrag van Fez werd ondertekend op 30 maart 1912. Hiermee kwam een eind aan de Tweede Marokkaanse Crisis. Het verdrag vormde het startpunt van het Frans protectoraat over Marokko. Sultan Abdelhafid van Marokko gaf hierbij de heerschappij en soevereiniteit op en droeg ze over aan Frankrijk en Spanje. Frankrijk kreeg zeggenschap over het grootste deel van Marokko (Frans-Marokko) en Spanje kreeg het noorden in handen (Spaans-Marokko). Duitsland erkende de Franse en Spaanse aanspraken in ruil voor een deel van Frans-Equatoriaal-Afrika in de huidige Republiek van Congo. Het aan Duitsland afgestane gebied werd Neukamerun, maar na afloop van de Eerste Wereldoorlog eiste Frankrijk dit gebied terug. Ook de overdracht van Duitsland aan Frankrijk van een gebied in het huidige Tsjaad was onderdee (nl)
- O Tratado de Fez (em árabe: معاهدة فاس) foi um tratado assinado em 30 de março de 1912 na cidade marroquina de Fez pelo qual o sultão Abdal Hafide do Marrocos cedia a soberania do seu país a França, que acabou por transformar o território central e sul de Marrocos num protetorado, o Protetorado Francês do Marrocos, e que assim permitiria a França construir cidades, feitorias, portos e muito mais. A Espanha por sua vez recebeu alguns territórios no norte do Marrocos que acabaram por se transformar no Marrocos Espanhol. (pt)
- Фесский договор — документ, подписанный 30 марта 1912 года в Фесе марокканским султаном Абд аль-Хафидом с представителями Франции, Германии и Испании с целью разрешения Агадирского кризиса:
* Абд аль-Хафид отказывался от суверенитета Марокко (государства Королевство Фес на тот момент) и признавал своё государство французским протекторатом.
* Германия отказывалась от притязаний на Марокко в обмен на уступку французами части Французского Конго (современный Камерун).
* Испанцы приобретали сплошную полосу владений на севере Марокко (т. н. Испанское Марокко). (ru)
- Фе́ський до́говір — документ, підписаний 30 березня 1912 року у Фесі марокканським султаном Абд аль-Хафізом з представниками Франції, Німеччини і Іспанії з метою вирішення Агадірської кризи:
* Абд аль-Хафіз відмовлявся від суверенітету Марокко і визнавав свою державу французьким протекторатом (Французьке Марокко).
* Німеччина відмовлялася від домагань на Марокко в обмін на поступку французами Нового Камеруну.
* Іспанці набували суцільну смугу володінь на півночі Марокко (Іспанське Марокко): Іспанія мала отримати протекторат над Танжером і Ер-Риф, Іфні на узбережжі Атлантичного океану на південному заході, а також над районом Тарфайя на південь від річки Драа, де султан залишався номінальним сувереном і був представлений віце-регентом в Сіді-Іфні під контролем іспанської комісії. (uk)
|
