| dbo:abstract
|
- La guerra italiana de 1551-1559 va començar quan Enric II de França, que havia succeït a Francesc I al tron, va declarar la guerra a l'emperador Carles V amb la intenció de reconquistar Itàlia i assegurar l'hegemonia francesa en els afers europeus. (ca)
- La Pau de Cateau-Cambrésis va ser el tractat més important de l'Europa del segle xvi, per la durada dels seus acords, que van ser vigents durant un segle, i perquè donaria lloc a una nova situació internacional. Va suposar l'inici de l'hegemonia de la Monarquia Hispànica i, per tant, un desplaçament dels problemes cap a Occident, fet més accentuat encara amb la incorporació del Regne de Portugal a la Monarquia hispànica el 1580. El tractat de pau va ser signat entre la Monarquia Hispànica (Felip I d'Aragó i II de Castella), el Regne de França (Enric II de França) i el Regne d'Anglaterra (Isabel I d'Anglaterra). Les converses es van iniciar a l'abadia de , però després es van traslladar al castell de Cateau-Cambrésis. Cateau-Cambrésis, a la que deu el seu nom, és una comuna francesa d'uns 20 km al sud-est de Cambrai. El 2 d'abril de 1559 els representants de França i Anglaterra van acordar l'entrega de Calais als francesos per un període de 8 anys. Transcorregut aquest període hauria de ser retornat i, en cas contrari, s'haurien de pagar 50.000 escuts d'or. L'endemà, Felip I (II de Castella) i Enric II de França van acordar:
* Saint-Quentin, Ham i Châtelet es tornaven a França, juntament amb els bisbats de Metz, Toló i Verdun.
* La Monarquia Hispànica retenia el Franc Comtat.
* França renunciava per sempre a les seves ambicions italianes i tornava la Savoia i Piemont a la Casa de Savoia, Còrsega a la República de Gènova i el Montferrat al Ducat de Màntua.
* Les catolicíssimes monarquies Hispànica i de França van decidir treballar activament contra l'heretgia protestant, el que va ser una de les causes en un futur pròxim les guerres de religió franceses.
* França va tornar les ciutats de Bouillon i de Couvin al principat de Lieja La pau es va consolidar amb dos matrimonis:
* Manel Filibert, duc de Savoia amb Margarida, duquessa de Berry, germana d'Enric II de França.
* Felip II de Castella amb Isabel de Valois, filla d'Enric II de França. La pau va consolidar l'hegemonia espanyola. (ca)
- معاهدة كاتو- كامبريسيس 2 و 3 أبريل عام 1559م، وهي أول تسوية دولية عامة شهدتها أوروبا في العصور الحديثة. تم التوقيع على سلام كاتو-كامبرازي بين هنري الثاني ملك فرنسا، وفيليب الثاني ملك أسبانيا في 3 أبريل 1559، في ،نحو عشرين كيلومترا جنوب شرق كامبريه. ووفقا لأحكام المعاهدة، استعادة فرنسا بييمونتي ومنطقة سافوا، وكورسيكا لجمهورية جنوة.
* هنري الثاني ملك فرنسا
* فيليب الثاني ملك أسبانيا (ar)
- Der Frieden von Cateau-Cambrésis waren zwei 1559 in Cateau-Cambrésis, südöstlich von Cambrai, geschlossene Friedensverträge zwischen Heinrich II. von Frankreich, Philipp II. von Spanien und Elisabeth I. von England. Der Friede beendete die französisch-spanische Auseinandersetzung um die Vorherrschaft in Europa, insbesondere in Italien. (de)
- الحرب الإيطالية 1551-1559 المعروفة أحيانًا باسم حروب هابسبورغ فالوا أو الحرب الإيطالية الأخيرة، بدأت عندما أعلن هنري الثاني ملك فرنسا، الذي خلف فرانسوا الأول في العرش، الحرب ضد الإمبراطور الروماني المقدس كارلوس الخامس بنية استعادة إيطاليا وضمان سيطرة فرنسا على الشؤون الأوروبية بدلًا من آل هابسبورغ. أكد المؤرخون على أهمية تكنولوجيا البارود، وأساليب التحصين الجديدة المستخدمة في مقاومة نيران المدافع، بالإضافة إلى تعزيز التأهيل المهني للجنود. (ar)
- Η Συνθήκη του Κατώ-Καμπρεζί, αναφέρεται επίσης και ως Ειρήνη του Κατώ-Καμπρεζί, περιλαμβάνει δύο ειρηνευτικές συμφωνίες που υπογράφηκαν στις 2 και 3 Απριλίου 1559. Έθεσαν τέλος στον τελευταίο Ιταλικό πόλεμο, μεταξύ της Γαλλίας αφενός και της Ισπανίας και της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας αφετέρου και στον ανταγωνισμό ανάμεσα στον οίκο των Βαλουά και στον οίκο των Αψβούργων. Θεωρείται η πιο σημαντική ευρωπαϊκή συνθήκη του 16ου αιώνα, οι συμφωνίες της οποίας παρέμειναν σε ισχύ για περισσότερο από έναν αιώνα. Οδήγησε επίσης σε μια νέα γεωπολιτική κατάσταση που χαρακτηρίστηκε από την υποχρέωση της Γαλλίας να εγκαταλείψει την επεκτατική πολιτική της στην Ιταλία. Έτσι σηματοδοτεί το οριστικό τέλος των Ιταλικών πολέμων και την αρχή της ισπανικής κυριαρχίας στην Ευρώπη. Υπογράφηκαν δύο συνθήκες από τη Γαλλία: η πρώτη με την Ελισάβετ Α' της Αγγλίας και η δεύτερη με τον Φίλιππο Β' της Ισπανίας. Το 1559, η δυσχερής οικονομική κατάσταση των ηγεμονιών λόγω των συνεχών πολέμων αλλά και οι θρησκευτικές αναταραχές ως συνέπεια της Μεταρρύθμισης ανάγκασαν όλους τους εμπλεκόμενους να επιθυμούν την ειρήνη. Η συνθήκη είχε την έγκριση του Φερδινάνδου Α΄ της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας. Οι μονάρχες δεν συναντήθηκαν αυτοπροσώπως αλλά εκπροσωπήθηκαν από πρεσβευτές και πληρεξουσίους. Ορισμένα ιταλικά κράτη συμμετείχαν επίσης στο συνέδριο. Η συνθήκη υπογράφτηκε στην πόλη Κατώ-Καμπρεζί, που βρίσκεται περίπου 20 χιλιόμετρα ανατολικά του Καμπραί, στον σημερινό νομό Νορ στο βορρά της Γαλλίας. Οι διαπραγματεύσεις είχαν αρχίσει στο αβαείο του Σερκάν και ολοκληρώθηκαν στον πύργο του Κατώ-Καμπρεζί. (el)
- Ο ιταλικός πόλεμος του 1551-1559, γνωστός και ως πόλεμος Αψβούργων – Βαλουά ήταν το τελευταίο κεφάλαιο της σειράς των Ιταλικών πολέμων. Άρχισε όταν ο Ερρίκος Β' της Γαλλίας κήρυξε πόλεμο εναντίον του αυτοκράτορα Καρόλου Ε' με σκοπό την ανάκτηση εδαφών στην Ιταλική χερσόνησο και τη διασφάλιση της κυριαρχίας των Γάλλων έναντι των Αψβούργων στην ευρωπαϊκή σκηνή. Πρόκειται για δύο συγκρούσεις που αναφέρονται επίσης ως Δέκατος (1552-1556) και Ενδέκατος Ιταλικός πόλεμος (1557-1559). Στο τέλος των συγκρούσεων του 1551-1559, η Γαλλία παραιτήθηκε των αξιώσεών της στην Ιταλία αλλά κέρδισε τις τρεις επισκοπικές πόλεις Μετς, Τουλ και Βερντέν στη Λωρραίνη και το λιμάνι του Καλαί. Η Σιένα κατακτήθηκε από το δουκάτο της Φλωρεντίας και η Ισπανία προσάρτησε τη Φρανς-Κοντέ και αναδείχθηκε η κυρίαρχος δύναμη στο μεγαλύτερο τμήμα της Ιταλικής Χερσονήσου. Από στρατιωτικής άποψης, έχει υπογραμμισθεί η σημασία της τεχνολογικής προόδου και οι επιπτώσεις της στις πολεμικές επιχειρήσεις, όπως οι πολιορκίες κάστρων με τη χρήση μεγάλων κανονιών και πυροβολικού, η χρήση φορητών όπλων, η πυρίτιδα, αλλά και η αύξηση των επαγγελματιών στρατιωτικών. (el)
- La Paz de Cateau-Cambrésis fue el tratado de mayor importancia de la Europa del siglo XVI, por la duración de sus acuerdos, que estuvieron vigentes durante un siglo al confirmarse en la Paz de Vervins, y porque dieron lugar a una nueva situación internacional a través de la cual se inició la preponderancia española y –por tanto– un desplazamiento de los problemas hacia Occidente, gravitación aún acentuada por la unión de Portugal a la Monarquía hispánica en 1580. El tratado de paz fue firmado entre los reyes Felipe II de España, Enrique II de Francia e Isabel I de Inglaterra. Las conversaciones se iniciaron en la (Frévent), pero después se trasladaron al castillo de Le Cateau-Cambrésis, al que debe su nombre, en una villa por entonces perteneciente a los Países Bajos españoles a unos 20 km al sureste de Cambrai. El 2 de abril de 1559 los representantes de Francia e Inglaterra acordaron:
* La entrega de Calais, tomada el 8 de enero del año anterior por Francisco de Guisa, a los franceses por un periodo de ocho años. Transcurrido dicho período debería ser devuelto y, en caso contrario, deberían pagar 500 000 escudos de oro. El territorio (en inglés Pale) de Calais (también incluía Andres, Balinghem, Fréthun, Guînes, Hames, Marck, Nielles-lès-Calais y Sangatte) permanecería en poder francés. Según acordado en el Tratado de Troyes en 1564. Al día siguiente, Felipe II de España y Enrique II de Francia acordaron:
* San Quintín, Ham y Le Catelet se devuelven a Francia, que conserva los obispados de Metz, Toul y Verdún.
* Thionville y Arlon ocupadas por los franceses en los Países Bajos Españoles pasan de nuevo a España, que además mantiene Hesdin tomada en 1553. Valenza (ocupada por Francia en 1557) es anexionada al español Ducado de Milán. Francia devuelve Bouillon y Couvin al Principado de Lieja.
* España retiene el Franco Condado y el Charolais.
* Francia renuncia para siempre a sus ambiciones italianas con la excepción del Marquesado de Saluzzo. Devuelve la Saboya y el Piamonte a la Casa de Saboya ocupados desde 1536. Manteniendo Turín, Chieri, Chivasso y Villanova d'Asti hasta 1562. Pinerolo y Savigliano hasta 1574. España devuelve a Saboya Asti y Santhià en 1575.
* Francia devuelve Córcega a Génova y el Monferrato a Mantua. Aliados españoles.
* Francia y España deciden trabajar acordes y activamente contra la llamada herejía protestante, lo que propició posteriormente las guerras de religión de Francia. La paz se consolidó con dos matrimonios:
* Manuel Filiberto, duque de Saboya, con Margarita, duquesa de Berry, hermana de Enrique II.
* Felipe II con Isabel de Valois, hija de Enrique II. La paz consolidó la hegemonía española. La Paz de Cateau-Cambrésis significó un largo período de tranquilidad en la península italiana, tras el asentamiento del poder español y los problemas civiles franceses. Cuando en la segunda mitad del siglo XVII las tornas se volvieron y la decadencia española fue evidente, Francia se interesó por otras áreas geográficas como los Países Bajos españoles, Alsacia y Lorena. Por tanto, hasta el siglo XVIII, los Estados italianos pudieron vivir en paz, aunque marginados de los principales asuntos europeos. Durante los festejos de celebración de la paz, participó en un torneo contra el conde de Montgomery y una lanza atravesó el ojo de Enrique II, que murió poco después. Le sucedió su hijo Francisco II de Francia, que cumplió el tratado firmado. (es)
- La guerra italiana de 1551-1559 comenzó cuando Enrique II de Francia, que había sucedido a Francisco I al trono, declaró la guerra al emperador Carlos V con la intención de reconquistar Italia y asegurar la hegemonía francesa en los asuntos europeos. (es)
- Cateau-Cambresisko bakea 1559an Le Cateau-Cambrésisen (gaur egun Frantziako Nord departamenduan) sinatu ziren bi bake itunen izena da. Lehenbizikoa, apirilaren 2an, Henrike II.a Frantziakoa eta Elisabet I.a Ingalaterrakoaren artean sinatu zen, eta bigarrena, apirilaren 3an, Henrike II.a eta Filipe II.a Espainiakoaren artean. Itun hauen bidez Italiako gerrei eta Valois-Habsburgo borrokei amaiera eman zitzaien. Frantziak Korsika eta Savoia Savoiako etxeari eta Piemonte Genovari itzuli zizkien, baina Turin, Pinerolo, Chieri, Chivasso eta atxiki zituen. Saint-Quentin, Ham, Le Catelet eta Thérouanne berreskuratu zituen. Calais 8 urterako itzuli zitzaion. Espainiak Franche-Comté atxiki zuen eta Milanerria, Napoli, Sizilia eta Sardiniaren gaineko agintea berretsi zuen. Bi ezkontza adostu ziren: Filipe II.a eta Isabel Valoiskoaren artekoa batetik, eta Emanuel Filiberto Savoiakoa eta artekoa bestetik. Hitzarmena ospatzeko Parisen antolatu ziren Henrike II.ari ezpaldutako lantza bat begitik sartu zitzaion, garezur-barneko odoljarioa eraginez. Europako zirujau hoberenak erregea sendatzen saiatu ziren arren, 9 egun geroago hil zen. (eu)
- La paix du Cateau-Cambrésis désigne les traités de paix signés les 2 et 3 avril 1559. Ils mirent un terme à la onzième guerre d'Italie, entre la France d'un côté, l'Espagne et le Saint-Empire romain germanique de l'autre. Elle est considérée comme le traité européen le plus important du XVIe siècle, dont les accords sont restés en vigueur pendant plus d'un siècle. Il entraîne aussi une situation géopolitique nouvelle marquée par l'obligation de la France d'abandonner sa politique d'ingérence en Italie. Il marque ainsi la fin définitive des guerres d'Italie et le début de la prédominance espagnole en Europe. Deux traités ont été signés par la France : le premier avec l'Angleterre d’ et le second avec l'Espagne de Philippe II. Ils doivent leur nom à la commune du Cateau-Cambrésis, située à 20 km environ à l'est de Cambrai. Les discussions avaient commencé à l'abbaye de Cercamp, puis ont été achevées au château du Cateau-Cambrésis. (fr)
- Perang Italia 1551 (1551–1559), kadang-kadang juga disebut Perang Habsburg–Valois, adalah perang yang meletus setelah Raja Prancis Henri II menyatakan perang kepada Kaisar Romawi Timur Karl V dengan tujuan untuk merebut kembali Italia dan menjadikan Prancis sebagai kekuatan yang paling dominan di Eropa. Perang ini merupakan perang terakhir yang berlangsung di antara kedua pihak yang sama semenjak tahun 1521. Para sejarawan telah menekankan pentingnya teknologi bubuk mesiu, gaya perbentengan baru untuk bertahan dari tembakan meriam, dan profesionalisasi tentara. Perang ini diakhiri oleh yang disepakati oleh Raja Henri II dari Prancis dan Felipe II dari Spanyol pada tanggal 3 April 1559 di Le Cateau-Cambrésis, sekitar dua puluh kilometer di sebelah tenggara Cambrai. Berdasarkan ketentuan perjanjian ini, Prancis mengembalikan wilayah Piemonte dan Savoia kepada Adipati Savoia dan Korsika kepada Republik Genova, tetapi Prancis boleh tetap menguasai wilayah Saluzzo, Calais, dan Tiga Keuskupan: Metz, , dan Verdun. Wilayah Franche-Comté tetap berada di tangan Spanyol dan mereka tetap dapat mengendalikan Milan, Napoli, Sisilia, Sardinia, dan Negara Presidi. Spanyol juga memiliki kendali tidak langsung atas penguasa-penguasa di Toscana, Genova dan negara-negara lainnya di Italia utara. Kendali Spanyol di Italia dapat bertahan hingga awal abad ke-18. (in)
- La pace di Cateau-Cambrésis (2-3 aprile 1559) fu un trattato di pace che definì gli accordi che posero fine alle guerre d'Italia tra la Francia e gli Asburgo di Spagna e Austria. Essa diede inizio al primato asburgico, destinato a durare in Europa fino alla Pace di Vestfalia del 1648 e nella penisola italiana fino all'epoca napoleonica e risorgimentale. La Francia rinunciò infatti, in cambio dell'acquisizione di Calais e dei Tre Vescovati, alle proprie pretese sui domini italiani degli Asburgo di Spagna (Napoli, Sicilia, Sardegna, Milano) e sui feudi imperiali in Italia, dipendenti formalmente dagli Asburgo d'Austria. Questo quadro muterà in parte con le guerre di successione del Settecento, quando l'Austria prenderà il possesso di Milano e insedierà rami cadetti della sua casata negli altri feudi dell'Italia imperiale (mentre il Mezzogiorno andrà ad un ramo cadetto dei Borbone di Spagna). Si passerà così, nel quadro della dominazione asburgica, da un primato spagnolo ad uno austriaco, cui l'Italia porrà fine, esclusa la parentesi napoleonica, solo durante il Risorgimento. (it)
- The Treaty of Cateau-Cambrésis or Peace of Cateau-Cambrésis in April 1559 ended the Italian War of 1551–1559, the last of the Italian Wars (1494–1559). It consisted of several separate treaties, the main two signed on 2 April by Elizabeth I of England and Henry II of France, and on 3 April between Henry and Philip II of Spain. Although he was not a signatory, the agreements were approved by Emperor Ferdinand I, since many of the territorial exchanges concerned states that were part of the Holy Roman Empire. Habsburg Spain was left sovereign over half of Italy, namely the southern kingdoms of Naples, Sicily, Sardinia and the Duchy of Milan in the north, territories it retained until the end of the 17th century, while France strengthened its southern and eastern borders and confirmed the recapture of Calais from England. In exchange, France abandoned its claim to the Duchy of Milan, restored an independent Savoy, returned Corsica to the Republic of Genoa and recognised Elizabeth I as queen of England, rather than Mary, Queen of Scots. (en)
- La guerra d'Italia del 1551-1559, talvolta internazionalmente chiamata come la guerra Asburgo–Valois fu l'ottavo conflitto che ebbe come teatro anche la penisola italiana, combattuta tra il Sacro Romano Impero di Carlo V e i sovrani di Francia, con l'intento di dominare la politica europea. (it)
- 第六次イタリア戦争（ハプスブルク・ヴァロワ戦争、最後のイタリア戦争とも、1551年 - 1559年）は、イタリア戦争の一部である。フランス王フランソワ1世の後を継いだアンリ2世が1551年に神聖ローマ皇帝カール5世に宣戦したことで始まった。アンリ2世はイタリアの再征服およびフランスのヨーロッパにおける権威の確立を目論んだが、最終的には失敗した。軍事的には火薬の重要性、砲撃によく防御できる築城法、兵士の専業化（傭兵の減退）などが明らかになった戦いである。 (ja)
- De Italiaanse Oorlog van 1551–1559 werd uitgevochten tussen het Duits-Spaanse vorstenhuis Habsburg en het Franse koningshuis Valois. Daarbij ging het vooral om de Franse uitbreidingsplannen in Italië en de Habsburgse pogingen om Frankrijk in te sluiten, waarbij ook werd gevochten in Vlaanderen en Artesië tussen de Habsburgs-Nederlandse troepen en koninklijke Franse legers. Frankrijk wist Calais te veroveren op Engeland, maar verloor de gevechten om Saint-Quentin en Grevelingen. Bij de Vrede van Cateau-Cambrésis deed Frankrijk afstand van aanspraken op Italiaanse gebieden, die goeddeels door Spanje werden ingelijfd. Siena kwam aan het hertogdom Florence toe. (nl)
- カトー＝カンブレジ条約（仏：Traités du Cateau-Cambrésis, 独：Frieden von Cateau-Cambrésis, 西：Paz de Cateau-Cambrésis）は、16世紀前半のイタリアを巡る戦争（イタリア戦争）を争ったヴァロワ朝（フランス）とハプスブルク家（オーストリア・スペイン）が1559年に結んだ講和条約。 同年にスペインのフェリペ2世がフランス王アンリ2世の娘エリザベートと結婚したおかげで実現した。 カトー＝カンブレジは、フランス北部ノール県の町で、アンリ・マティスの生地でもある。 (ja)
- Pokój w Cateau-Cambrésis podpisany 2 i 3 kwietnia 1559 roku w Le Cateau-Cambrésis pomiędzy Francją a Hiszpanią i Anglią. Kończył on wojny włoskie pomiędzy Habsburgami a Francją o dominację w Europie, z których zwycięsko wyszli ci pierwsi.
* Francja:
* ostatecznie zrzekała się pretensji do kontrolowanych przez Hiszpanów Królestwa Neapolu i Księstwa Mediolanu.
* Dodatkowo musiała zwrócić okupowane od 1536 r. ziemie w Sabaudii, Bresse i Piemoncie hiszpańskiemu sojusznikowi, księciu Sabaudii Emanuelowi Filibertowi;
* francuskie garnizony miały pozostać tylko w Turynie, Pinerolo, Chieri, Chivasso i Villanova d’Asti. (Już w 1562 Francuzi oddali Emanuelowi Filibertowi wszystkie wymienione miasta oprócz Pinerolo, otrzymując w zamian Savigliano; w 1574 ewakuowali również Pinerolo i Savigliano.)
* Król Francji Henryk II Walezjusz zwracał też księciu Mantui Wilhelmowi zajęty w czasie wojny Montferrat, a republice Genui - Korsykę.
* We Włoszech, oprócz kilku (utraconych do 1574 r.) twierdz w Księstwie Sabaudii, udało się Francji utrzymać jedynie markizat Saluzzo.
* Na północy Henryk II odzyskiwał okupowane przez wojska hiszpańskie Saint-Quentin, Le Catelet, Ham i Thérouanne,
* lecz w zamian musiał zwrócić miasta zajmowane przez Francuzów w Niderlandach: Filipowi II - , Thionville, Montmédy i Damvillers, a biskupowi Liège - Bouillon i Covines.
* Francja zatrzymała za to (formalnie na 8 lat) angielskie Calais.
* Traktat z Cateau-Cambrésis pomijał milczeniem los trzech miast − Toul, Metz i Verdun − wchodzących w skład Świętego Cesarstwa Rzymskiego, od 1552 roku okupowanych przez Francję;
* de facto uznano tym samym ich zabór przez Henryka II (choć formalnie zostały one wcielone do Francji dopiero na mocy pokoju westfalskiego).
* Traktat przewidywał małżeństwo Filipa II z córką Henryka II, Elżbietą. Od tamtej chwili w zachodniej części kontynentu europejskiego utrzymywała się dominacja hiszpańska, za koniec której można uznać podpisanie pokoju pirenejskiego w 1659 roku. (pl)
- Met de Vrede van Cateau-Cambrésis wordt verwezen naar twee vredesverdragen die in maart en april 1559 werden gesloten. Het eerste verdrag van 2 april 1559 sloot vrede tussen Engeland en Frankrijk. Het tweede en belangrijkste werd gesloten tussen Frankrijk en Spanje op 3 april 1559 en maakte een einde aan de al tientallen jaren slepende Italiaanse Oorlogen, die vooral gingen om de hegemonie in Italië. Beide mogendheden waren uitgeput en koning Filips II van Spanje en koning Hendrik II van Frankrijk zagen in dat zij als katholieke vorsten met het in die tijd opkomende protestantisme een reden te meer hadden om vrede te sluiten. De vredesverdragen werden getekend in het stadje Le Cateau-Cambrésis in het sticht Kamerijk, behorend tot het Heilige Roomse Rijk. (nl)
- Итальянская война 1551—1559 годов (также известная как война между Габсбургами и Валуа) — завершающая из серии «итальянских» войн первой половины XVI века. По её итогам Франция отказалась от претензий в северной Италии, послуживших причиной начала Итальянских войн за полвека до этого. Французский король Генрих II, недовольный миром, заключенным в Крепи, воспользовался неудовольствием некоторых германских князей, чтобы вознаградить себя на счет Священной Римской империи за потерю Милана и обещал протестантам помощь Франции, если они поднимут восстание против Карла V. 5 октября 1551 г. был заключен союз между Генрихом II и курфюрстом Морицем Саксонским, стоявшим во главе недовольных императором князей. Французы дали курфюрсту 240 тыс. червонцев субсидии, за что Мориц и его союзники согласились предоставить королю имперские города Мец, Туль, Верден и Камбре. Вступив в эти города, Генрих II принудил магистраты принять французские гарнизоны, сменил членов городских советов и уничтожил вольности Меца. (ru)
- A paz de Cateau-Cambrésis designa os tratados de paz assinados a 2 e 3 de abril de 1559 que colocam termo ao conflito entre o Reino de França por um lado, e a Espanha e o Sacro Império Romano-Germânico por outro. É considerado como o mais importante tratado europeu do século XVI e as suas disposições ficaram em vigor durante mais de um século, dando início a nova situação geopolítica internacional, marcada pelo fim da ingerência da França na Itália, e terminando definitivamente com as guerras italianas e ao início da predominância espanhola na península italiana. Os dois tratados então celebrados devem o seu nome à comuna de Le Cateau-Cambrésis, situada a 20 km a leste de Cambrai. As negociações iniciaram-se na Abadia de Cercamps, sendo concluídas no castelo de Cateau-Cambrésis. (pt)
- Freden i Cateau Cambrésis är ett fördrag som slöts mellan Elisabet I av England och Henrik II av Frankrike 2 april 1559 och mellan Henrik och Filip II av Spanien 3 april samma år vid Le Cateau-Cambrésis, omkring tjugo kilometer sydöst om Cambrai. Detta fredsfördrag avslutade de italienska krigen och . Frankrike och Habsburg hade varit i krig under större delen av de gångna sextiofem åren, och England hade då och då ingripit på Frankrikes fiendes sida. Man kom fram till att Frankrike skulle överlämna Piemonte och Savojen till hertigen av Savojen, men fick behålla Saluzzo, Calais och biskopsdömena Metz, Toul och Verdun. Spanien behöll Franche-Comté. Emanuel Filibert, hertig av Savojen gifte sig med Margareta, syster till Henrik II av Frankrike, och Filip II av Spanien gifte sig med Henriks dotter Elisabeth av Valois. Henrik II av Frankrike omkom under det tornerspel som hölls för att fira freden. Hans öga och hjärna genomborrades av en skärva från Gabriel Montgomerys (kaptenen för kungens skotska livgarde) lans. (sv)
- A Guerra italiana de 1551-1559, também conhecida como Guerra Habsburgo–Valois e como Última Guerra Italiana, começou quando Henrique II da França, que havia sucedido Francisco I no trono, declarou guerra ao Imperador Romano-Germânico Carlos V com o objetivo de recapturar a Itália e garantir a França o domínio nas questões europeias, que se encontrava com a Casa de Habsburgo. A guerra foi a última de uma serie de guerras entre os mesmos beligerantes que aconteciam desde 1521. Os historiadores enfatizam a importância da pólvora, de novas formas de fortificação que eram mais resistentes aos tiros de canhão, e o aumento da profissionalização dos soldados. (pt)
- Італійська війна 1551—1559 років (також відома як війна між Габсбургами і Валуа) — завершальна з серії «італійських» воєн першої половини XVI століття. За її підсумками Франція відмовилася від претензій на північну Італію, що стали причиною початку Італійських воєн за півстоліття до цього. Французький король Генріх II, незадоволений угодою, укладеною у Крепі, скористався невдоволенням деяких німецьких князів, які підтримали Священну Римську імперію, як певна компенсація за втрату Мілана і обіцяв протестантам допомогу Франції, якщо вони піднімуть повстання проти Карла V. 5 жовтня 1551 року був укладений союз між Генріхом II і курфюрстом Моріцем Саксонським, що стояли на чолі незадоволених імператором князів. Французи дали курфюрстові 240 тисяч червінців субсидії, за що Моріц і його союзники погодилися надати королю імперські міста Мец, Туль, Верден і Камбре. Вступивши в ці міста, Генріх II змусив магістрати прийняти французькі гарнізони, змінив членів міських рад та знищив вольності Меца. (uk)
- Като-Камбрезийский мир — два договора, подписанных в 1559 году во французском городе Като-Камбрези, положившие конец Итальянским войнам. (ru)
- 卡托-康布雷西和约（英文：Peace of Cateau-Cambrésis，德语：Frieden von Cateau-Cambrésis）分为两次，签订于法国勒卡托-康布雷西，结束了1551年–1559年的意大利戰爭。 (zh)
- 1551年–1559年的意大利戰爭是最后一场意大利战争，由西班牙哈布斯堡王朝和其盟友对法兰西王国，主要战场为佛兰德斯、法国、意大利和地中海地区，最终西班牙在圣康坦战役中击败法兰西王国，双方签订《卡托-康布雷西和约》，西班牙取得了对意大利的控制权。而法兰西王国雖然在義大利地區受挫，但卻成功贏得了對英格蘭的戰爭，收復了戰略要地加萊。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La guerra italiana de 1551-1559 va començar quan Enric II de França, que havia succeït a Francesc I al tron, va declarar la guerra a l'emperador Carles V amb la intenció de reconquistar Itàlia i assegurar l'hegemonia francesa en els afers europeus. (ca)
- معاهدة كاتو- كامبريسيس 2 و 3 أبريل عام 1559م، وهي أول تسوية دولية عامة شهدتها أوروبا في العصور الحديثة. تم التوقيع على سلام كاتو-كامبرازي بين هنري الثاني ملك فرنسا، وفيليب الثاني ملك أسبانيا في 3 أبريل 1559، في ،نحو عشرين كيلومترا جنوب شرق كامبريه. ووفقا لأحكام المعاهدة، استعادة فرنسا بييمونتي ومنطقة سافوا، وكورسيكا لجمهورية جنوة.
* هنري الثاني ملك فرنسا
* فيليب الثاني ملك أسبانيا (ar)
- Der Frieden von Cateau-Cambrésis waren zwei 1559 in Cateau-Cambrésis, südöstlich von Cambrai, geschlossene Friedensverträge zwischen Heinrich II. von Frankreich, Philipp II. von Spanien und Elisabeth I. von England. Der Friede beendete die französisch-spanische Auseinandersetzung um die Vorherrschaft in Europa, insbesondere in Italien. (de)
- الحرب الإيطالية 1551-1559 المعروفة أحيانًا باسم حروب هابسبورغ فالوا أو الحرب الإيطالية الأخيرة، بدأت عندما أعلن هنري الثاني ملك فرنسا، الذي خلف فرانسوا الأول في العرش، الحرب ضد الإمبراطور الروماني المقدس كارلوس الخامس بنية استعادة إيطاليا وضمان سيطرة فرنسا على الشؤون الأوروبية بدلًا من آل هابسبورغ. أكد المؤرخون على أهمية تكنولوجيا البارود، وأساليب التحصين الجديدة المستخدمة في مقاومة نيران المدافع، بالإضافة إلى تعزيز التأهيل المهني للجنود. (ar)
- La guerra italiana de 1551-1559 comenzó cuando Enrique II de Francia, que había sucedido a Francisco I al trono, declaró la guerra al emperador Carlos V con la intención de reconquistar Italia y asegurar la hegemonía francesa en los asuntos europeos. (es)
- La guerra d'Italia del 1551-1559, talvolta internazionalmente chiamata come la guerra Asburgo–Valois fu l'ottavo conflitto che ebbe come teatro anche la penisola italiana, combattuta tra il Sacro Romano Impero di Carlo V e i sovrani di Francia, con l'intento di dominare la politica europea. (it)
- 第六次イタリア戦争（ハプスブルク・ヴァロワ戦争、最後のイタリア戦争とも、1551年 - 1559年）は、イタリア戦争の一部である。フランス王フランソワ1世の後を継いだアンリ2世が1551年に神聖ローマ皇帝カール5世に宣戦したことで始まった。アンリ2世はイタリアの再征服およびフランスのヨーロッパにおける権威の確立を目論んだが、最終的には失敗した。軍事的には火薬の重要性、砲撃によく防御できる築城法、兵士の専業化（傭兵の減退）などが明らかになった戦いである。 (ja)
- カトー＝カンブレジ条約（仏：Traités du Cateau-Cambrésis, 独：Frieden von Cateau-Cambrésis, 西：Paz de Cateau-Cambrésis）は、16世紀前半のイタリアを巡る戦争（イタリア戦争）を争ったヴァロワ朝（フランス）とハプスブルク家（オーストリア・スペイン）が1559年に結んだ講和条約。 同年にスペインのフェリペ2世がフランス王アンリ2世の娘エリザベートと結婚したおかげで実現した。 カトー＝カンブレジは、フランス北部ノール県の町で、アンリ・マティスの生地でもある。 (ja)
- A Guerra italiana de 1551-1559, também conhecida como Guerra Habsburgo–Valois e como Última Guerra Italiana, começou quando Henrique II da França, que havia sucedido Francisco I no trono, declarou guerra ao Imperador Romano-Germânico Carlos V com o objetivo de recapturar a Itália e garantir a França o domínio nas questões europeias, que se encontrava com a Casa de Habsburgo. A guerra foi a última de uma serie de guerras entre os mesmos beligerantes que aconteciam desde 1521. Os historiadores enfatizam a importância da pólvora, de novas formas de fortificação que eram mais resistentes aos tiros de canhão, e o aumento da profissionalização dos soldados. (pt)
- Като-Камбрезийский мир — два договора, подписанных в 1559 году во французском городе Като-Камбрези, положившие конец Итальянским войнам. (ru)
- 卡托-康布雷西和约（英文：Peace of Cateau-Cambrésis，德语：Frieden von Cateau-Cambrésis）分为两次，签订于法国勒卡托-康布雷西，结束了1551年–1559年的意大利戰爭。 (zh)
- 1551年–1559年的意大利戰爭是最后一场意大利战争，由西班牙哈布斯堡王朝和其盟友对法兰西王国，主要战场为佛兰德斯、法国、意大利和地中海地区，最终西班牙在圣康坦战役中击败法兰西王国，双方签订《卡托-康布雷西和约》，西班牙取得了对意大利的控制权。而法兰西王国雖然在義大利地區受挫，但卻成功贏得了對英格蘭的戰爭，收復了戰略要地加萊。 (zh)
- La Pau de Cateau-Cambrésis va ser el tractat més important de l'Europa del segle xvi, per la durada dels seus acords, que van ser vigents durant un segle, i perquè donaria lloc a una nova situació internacional. Va suposar l'inici de l'hegemonia de la Monarquia Hispànica i, per tant, un desplaçament dels problemes cap a Occident, fet més accentuat encara amb la incorporació del Regne de Portugal a la Monarquia hispànica el 1580. L'endemà, Felip I (II de Castella) i Enric II de França van acordar: La pau es va consolidar amb dos matrimonis: (ca)
- Η Συνθήκη του Κατώ-Καμπρεζί, αναφέρεται επίσης και ως Ειρήνη του Κατώ-Καμπρεζί, περιλαμβάνει δύο ειρηνευτικές συμφωνίες που υπογράφηκαν στις 2 και 3 Απριλίου 1559. Έθεσαν τέλος στον τελευταίο Ιταλικό πόλεμο, μεταξύ της Γαλλίας αφενός και της Ισπανίας και της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας αφετέρου και στον ανταγωνισμό ανάμεσα στον οίκο των Βαλουά και στον οίκο των Αψβούργων. Υπογράφηκαν δύο συνθήκες από τη Γαλλία: η πρώτη με την Ελισάβετ Α' της Αγγλίας και η δεύτερη με τον Φίλιππο Β' της Ισπανίας. (el)
- Ο ιταλικός πόλεμος του 1551-1559, γνωστός και ως πόλεμος Αψβούργων – Βαλουά ήταν το τελευταίο κεφάλαιο της σειράς των Ιταλικών πολέμων. Άρχισε όταν ο Ερρίκος Β' της Γαλλίας κήρυξε πόλεμο εναντίον του αυτοκράτορα Καρόλου Ε' με σκοπό την ανάκτηση εδαφών στην Ιταλική χερσόνησο και τη διασφάλιση της κυριαρχίας των Γάλλων έναντι των Αψβούργων στην ευρωπαϊκή σκηνή. Πρόκειται για δύο συγκρούσεις που αναφέρονται επίσης ως Δέκατος (1552-1556) και Ενδέκατος Ιταλικός πόλεμος (1557-1559). (el)
- La Paz de Cateau-Cambrésis fue el tratado de mayor importancia de la Europa del siglo XVI, por la duración de sus acuerdos, que estuvieron vigentes durante un siglo al confirmarse en la Paz de Vervins, y porque dieron lugar a una nueva situación internacional a través de la cual se inició la preponderancia española y –por tanto– un desplazamiento de los problemas hacia Occidente, gravitación aún acentuada por la unión de Portugal a la Monarquía hispánica en 1580. El 2 de abril de 1559 los representantes de Francia e Inglaterra acordaron: La paz se consolidó con dos matrimonios: (es)
- Cateau-Cambresisko bakea 1559an Le Cateau-Cambrésisen (gaur egun Frantziako Nord departamenduan) sinatu ziren bi bake itunen izena da. Lehenbizikoa, apirilaren 2an, Henrike II.a Frantziakoa eta Elisabet I.a Ingalaterrakoaren artean sinatu zen, eta bigarrena, apirilaren 3an, Henrike II.a eta Filipe II.a Espainiakoaren artean. Itun hauen bidez Italiako gerrei eta Valois-Habsburgo borrokei amaiera eman zitzaien. (eu)
- Perang Italia 1551 (1551–1559), kadang-kadang juga disebut Perang Habsburg–Valois, adalah perang yang meletus setelah Raja Prancis Henri II menyatakan perang kepada Kaisar Romawi Timur Karl V dengan tujuan untuk merebut kembali Italia dan menjadikan Prancis sebagai kekuatan yang paling dominan di Eropa. Perang ini merupakan perang terakhir yang berlangsung di antara kedua pihak yang sama semenjak tahun 1521. Para sejarawan telah menekankan pentingnya teknologi bubuk mesiu, gaya perbentengan baru untuk bertahan dari tembakan meriam, dan profesionalisasi tentara. (in)
- La paix du Cateau-Cambrésis désigne les traités de paix signés les 2 et 3 avril 1559. Ils mirent un terme à la onzième guerre d'Italie, entre la France d'un côté, l'Espagne et le Saint-Empire romain germanique de l'autre. Deux traités ont été signés par la France : le premier avec l'Angleterre d’ et le second avec l'Espagne de Philippe II. Ils doivent leur nom à la commune du Cateau-Cambrésis, située à 20 km environ à l'est de Cambrai. Les discussions avaient commencé à l'abbaye de Cercamp, puis ont été achevées au château du Cateau-Cambrésis. (fr)
- The Treaty of Cateau-Cambrésis or Peace of Cateau-Cambrésis in April 1559 ended the Italian War of 1551–1559, the last of the Italian Wars (1494–1559). It consisted of several separate treaties, the main two signed on 2 April by Elizabeth I of England and Henry II of France, and on 3 April between Henry and Philip II of Spain. Although he was not a signatory, the agreements were approved by Emperor Ferdinand I, since many of the territorial exchanges concerned states that were part of the Holy Roman Empire. (en)
- La pace di Cateau-Cambrésis (2-3 aprile 1559) fu un trattato di pace che definì gli accordi che posero fine alle guerre d'Italia tra la Francia e gli Asburgo di Spagna e Austria. Essa diede inizio al primato asburgico, destinato a durare in Europa fino alla Pace di Vestfalia del 1648 e nella penisola italiana fino all'epoca napoleonica e risorgimentale. La Francia rinunciò infatti, in cambio dell'acquisizione di Calais e dei Tre Vescovati, alle proprie pretese sui domini italiani degli Asburgo di Spagna (Napoli, Sicilia, Sardegna, Milano) e sui feudi imperiali in Italia, dipendenti formalmente dagli Asburgo d'Austria. (it)
- De Italiaanse Oorlog van 1551–1559 werd uitgevochten tussen het Duits-Spaanse vorstenhuis Habsburg en het Franse koningshuis Valois. Daarbij ging het vooral om de Franse uitbreidingsplannen in Italië en de Habsburgse pogingen om Frankrijk in te sluiten, waarbij ook werd gevochten in Vlaanderen en Artesië tussen de Habsburgs-Nederlandse troepen en koninklijke Franse legers. (nl)
- Pokój w Cateau-Cambrésis podpisany 2 i 3 kwietnia 1559 roku w Le Cateau-Cambrésis pomiędzy Francją a Hiszpanią i Anglią. Kończył on wojny włoskie pomiędzy Habsburgami a Francją o dominację w Europie, z których zwycięsko wyszli ci pierwsi. Od tamtej chwili w zachodniej części kontynentu europejskiego utrzymywała się dominacja hiszpańska, za koniec której można uznać podpisanie pokoju pirenejskiego w 1659 roku. (pl)
- Met de Vrede van Cateau-Cambrésis wordt verwezen naar twee vredesverdragen die in maart en april 1559 werden gesloten. Het eerste verdrag van 2 april 1559 sloot vrede tussen Engeland en Frankrijk. Het tweede en belangrijkste werd gesloten tussen Frankrijk en Spanje op 3 april 1559 en maakte een einde aan de al tientallen jaren slepende Italiaanse Oorlogen, die vooral gingen om de hegemonie in Italië. Beide mogendheden waren uitgeput en koning Filips II van Spanje en koning Hendrik II van Frankrijk zagen in dat zij als katholieke vorsten met het in die tijd opkomende protestantisme een reden te meer hadden om vrede te sluiten. (nl)
- Итальянская война 1551—1559 годов (также известная как война между Габсбургами и Валуа) — завершающая из серии «итальянских» войн первой половины XVI века. По её итогам Франция отказалась от претензий в северной Италии, послуживших причиной начала Итальянских войн за полвека до этого. Французский король Генрих II, недовольный миром, заключенным в Крепи, воспользовался неудовольствием некоторых германских князей, чтобы вознаградить себя на счет Священной Римской империи за потерю Милана и обещал протестантам помощь Франции, если они поднимут восстание против Карла V. (ru)
- A paz de Cateau-Cambrésis designa os tratados de paz assinados a 2 e 3 de abril de 1559 que colocam termo ao conflito entre o Reino de França por um lado, e a Espanha e o Sacro Império Romano-Germânico por outro. É considerado como o mais importante tratado europeu do século XVI e as suas disposições ficaram em vigor durante mais de um século, dando início a nova situação geopolítica internacional, marcada pelo fim da ingerência da França na Itália, e terminando definitivamente com as guerras italianas e ao início da predominância espanhola na península italiana. (pt)
- Freden i Cateau Cambrésis är ett fördrag som slöts mellan Elisabet I av England och Henrik II av Frankrike 2 april 1559 och mellan Henrik och Filip II av Spanien 3 april samma år vid Le Cateau-Cambrésis, omkring tjugo kilometer sydöst om Cambrai. Detta fredsfördrag avslutade de italienska krigen och . Emanuel Filibert, hertig av Savojen gifte sig med Margareta, syster till Henrik II av Frankrike, och Filip II av Spanien gifte sig med Henriks dotter Elisabeth av Valois. (sv)
- Італійська війна 1551—1559 років (також відома як війна між Габсбургами і Валуа) — завершальна з серії «італійських» воєн першої половини XVI століття. За її підсумками Франція відмовилася від претензій на північну Італію, що стали причиною початку Італійських воєн за півстоліття до цього. Французький король Генріх II, незадоволений угодою, укладеною у Крепі, скористався невдоволенням деяких німецьких князів, які підтримали Священну Римську імперію, як певна компенсація за втрату Мілана і обіцяв протестантам допомогу Франції, якщо вони піднімуть повстання проти Карла V. (uk)
|
