| dbo:abstract
|
- La Crisi dels ostatges a l'Iran fou un episodi en les relacions entre l'Iran i els Estats Units que es va iniciar el 4 de novembre de 1979, quan un grup d'estudiants seguidors de l'aiatol·là Ruhol·lah Khomeini assaltà l'ambaixada dels Estats Units a Teheran, on van prendre com a ostatges seixanta-tres ciutadans americans, i el Ministeri d'Afers Estrangers Iranià, on van fer tres ostatges més. Aquests arrestos violaven el principi de la immunitat diplomàtica. Tretze dels trenta-sis ostatges foren alliberats al cap de dues setmanes i un altre més el juliol de 1980, però la resta, cinquanta homes i dues dones, foren retinguts durant quatre-cents quaranta-quatre dies com a protesta per la negativa del govern dels Estats Units de lliurar a l'Iran l'ex xa Mohammad Reza Pahlavi, que havia estat destronat per la revolució islàmica, per a ser-hi jutjat. (ca)
- أزمة رهائن إيران هي أزمة دبلوماسية حدثت بين إيران والولايات المتحدة عندما اقتحمت مجموعة من الطلاب الإسلاميين في إيران السفارة الأمريكية بها دعما للثورة الإيرانية وأحتجزوا 52 أميركياً من سكان السفارة كرهائن لمدة 444 يوم من 4 نوفمبر 1979 حتي 20 يناير 1981 وصفت وسائل الإعلام الغربية الأزمة بأنها «ورطة» مكوناتها «الانتقام وسوء الفهم المتبادل». وصف الرئيس الأمريكي جيمي كارتر احتجاز الرهائن بأنه «ابتزاز» ورأى أن الرهائن «ضحايا الإرهاب والفوضى». نُظر إلى الحادثة على نطاق واسع في إيران على أنها عمل ضد الولايات المتحدة ونفوذها في إيران ومحاولاتها الملموسة لتقويض الثورة الإيرانية ودعمها طويل الأمد لشاه إيران، محمد رضا بهلوي، الذي أطيح به في عام 1979. سُمح للشاه بهلوي بعد الإطاحة به دخول الولايات المتحدة لأغراض علاجية نتيجة إصابته بالسرطان. طالبت إيران بإعادته لمحاكمته على جرائم اتهم بارتكابها في عهده؛ اتُهم بارتكاب جرائم ضد مواطنين إيرانيين بمساعدة شرطته السرية. رفضت الولايات المتحدة المطالب الإيرانية، ورأت إيران في قرار منحه حق اللجوء تواطؤًا أمريكيًا في ارتكاب تلك الفظائع. عدّ الأمريكيون احتجاز الرهائن انتهاكًا صارخًا لمبادئ القانون الدولي، مثل اتفاقية فيينا، التي منحت الدبلوماسيين حصانة من الاعتقال وجعلت المجمعات الدبلوماسية غير قابلة للانتهاك. غادر الشاه الولايات المتحدة في ديسمبر 1979 وحصل في النهاية على حق اللجوء في مصر، حيث توفي في 27 يوليو 1980 عن عمر ناهز الستين عامًا، متأثرًا بمضاعفات مرض السرطان. أسفرت جهود مشتركة بين وكالة المخابرات المركزية وكندا عن إنقاذ ستة دبلوماسيين أمريكيين في 27 يناير 1980 بعد أن لاذوا بالفرار. بلغت الأزمة ذروتها بعد فشل المفاوضات الدبلوماسية في إطلاق سراح الرهائن. أمر كارتر الجيش الأمريكي بمحاولة تنفيذ مهمة إنقاذ –عملية مخلب العقاب- باستخدام السفن الحربية التي تضمنت يو إس إس نيمتز ويو إس إس كورال سي؛ سفينتان نفذتا دوريات في المياه القريبة من إيران. أسفرت المحاولة الفاشلة في 24 أبريل 1980 عن مقتل مدني إيراني، ومقتل ثمانية جنود أمريكيين عرضيًا بعد اصطدام إحدى المروحيات بطائرة نقل. استقال وزير خارجية الولايات المتحدة سايروس فانس من منصبه بعد الفشل. حدث الغزو العراقي لإيران في سبتمبر 1980، وبدأت الحرب الإيرانية العراقية. دفعت هذه الأحداث الحكومة الإيرانية إلى الدخول في مفاوضات مع الولايات المتحدة، مع وساطة دولة الجزائر بين الدولتين المتنازعتين. تُعد الأزمة حلقة محورية في تاريخ العلاقات بين إيران والولايات المتحدة. نوه المحللون السياسيون بدور المواجهة كعامل رئيسي في استمرار انحدار رئاسة كارتر وخسارته الكاسحة في الانتخابات الرئاسية عام 1980؛ أُفرج عن الرهائن رسميًا وباتوا في عهدة الولايات المتحدة في اليوم التالي لتوقيع اتفاقيات الجزائر، بعد دقائق فقط من أداء الرئيس الأمريكي رونالد ريغان اليمين الدستورية. عززت الأزمة في إيران مكانة آية الله روح الله الخميني والسلطة السياسية للثيوقراطيين الذين عارضوا أي تطبيع للعلاقات مع الغرب. أدت الأزمة أيضًا إلى عقوبات اقتصادية أمريكية ضد إيران، ما عزز بدوره ضعف العلاقات بين البلدين. (ar)
- Americká rukojmí v Íránu představují vyvrcholení krize mezi Spojenými státy a Íránem po íránské islámské revoluci v roce 1979. (cs)
- Με τον όρο κρίση των ομήρων γίνεται αναφορά στη διπλωματική κρίση που ξέσπασε μεταξύ Ιράν και ΗΠΑ όταν 52 Αμερικανοί κρατήθηκαν όμηροι στην αμερικανική πρεσβεία στην Τεχεράνη από μια ομάδα ισλαμιστών φοιτητών. Η κρίση διήρκεσε από τις 4 Νοεμβρίου 1979 μέχρι τις 20 Ιανουαρίου του 1981. Αφού απέτυχαν διπλωματικές προσπάθειες της αμερικανικής κυβέρνησης, επιβλήθηκαν οικονομικές πιέσεις στο Ιράν, όπως εμπάργκο σε ιρανικά προϊόντα και δέσμευση ιρανικών καταθέσεων σε αμερικανικές τράπεζες. Ακολούθησαν απειλές στρατιωτικής επέμβασης και μια αποτυχημένη μυστική επιχείρηση διάσωσης των ομήρων, γνωστή με την κωδική ονομασία «Επιχείρηση Νύχι του Αετού» (αγγλ. Operation Eagle Claw), η οποία κατέληξε στο θάνατο οκτώ Αμερικανών στρατιωτών και ενός ιρανού πολίτη. Η κρίση έληξε με τη που υπογράφτηκε στις 19 Ιανουαρίου 1981 και η οποία, μεταξύ άλλων, προέβλεπε πως οι ΗΠΑ δεν θα αναμιγνύονταν στρατιωτικά ή πολιτικά στις εσωτερικές υποθέσεις του Ιράν. Η κατάληξη της κρίσης χαρακτηρίστηκε ως ήττα της εξωτερικής πολιτικής των ΗΠΑ έχοντας αρνητικές επιπτώσεις στην υποψηφιότητα του τότε προέδρου Τζίμι Κάρτερ. Οδήγησε στη διακοπή των διπλωματικών σχέσεων μεταξύ Τεχεράνης και Ουάσιγκτον, σηματοδοτώντας παράλληλα την έναρξη μιας έντονης και μακράς περιόδου εχθρότητας μεταξύ των δύο χωρών. Η κρίση των ομήρων έλαβε χώρα σε μια περίοδο πολιτικής και κοινωνικής αστάθειας που διαδέχτηκε τα γεγονότα της ιρανικής επανάστασης. Ενώ για τον υπόλοιπο κόσμο το γεγονός της κατάληψης αντιμετωπίστηκε ως μια διεθνής κρίση, για το Ιράν υπήρξε κυρίως ένας αγώνας στο εσωτερικό της χώρας με αναφορά στο δημοψήφισμα για το νέο σύνταγμα. Η κρίση, σε συνδυασμό με την στήριξη των φοιτητών από τον Ρουχολάχ Χομεϊνί, οδήγησε τον πρωθυπουργό σε παραίτηση. Κυρίαρχο ρόλο στα γεγονότα της κατάληψης της αμερικανικής πρεσβείας και της ομηρίας των Αμερικανών υπαλλήλων είχαν οι τρεις φοιτητές Ιμπραΐμ Ασγαρζαντέ, Αμπάς Αμπντί και Μοχσέν Μιρνταμαντί, εκ των οποίων ο πρώτος φαίνεται πως είχε την αρχική ιδέα του σχεδίου τους. Στις 4 Νοεμβρίου 1979, περίπου 300 Ιρανοί φοιτητές κατέλαβαν την αμερικανική πρεσβεία στην Τεχεράνη. Την ίδια περίοδο ο σάχης Μοχάμεντ Ρεζά Παχλαβί βρισκόταν στις ΗΠΑ για θεραπεία κατά του καρκίνου, γεγονός που ερμηνεύτηκε ως μια νέα απόπειρα των ΗΠΑ για ανάμιξη στις εσωτερικές υποθέσεις του Ιράν, όπως είχε συμβεί το 1953, με σκοπό την ανατροπή του νέου καθεστώτος που διαμορφωνόταν μετά τα γεγονότα της ιρανικής επανάστασης. Στη διάρκεια της κρίσης, οι σπουδαστές προέβαλαν ευαίσθητα έγγραφα που βρέθηκαν στο αρχείο της πρεσβείας, ερμηνεύοντας αυτά ως απόδειξη της ύπαρξης ενός κινήματος για την ανατροπή της ιρανικής επανάστασης. Με αυτό τον τρόπο δικαιολόγησαν τη συνέχιση της κατάληψης της πρεσβείας, η οποία χαιρετίστηκε και ως «δεύτερη ισλαμική επανάσταση». Η κατάληψη αντιμετωπίστηκε θετικά όχι μόνο από τον κλήρο αλλά και από την αντι-ιμπεριαλιστική αριστερά, όπως για παράδειγμα το κόμμα Τουντέχ. (el)
- La kapto de usonaj ostaĝoj en Irano, angle nomata Iran hostage crisis ("Irana ostaĝo-krizo", en Irano ofte nomata perse تسخیر لانه جاسوسی امریکا (laŭvorte "konkero de la usona spionejo"), estis diplomatia krizo inter Irano kaj Usono. Kvindek du usonaj diplomatoj kaj civitanoj estis tenitaj ostaĝe por 444 tagoj (la 4-an de novembro 1979, ĝis la 20-a de januaro 1981), post kiam grupo de studentaj irananoj, kiuj apartenas al la "Islamaj Studentaj Sekvantoj de la Imama Linio" (perse دانشجویان مسلمان پیرو خط امام Dânešjuyân Mosalmân Piru Xatt Emâm), apogantoj de la irana revolucio, konkeris la Usonan Ambasadon en Teherano. La usona prezidanto Jimmy Carter nomis la ostaĝojn "viktimoj de terorismo kaj anarkio", aldonante ke "Usono ne cedos al ĉantaĝo." (eo)
- Bei der Geiselnahme von Teheran besetzten iranische Studenten am 4. November 1979 im Verlauf der Islamischen Revolution die US-Botschaft in Teheran, um gegen die Aufnahme des gestürzten Schahs Reza Pahlavi in den USA zu demonstrieren. Sie hielten 52 Diplomaten der Vereinigten Staaten vom 4. November 1979 bis zum 20. Januar 1981 als Geiseln und forderten die Auslieferung des Schahs. Washington verhängte Sanktionen, die Geiselnahme endete nach 444 Tagen. (de)
- Teherango gatibuen krisialdia Irango Iraultzaren ondoren sortutako Irango Gobernuaren babesa zuten eta Ruhola Khomeiniren jarraitzaileak ziren irandar ikasle talde batek Teheran hiriburuko AEBetako enbaxada eraso eta bertan zeuden 63 estatubatuar diplomatikari eta hiritar bahitu zituenean hasi zen. Krisialdiak denera 444 egun iraun zituen, 1979ko azaroaren 4ean hasi eta 1981eko urtarrilaren 20ean amaituz. Estatubatuar horien bahiketak inmunitate diplomatikoaren oinarriak apurtzen zituen. Bahituetako 13 bi astetara libre utzi zituzten, eta 1980ko uztailean beste bakarren bat ere bai. Gainontzeko 50 gizon eta 2 emakumeak AEBek Mohammad Reza Pahlavi xa ohiaren estradizioari uko egiteagatik protesta gisa bahituta mantendu ziren. (eu)
- La crisis de los rehenes en Irán se desarrolló en un periodo de 444 días, durante el cual un grupo de estudiantes iraníes tomó como rehenes 66 diplomáticos y ciudadanos de los Estados Unidos de América. La crisis empezó el 4 de noviembre de 1979 y se prolongó hasta el 20 de enero de 1981. (es)
- On November 4, 1979, 52 United States diplomats and citizens were held hostage after a group of militarized Iranian college students belonging to the Muslim Student Followers of the Imam's Line, who supported the Iranian Revolution, took over the U.S. Embassy in Tehran and took them as hostages. A diplomatic standoff ensued. The hostages were held for 444 days, being released on January 20, 1981. Western media described the crisis as an "entanglement" of "vengeance and mutual incomprehension." U.S. President Jimmy Carter called the hostage-taking an act of "blackmail" and the hostages "victims of terrorism and anarchy." In Iran, it was widely seen as an act against the U.S. and its influence in Iran, including its perceived attempts to undermine the Iranian Revolution and its longstanding support of the shah of Iran, Mohammad Reza Pahlavi, who was overthrown in 1979. After Shah Pahlavi was overthrown, he was admitted to the U.S. for cancer treatment. Iran demanded his return in order to stand trial for crimes that he was accused of committing during his reign. Specifically, he was accused of committing crimes against Iranian citizens with the help of his secret police. Iran's demands were rejected by the United States, and Iran saw the decision to grant him asylum as American complicity in those atrocities. The Americans saw the hostage-taking as an egregious violation of the principles of international law, such as the Vienna Convention, which granted diplomats immunity from arrest and made diplomatic compounds inviolable. The Shah left the United States in December 1979 and was ultimately granted asylum in Egypt, where he died from complications of cancer at age 60 on July 27, 1980. Six American diplomats who had evaded capture were rescued by a joint CIA–Canadian effort on January 27, 1980. The crisis reached a climax in early 1980 after diplomatic negotiations failed to win the release of the hostages. Carter ordered the U.S. military to attempt a rescue mission – Operation Eagle Claw – using warships that included USS Nimitz and USS Coral Sea, which were patrolling the waters near Iran. The failed attempt on April 24, 1980, resulted in the death of one Iranian civilian and the accidental deaths of eight American servicemen after one of the helicopters crashed into a transport aircraft. U.S. Secretary of State Cyrus Vance resigned his position following the failure. In September 1980, Iraq invaded Iran, beginning the Iran–Iraq War. These events led the Iranian government to enter negotiations with the U.S., with Algeria acting as a mediator. The crisis is considered a pivotal episode in the history of Iran–United States relations. Political analysts cited the standoff as a major factor in the continuing downfall of Carter's presidency and his landslide loss in the 1980 presidential election; the hostages were formally released into United States custody the day after the signing of the Algiers Accords, just minutes after American President Ronald Reagan was sworn into office. In Iran, the crisis strengthened the prestige of Ayatollah Ruhollah Khomeini and the political power of theocrats who opposed any normalization of relations with the West. The crisis also led to American economic sanctions against Iran, which further weakened ties between the two countries. (en)
- Krisis sandera Iran adalah periode selama 444 hari (4 November 1979 – 20 Januari 1981; kurang lebih 14 bulan) di mana para pelajar pendukung rezim Iran yang baru menyandera 63 diplomat dan 3 warga negara Amerika Serikat di dalam gedung kedutaan AS di Teheran. Dalam tempo tiga minggu, para penyandera melepaskan beberapa perempuan dan Afrika-Amerika, menyisakan 53 sebagai sandera. Amerika Serikat menjalankan suatu operasi penyelamatan, (Operation Eagle Claw), yang gagal dan menyebabkan tewasnya delapan orang. Sejarawan memperkirakan bahwa peristiwa ini menjadi penyebab utama kekalahan Presiden Amerika Serikat Jimmy Carter dalam upaya pemilihan ulang dirinya sebagai presiden pada tahun 1980. Krisis ini juga menandai revolusi Islam pertama dalam zaman modern. Krisis ini diakhiri melalui , tetapi Iran menuduh AS sampai saat ini belum memenuhi janjinya. (in)
- La crisi degli ostaggi fu una crisi diplomatico-politica fra gli Stati Uniti e l'Iran, nata in seguito all'occupazione dell'ambasciata statunitense a Teheran da parte di un gruppo di studenti, nel corso della rivoluzione iraniana, che coinvolse 52 diplomatici americani, tenuti in ostaggio dal 4 novembre 1979 al 20 gennaio 1981. (it)
- La crise des otages américains en Iran est un épisode de tension internationale dans les relations entre les États-Unis et l'Iran, qui a lieu du 4 novembre 1979 au 20 janvier 1981. Pendant 444 jours, cinquante-deux diplomates et civils américains sont retenus en otage par des étudiants iraniens dans l'ambassade des États-Unis à Téhéran. (fr)
- イランアメリカ大使館人質事件（イランアメリカたいしかんひとじちじけん、英語: Iran hostage crisis）は、1979年11月4日にイランのテヘランで発生した、イスラム革命防衛隊率いる暴徒によるアメリカ大使館に対する占拠及び人質事件である。444日間続き1981年1月20日に解決した。 (ja)
- 주이란 미국 대사관 인질 사건은 1979년 11월 4일부터 1981년 1월 20일까지 444일 동안에 걸쳐 미국인 52명이 이란 테헤란 주재 미국 대사관에서 인질로 억류되어 있던 사건이다. 미국에서는 이란 인질 사건(Iran hostage crisis)으로 알려져 있다. (ko)
- De Iraanse gijzelingscrisis was een gijzelingsactie in de Amerikaanse ambassade in Teheran, die begon in 1979 en 444 dagen (ongeveer 14 maanden) duurde. Een groep studenten hield, als steun aan de Iraanse Revolutie van 1978-'79, 63 diplomaten en burgers in de Amerikaanse ambassade in Teheran in gijzeling. De actie duurde van 4 november 1979 tot 20 januari 1981. Tijdens de crisis werden enkele gijzelaars vrijgelaten, maar 52 werden tot het einde vastgehouden. Een reddingsoperatie Operatie Eagle Claw mislukte en eindigde in de dood van acht mensen. De crisis wordt gezien als de belangrijkste reden waarom president Carter niet opnieuw werd verkozen. De gijzeling kwam ten einde met de op 19 januari 1981. Een dag later werden de Amerikaanse gijzelaars vrijgelaten, slechts een paar minuten na het aftreden van president Carter. (nl)
- Kryzys zakładników – kryzys w stosunkach amerykańsko-irańskich, do jakiego doszło po zajęciu ambasady Stanów Zjednoczonych w Teheranie przez grupę kilkuset studentów i wzięciu przez nich wszystkich przebywających w placówce dyplomatycznej jako zakładników. Wydarzenie to miało miejsce dziewięć miesięcy po zwycięstwie rewolucji islamskiej w Iranie, gdy między siłami biorącymi udział w rewolucji trwała jeszcze walka o władzę. Atak na ambasadę został przeprowadzony przez studentów utożsamiających się z irańską islamską lewicą, jednak zyskał poparcie wszystkich sił politycznych poza liberałami; doprowadził do upadku rządu Mehdiego Bazargana, a w dalszej perspektywie dał korzyści polityczne głównie Ruhollahowi Chomejniemu i jego zwolennikom. 24 kwietnia 1980 armia amerykańska przeprowadziła nieudaną operację Orli Szpon, której celem było odbicie zakładników. Ostatecznie zostali oni zwolnieni, po amerykańsko-irańskich negocjacjach, 20 stycznia 1981. (pl)
- A crise dos reféns americanos no Irã(pt-BR) ou (pt-PT?) Irão foi uma crise diplomática entre o Irã e os Estados Unidos, onde 52 norte-americanos foram mantidos reféns por 444 dias (de 4 de novembro de 1979 a 20 de janeiro de 1981), após um grupo de estudantes e militantes islâmicos tomar a embaixada americana em Teerã, em apoio à Revolução Iraniana. A crise também tem sido descrita como o "episódio crucial" na história das relações entre o Irã e os Estados Unidos. Nos Estados Unidos, alguns analistas políticos acreditam que a crise foi um dos principais motivos para a derrota do Presidente Jimmy Carter nas eleições presidenciais de 1980. No Irã, a crise reforçou o prestígio do Aiatolá Khomeini e do poder político daqueles que apoiaram a teocracia e se opuseram a qualquer normalização das relações com o Ocidente. A crise também marcou o início das sanções econômicas contra o Irã, o que enfraqueceu ainda mais os laços econômicos entre os dois países. (pt)
- Захоплення американських заручників у Тегерані — інцидент, відомий також як Захоплення американських заручників в Ірані, Дипломатична ірано-американська криза, коли 4 листопада 1979 року більше 60 американських дипломатів і працівників посольства США в Тегерані були захоплені групою іранських студентів із організації і більшість з них утримувалась як заручники протягом 444 днів.. Ця подія стала початком тривалої кризи американо-іранських стосунків і отримала діаметрально-протилежні оцінки: у США вона розглядалась як порушення міжнародного права і акт «тероризму та анархії», а в Ірані — як протест проти втручання США у його внутрішні справи, включаючи спроби протидіяти перемозі Ісламської революції, в результаті якої була повалена влада давнього союзника США на Близькому Сході шаха Мохаммеда Реза Пахлаві. Після усунення від влади Мохаммеда Реза Пахлаві, він отримав політичний притулок в Єгипті, звідки у 1979 році відбув на лікування до США. Влада Ірану вимагала його повернення на батьківщину для судового переслідування за злочини, скоєні таємною поліцією САВАК проти громадян країни за часів авторитарного правління шаха, і захоплення заручників, яке відбулось без відома влади Ірану, було, однак, нею підтримане і використане для тиску на США. Стосунки між державами вкрай загострились після невдалої спроби США провести 24 квітня 1980 року воєнну операцію зі звільнення заручників, відому як Операція «Орлиний кіготь». Мохаммед Реза Пахлаві помер від раку 27 липня 1980 року після повернення із США до Єгипту, а у вересні того ж року Ірак розпочав війну з Іраном за контроль над провінцією Хузестан, що змусило іранський уряд шукати дипломатичного вирішення ірано-американської кризи для зняття торгових санкцій, накладених на Іран, і розмороження його банківських активів у США. За посередництва Алжиру вдалось знайти порозуміння і 20 січня 1981 року, через кілька хвилин після відставки президента Джиммі Картера, всі заручники були звільнені. (uk)
- Gisslankrisen i Iran var en diplomatisk kris mellan Iran och USA där 52 amerikanska diplomater hölls som gisslan i 444 dagar mellan den 4 november 1979 och den 20 januari 1981, efter att en grupp islamistiska studenter hade tagit över USA:s ambassad i Teheran i sitt stöd för den iranska revolutionen. Krisen har beskrivits som en förveckling av "hämndbegär och gemensamt oförstånd". I Iran sågs händelsen av många som ett slag mot USA och mot USA:s influenser i Iran, som USA:s försök att motarbeta den iranska revolutionen, och USA:s långvariga stöd för den just störtade Shahen av Iran, Mohammad Reza Pahlavi. Shahens makt hade återställts i en CIA-stödd statskupp 1953 där en folkvald regering under premiärminister Mohammad Mosaddeq störtades.I USA sågs gisslantagandet som ett brott mot den internationella rätten som ger diplomatisk immunitet och diplomatiska beskickningar suveränitet i värdlandets område. Efter att förhandlingarna brutit samman gjorde amerikansk militär ett misslyckat försök att befria gisslan i Operation Eagle Claw den 24 april 1980, vilken resulterade i att en helikopter RH-53D och två C-130 transportplan havererade och åtta amerikanska militärer och en civil iranier dog. Krisen slutade då Alger-avtalet slöts i Algeriet den 19 januari 1981. Gisslan släpptes formellt fritt dagen därpå, bara några minuter efter att Ronald Reagan tillträdde som USA:s president. I USA ansågs många politiska analytiker att krisen var huvudorsaken till att Jimmy Carter förlorade presidentvalet i USA 1980, och beskrev det som en "väsentlig episod" i de amerikansk-iranska relationerna. I Iran stärkte krisen prestigen hos Ayatollah Khomeini och den politiska makten hos dem som stödde teokrati och gisslantagandet. Krisen innebar också starten på amerikanska åtgärder och sanktioner, som syftade på att försvaga de ekonomiska banden mellan Iran och USA. Sanktionerna blockerade all egendom inom USA:s rättsskipning som ägdes av Irans centralbank och regering. (sv)
- Кризис с заложниками в Иране, Иранский кризис с заложниками (англ. Iran hostage crisis) — дипломатический кризис в американо-иранских отношениях в 1979—1981 годах. 4 ноября 1979 года, после Исламской революции в Иране, американское посольство и 66 работавших там дипломатов были захвачены антиамерикански настроенной толпой; захват поддержало новое исламское правительство Ирана. Попытка освободить американских дипломатов путём вооружённой спецоперации провалилась. Заложники были освобождены 20 января 1981 года в результате переговоров. Захват американских дипломатов и неудачная попытка силового освобождения их привели к полному разрыву дипломатических отношений между Ираном и США (не восстановлены по настоящее время) и стали одной из причин поражения на выборах 1980 года действующего американского президента Джимми Картера. (ru)
- 伊朗人质危机（英語：Iran hostage crisis，波斯语：تسخیر لانه جاسوسی امریکا）或称伊朗人质事件，為1979年伊朗爆發伊斯兰革命后，美國駐伊朗大使館被占领，66名美国外交官和平民被扣留为人质的危机。这场人质危机始于1979年11月4日，一直持续到1981年的1月20日，长达444天。很多人至今仍认为，这场人质危机导致了当时的美国总统吉米·卡特競选连任失败。 1980年伊朗駐英國大使館人質事件與本次事件同時發生。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Americká rukojmí v Íránu představují vyvrcholení krize mezi Spojenými státy a Íránem po íránské islámské revoluci v roce 1979. (cs)
- La kapto de usonaj ostaĝoj en Irano, angle nomata Iran hostage crisis ("Irana ostaĝo-krizo", en Irano ofte nomata perse تسخیر لانه جاسوسی امریکا (laŭvorte "konkero de la usona spionejo"), estis diplomatia krizo inter Irano kaj Usono. Kvindek du usonaj diplomatoj kaj civitanoj estis tenitaj ostaĝe por 444 tagoj (la 4-an de novembro 1979, ĝis la 20-a de januaro 1981), post kiam grupo de studentaj irananoj, kiuj apartenas al la "Islamaj Studentaj Sekvantoj de la Imama Linio" (perse دانشجویان مسلمان پیرو خط امام Dânešjuyân Mosalmân Piru Xatt Emâm), apogantoj de la irana revolucio, konkeris la Usonan Ambasadon en Teherano. La usona prezidanto Jimmy Carter nomis la ostaĝojn "viktimoj de terorismo kaj anarkio", aldonante ke "Usono ne cedos al ĉantaĝo." (eo)
- Bei der Geiselnahme von Teheran besetzten iranische Studenten am 4. November 1979 im Verlauf der Islamischen Revolution die US-Botschaft in Teheran, um gegen die Aufnahme des gestürzten Schahs Reza Pahlavi in den USA zu demonstrieren. Sie hielten 52 Diplomaten der Vereinigten Staaten vom 4. November 1979 bis zum 20. Januar 1981 als Geiseln und forderten die Auslieferung des Schahs. Washington verhängte Sanktionen, die Geiselnahme endete nach 444 Tagen. (de)
- La crisis de los rehenes en Irán se desarrolló en un periodo de 444 días, durante el cual un grupo de estudiantes iraníes tomó como rehenes 66 diplomáticos y ciudadanos de los Estados Unidos de América. La crisis empezó el 4 de noviembre de 1979 y se prolongó hasta el 20 de enero de 1981. (es)
- La crisi degli ostaggi fu una crisi diplomatico-politica fra gli Stati Uniti e l'Iran, nata in seguito all'occupazione dell'ambasciata statunitense a Teheran da parte di un gruppo di studenti, nel corso della rivoluzione iraniana, che coinvolse 52 diplomatici americani, tenuti in ostaggio dal 4 novembre 1979 al 20 gennaio 1981. (it)
- La crise des otages américains en Iran est un épisode de tension internationale dans les relations entre les États-Unis et l'Iran, qui a lieu du 4 novembre 1979 au 20 janvier 1981. Pendant 444 jours, cinquante-deux diplomates et civils américains sont retenus en otage par des étudiants iraniens dans l'ambassade des États-Unis à Téhéran. (fr)
- イランアメリカ大使館人質事件（イランアメリカたいしかんひとじちじけん、英語: Iran hostage crisis）は、1979年11月4日にイランのテヘランで発生した、イスラム革命防衛隊率いる暴徒によるアメリカ大使館に対する占拠及び人質事件である。444日間続き1981年1月20日に解決した。 (ja)
- 주이란 미국 대사관 인질 사건은 1979년 11월 4일부터 1981년 1월 20일까지 444일 동안에 걸쳐 미국인 52명이 이란 테헤란 주재 미국 대사관에서 인질로 억류되어 있던 사건이다. 미국에서는 이란 인질 사건(Iran hostage crisis)으로 알려져 있다. (ko)
- 伊朗人质危机（英語：Iran hostage crisis，波斯语：تسخیر لانه جاسوسی امریکا）或称伊朗人质事件，為1979年伊朗爆發伊斯兰革命后，美國駐伊朗大使館被占领，66名美国外交官和平民被扣留为人质的危机。这场人质危机始于1979年11月4日，一直持续到1981年的1月20日，长达444天。很多人至今仍认为，这场人质危机导致了当时的美国总统吉米·卡特競选连任失败。 1980年伊朗駐英國大使館人質事件與本次事件同時發生。 (zh)
- أزمة رهائن إيران هي أزمة دبلوماسية حدثت بين إيران والولايات المتحدة عندما اقتحمت مجموعة من الطلاب الإسلاميين في إيران السفارة الأمريكية بها دعما للثورة الإيرانية وأحتجزوا 52 أميركياً من سكان السفارة كرهائن لمدة 444 يوم من 4 نوفمبر 1979 حتي 20 يناير 1981 غادر الشاه الولايات المتحدة في ديسمبر 1979 وحصل في النهاية على حق اللجوء في مصر، حيث توفي في 27 يوليو 1980 عن عمر ناهز الستين عامًا، متأثرًا بمضاعفات مرض السرطان. أسفرت جهود مشتركة بين وكالة المخابرات المركزية وكندا عن إنقاذ ستة دبلوماسيين أمريكيين في 27 يناير 1980 بعد أن لاذوا بالفرار. (ar)
- La Crisi dels ostatges a l'Iran fou un episodi en les relacions entre l'Iran i els Estats Units que es va iniciar el 4 de novembre de 1979, quan un grup d'estudiants seguidors de l'aiatol·là Ruhol·lah Khomeini assaltà l'ambaixada dels Estats Units a Teheran, on van prendre com a ostatges seixanta-tres ciutadans americans, i el Ministeri d'Afers Estrangers Iranià, on van fer tres ostatges més. Aquests arrestos violaven el principi de la immunitat diplomàtica. Tretze dels trenta-sis ostatges foren alliberats al cap de dues setmanes i un altre més el juliol de 1980, però la resta, cinquanta homes i dues dones, foren retinguts durant quatre-cents quaranta-quatre dies com a protesta per la negativa del govern dels Estats Units de lliurar a l'Iran l'ex xa Mohammad Reza Pahlavi, que havia estat d (ca)
- Με τον όρο κρίση των ομήρων γίνεται αναφορά στη διπλωματική κρίση που ξέσπασε μεταξύ Ιράν και ΗΠΑ όταν 52 Αμερικανοί κρατήθηκαν όμηροι στην αμερικανική πρεσβεία στην Τεχεράνη από μια ομάδα ισλαμιστών φοιτητών. Η κρίση διήρκεσε από τις 4 Νοεμβρίου 1979 μέχρι τις 20 Ιανουαρίου του 1981. Αφού απέτυχαν διπλωματικές προσπάθειες της αμερικανικής κυβέρνησης, επιβλήθηκαν οικονομικές πιέσεις στο Ιράν, όπως εμπάργκο σε ιρανικά προϊόντα και δέσμευση ιρανικών καταθέσεων σε αμερικανικές τράπεζες. Ακολούθησαν απειλές στρατιωτικής επέμβασης και μια αποτυχημένη μυστική επιχείρηση διάσωσης των ομήρων, γνωστή με την κωδική ονομασία «Επιχείρηση Νύχι του Αετού» (αγγλ. Operation Eagle Claw), η οποία κατέληξε στο θάνατο οκτώ Αμερικανών στρατιωτών και ενός ιρανού πολίτη. Η κρίση έληξε με τη που υπογράφτηκε στις (el)
- On November 4, 1979, 52 United States diplomats and citizens were held hostage after a group of militarized Iranian college students belonging to the Muslim Student Followers of the Imam's Line, who supported the Iranian Revolution, took over the U.S. Embassy in Tehran and took them as hostages. A diplomatic standoff ensued. The hostages were held for 444 days, being released on January 20, 1981. (en)
- Teherango gatibuen krisialdia Irango Iraultzaren ondoren sortutako Irango Gobernuaren babesa zuten eta Ruhola Khomeiniren jarraitzaileak ziren irandar ikasle talde batek Teheran hiriburuko AEBetako enbaxada eraso eta bertan zeuden 63 estatubatuar diplomatikari eta hiritar bahitu zituenean hasi zen. Krisialdiak denera 444 egun iraun zituen, 1979ko azaroaren 4ean hasi eta 1981eko urtarrilaren 20ean amaituz. (eu)
- Krisis sandera Iran adalah periode selama 444 hari (4 November 1979 – 20 Januari 1981; kurang lebih 14 bulan) di mana para pelajar pendukung rezim Iran yang baru menyandera 63 diplomat dan 3 warga negara Amerika Serikat di dalam gedung kedutaan AS di Teheran. Dalam tempo tiga minggu, para penyandera melepaskan beberapa perempuan dan Afrika-Amerika, menyisakan 53 sebagai sandera. Amerika Serikat menjalankan suatu operasi penyelamatan, (Operation Eagle Claw), yang gagal dan menyebabkan tewasnya delapan orang. Sejarawan memperkirakan bahwa peristiwa ini menjadi penyebab utama kekalahan Presiden Amerika Serikat Jimmy Carter dalam upaya pemilihan ulang dirinya sebagai presiden pada tahun 1980. Krisis ini juga menandai revolusi Islam pertama dalam zaman modern. Krisis ini diakhiri melalui , tet (in)
- A crise dos reféns americanos no Irã(pt-BR) ou (pt-PT?) Irão foi uma crise diplomática entre o Irã e os Estados Unidos, onde 52 norte-americanos foram mantidos reféns por 444 dias (de 4 de novembro de 1979 a 20 de janeiro de 1981), após um grupo de estudantes e militantes islâmicos tomar a embaixada americana em Teerã, em apoio à Revolução Iraniana. (pt)
- De Iraanse gijzelingscrisis was een gijzelingsactie in de Amerikaanse ambassade in Teheran, die begon in 1979 en 444 dagen (ongeveer 14 maanden) duurde. Een groep studenten hield, als steun aan de Iraanse Revolutie van 1978-'79, 63 diplomaten en burgers in de Amerikaanse ambassade in Teheran in gijzeling. De actie duurde van 4 november 1979 tot 20 januari 1981. Tijdens de crisis werden enkele gijzelaars vrijgelaten, maar 52 werden tot het einde vastgehouden. Een reddingsoperatie Operatie Eagle Claw mislukte en eindigde in de dood van acht mensen. De crisis wordt gezien als de belangrijkste reden waarom president Carter niet opnieuw werd verkozen. (nl)
- Kryzys zakładników – kryzys w stosunkach amerykańsko-irańskich, do jakiego doszło po zajęciu ambasady Stanów Zjednoczonych w Teheranie przez grupę kilkuset studentów i wzięciu przez nich wszystkich przebywających w placówce dyplomatycznej jako zakładników. Wydarzenie to miało miejsce dziewięć miesięcy po zwycięstwie rewolucji islamskiej w Iranie, gdy między siłami biorącymi udział w rewolucji trwała jeszcze walka o władzę. (pl)
- Кризис с заложниками в Иране, Иранский кризис с заложниками (англ. Iran hostage crisis) — дипломатический кризис в американо-иранских отношениях в 1979—1981 годах. 4 ноября 1979 года, после Исламской революции в Иране, американское посольство и 66 работавших там дипломатов были захвачены антиамерикански настроенной толпой; захват поддержало новое исламское правительство Ирана. Попытка освободить американских дипломатов путём вооружённой спецоперации провалилась. Заложники были освобождены 20 января 1981 года в результате переговоров. (ru)
- Захоплення американських заручників у Тегерані — інцидент, відомий також як Захоплення американських заручників в Ірані, Дипломатична ірано-американська криза, коли 4 листопада 1979 року більше 60 американських дипломатів і працівників посольства США в Тегерані були захоплені групою іранських студентів із організації і більшість з них утримувалась як заручники протягом 444 днів.. Ця подія стала початком тривалої кризи американо-іранських стосунків і отримала діаметрально-протилежні оцінки: у США вона розглядалась як порушення міжнародного права і акт «тероризму та анархії», а в Ірані — як протест проти втручання США у його внутрішні справи, включаючи спроби протидіяти перемозі Ісламської революції, в результаті якої була повалена влада давнього союзника США на Близькому Сході шаха Мохамме (uk)
- Gisslankrisen i Iran var en diplomatisk kris mellan Iran och USA där 52 amerikanska diplomater hölls som gisslan i 444 dagar mellan den 4 november 1979 och den 20 januari 1981, efter att en grupp islamistiska studenter hade tagit över USA:s ambassad i Teheran i sitt stöd för den iranska revolutionen. (sv)
|
