Скосар Ігор Євгенійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 37418496 користувача 176.100.1.225 (обговорення)
Мітка: Скасування
Немає опису редагування
 
Рядок 49: Рядок 49:
}}
}}


'''І́гор Євге́нійович Ско́сар''' ({{н}} [[9 вересня]] [[1968]], м. [[Батайськ]], [[Ростовська область]], [[Росія]]) — український [[політик]]. [[Народний депутат України]].
'''І́гор Євге́нійович Ско́сар''' ({{н}} [[9 вересня]] [[1968]], м. [[Батайськ]], [[Ростовська область]], [[Росія]]) — український [[політик]]. [[Народний депутат України]] VII скликання.


== Освіта вища ==
== Освіта вища ==

Поточна версія на 17:25, 30 квітня 2023

Ігор Євгенійович Скосар
Народився9 вересня 1968(1968-09-09) (56 років)
м. Батайськ, Ростовська область, Росія
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьполітик
Alma materНаціональна металургійна академія України
Знання мовросійська
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання
Посаданародний депутат України[1]
Військове званнякапітан запасу
Партіябезпартійний
У шлюбі зЮлія Петрівна
Дітидва сини та донька

І́гор Євге́нійович Ско́сар (нар. 9 вересня 1968, м. Батайськ, Ростовська область, Росія) — український політик. Народний депутат України VII скликання.

Освіта вища

[ред. | ред. код]

З 1985 до 1990 року — навчання у Дніпропетровському металургійному інституті, спеціальність «інженер-теплотехнік». Військовозобов'язаний, капітан запасу. Попри наявну вищу освіту пише українською з численними помилками.[2]

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї військовослужбовця.

Проживає в Україні з 1975 року.

19901993 роки — заступник директора комерційного підприємства ТОВ «Луч» в місті Дніпропетровську.

11 січня 1996 — 15 вересня 1997 — директор регіональної дирекції акціонерного товариства закритого типу «Інтергаз».

З 1993 до 1998 року — президент страхової компанії «Лайк–Поліс», що була створена під егідою Дніпропетровського заводу «Південмаш».

У 1998 році переїхав до міста Києва. 19982000 роки — почесний президент СП ТОВ «Смачного Bon Apetit» — підприємства, що забезпечує населення міста Києва широким асортиментом хлібобулочних виробів.

З 2000 року по теперішній час — генеральний директор ТОВ «Валентин–АС».

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

20022006 рік — депутат Київради від 79 виборчого округу Солом'янського району міста Києва.

У 2012 році обраний народним депутатом Верховної ради України від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 58 у виборчому списку. Безпартійний.

Член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Один із 148 депутатів Верховної ради, які підписали звернення до Сейму Польщі з проханням визнати геноцидом поляків події на Волині 1942–1944 років.

4 квітня 2013 р. вийшов з фракції Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». Разом з Олегом Канівцем оприлюднили маніфест у якому зазначили, що з урахуванням неминучості участі в «політичних корупційних схемах Арсенія Яценюка», вони прийняли «єдино можливе рішення — покинути лави фракції».[3] «Ми стали заручниками маніакального прагнення лідера фракції „Батьківщина“ стати єдиним кандидатом від опозиції на президентських виборах у 2015 році. Яценюк сьогодні намагається керувати партією, не враховуючи думки соратників і реалізуючи тільки власні амбіції»

Склад сім'ї

[ред. | ред. код]

Дружина — Скосар Юлія Петрівна, народилась 8 січня 1979 року в Києві.

Виховує двох синів та доньку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Опозиціонери О.Канівець і І.Скосар у своєму маніфесті розказали про корупційні схеми А.Яценюка. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]