16 березня

16 березня — 75-й день року (76-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 290 днів.

← березень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
				1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31
2024 рік

Цей день в історії: 15 березня—16 березня—17 березня

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

• День «Все, що ви робите — це правильно»
• День квілінга
• День губ

Національні

• Словаччина: День інженера
• Литва: День книжкових контрабандистів
• Латвія: День пам'яті легіонерів
• Казахстан: День республіканської гвардії
•  США: День страв з серцевини артишоку

Релігійні

• Всіх преподобних отців, що в подвизі просіяли
• Св. мч. Савина й папи

Іменини

✙ Православні: Савин

✝  Католицькі: Ізабелла, Ренат

Події

• 587 до н. е. — цар Вавилонії, Навуходоносор II, захопив Єрусалим (дата за Хронікою Навуходоносора)
• 870 — заснування в Болгарії православної церкви.
• 1521 — під час першої навколосвітньої подорожі португальський мореплавець Фернан Магеллан досягнув берегів сучасних Філіппін; через півтора місяця він загинув у сутичці з місцевими жителями.
• 1669 — укладені Глухівські статті між гетьманом Лівобережної України Дем'яном Многогрішним і московським урядом.
• 1827 — почав виходити «Журнал свободи» — перша в Сполучених Штатах газета, заснована афроамериканцями.
• 1851 — Іспанія і Ватикан уклали конкордат, що за ним католицька церква визнавалась єдиною державною, а вся освіта відповідала католицькій доктрині.
• 1870 — у Москві відбулася прем'єра увертюри «Ромео і Джульєтта» Петра Чайковського.
• 1880 — за підозрою в революційній агітації заарештований український поет Іван Франко.
• 1900 — офіційна дата відкриття Мінойської цивілізації англійським археологом Артуром Евансом.
• 1917 — у Києві відбулася велика маніфестація — День свята революції. У ході мітингу кияни знищили міський пам'ятник Столипіну.
• 1917 — російський великий князь Михайло Александрович, брат Миколи II, зрікається престолу на користь Установчих зборів.
• 1919 — більшовицькі війська штурмом беруть в Петрограді будівлю Путіловського заводу, що страйкував, заарештовано до 900 робітників
• 1919 — у США вперше випробували бездротовий телефон для переговорів з літаком.
• 1921 — укладено Московський договір між РРФСР та урядом Ататюрка. Всупереч умовам Севрського договору, до Туреччини перейшли Карська область і Сурмалінський повіт колишньої Російської імперії, що їх вірмени вважають своїми етнічними землями. Вірменське населення згодом залишило ці території.
• 1923 — римська поліція заборонила свист та інші прояви невдоволення грою акторів у театрах.
• 1936 — з конвеєра Горьківського автомобільного заводу зійшов перший радянський автомобіль — лімузин марки «М-1».
• 1960 — у Нью-Йорку представлений перший автомобіль на сонячних батареях.
• 1962 — СРСР запустив у космос супутник «Космос-1».
• 1962 — Хрущов оголосив про те, що СРСР має міжконтинентальну ракету.
• 1978 — у Римі ліворадикали з «Червоних бригад» викрали впливового політика Альдо Моро і через 54 дні вбили його.
• 1988 — газова атака на курдське місто Халабджа іракською армією, внаслідок чого загинуло кілька тисяч його мешканців.
• 1990 — у Львові розпочала роботу перша сесія відродженого Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
• 1998 — папа Римський Іван Павло II вибачився за бездіяльність та мовчання багатьох католиків під час Голокосту.
• 2001 — чеченці захопили російський літак ТУ-154. Літак «Внуковських авіаліній» чартерного рейсу Москва-Стамбул-Москва був захоплений чеченцями невдовзі після вильоту зі Стамбула. Саудівська влада дозволила посадку літака в аеропорті міста Медина. При захопленні літака саудівський спецназ убив трьох — стюардесу, пасажира-турка і одного з терористів.
• 2006 — Генеральна Асамблея ООН майже одностайно проголосувала за утворення Ради з прав людини.
• 2014 — відбувся незаконний референдум в Криму. Для остаточної реалізації плану окупації Росією Криму маріонетковою владою півострова було проведено імітацію референдуму щодо статусу автономії.
• 2022 — Авіаудар по Маріупольському театру

Народились

Дивись також Категорія:Народились 16 березня

• 1750 — Кароліна Гершель, німецько-англійський астроном, сестра і помічниця Фрідріха Вільгельма Гершеля (†1848).
• 1751 — Джеймс Медісон (англ. James Madison), 4-й президент США (1809–1817; †1836).
• 1771 — Антуан-Жан Гро, французький художник першої третини XIX ст.
• 1787 — Георг Симон Ом, німецький фізик, автор одного з основних законів електричних кіл (закон Ома; † 1854).
• 1839 — Арман Сюллі-Прюдом, французький поет, перший Нобелівський лауреат з літератури († 1901).
• 1846 — Адріян Прахов, відомий київський археолог, історик мистецтв, художній критик, професор Київського університету, очільник розписів Володимирського собору.
• 1859 — Олександр Попов, фізик і електротехнік, один з винахідників радіо († 1906).
• 1882 — Христина Алчевська, українська письменниця, драматург, прозаїк, поетеса і педагог; дочка Олексія Кириловича і Христини Данилівни Алчевських.
• 1883 — Соня Грін, американська письменниця, видавець-аматор українського походження, дружина Говарда Лавкрафта.
• 1894 — Юрій Дараган, український поет, представник «празької школи».
• 1897 — Іларіон Завгородній, військовий діяч часів УНР, отаман Холодного Яру.
• 1911 — Йозеф Менгеле, німецький лікар, який проводив досліди над в'язнями Освєнціма.
• 1917 — Віктор Тищенко, український літературознавець, педагог, дослідник фольклору.
• 1923 — Дмитро Маркевич, швейцарський віолончеліст, викладач і музикознавець українського походження. Праправнук українського історика Миколи Андрійовича Маркевича, молодший брат диригента Ігора Маркевича.
• 1941 — Бернардо Бертолуччі, італійський кінорежисер, володар «Оскара» («Маленький Будда», «Останнє танго в Парижі»).
• 1944 — Микола Підгорний, український живописець.

Померли

Дивись також Категорія:Померли 16 березня

Мирослав Січинський

• 37 — Тиберій, римський імператор з династії Юліїв-Клавдіїв.
• 1736 — Джованні Баттіста Перголезі, італійський композитор, скрипаль і органіст (*1710).
• 1898 — Обрі Бердслі, англійський художник-графік, ілюстратор, декоратор, поет, представник англійського естетизму і стилю модерн кінця ХІХ ст..
• 1930 — Мігель Прімо де Рівера, іспанський державний діяч, генерал, диктатор.
• 1940 — Сельма Лагерлеф, шведська письменниця.
• 1968 — Маріо Кастельнуово-Тедеско, італійський композитор (*1895).
• 1975 — Ті-Боун Вокер, американський блюзовий гітарист.
• 1979 
  • Мирослав Січинський, український громадсько-політичний діяч (*1887).
  • Жан Моне, французький економіст.
• 1998 — Дерек Бартон, англійський хімік, лауреат Нобелівської премії 1969 року.
• 2003 — Лоуренс Г'ю Аллер, американський астроном.