Тадеуш Єжи Стецький

польський історик, етнограф і письменник

Таде́уш-Є́жи Сте́цький (пол. Tadeusz Jerzy Stecki; 21 квітня 1837, Мале Вербче[2]2 (14) серпня 1888, Велика Медведівка) — руський (український), польський шляхтич з роду Стецьких, гербу Радван. Волинський дослідник, краєзнавець i письменник, учасник Січневого повстання.

Тадеуш Єжи Стецький
Tadeusz Jerzy Stecki
Тадеуш-Єжи Стецький
Народився21 квітня 1837
Мале Вербче
Помер2 (14) серпня 1888(1888-08-14)
Велика Медведівка
КраїнаРеспубліка Польща
 Російська імперія
Національністьполяк
Діяльністькраєзнавець, публіцист, письменник, етнограф, історик
Галузьпубліцистика[1], творче та професійне письмоd[1], етнографія[1], історія[1] і політична діяльність[1]
Відомий завдякикраєзнавець, письменник
Alma materКиївський університет
Знання мовпольська[1]
УчасникПольське повстання 1863—1864
Військове званняофіцер, за іншими даними підофіцер
РідСтецькі
БатькоТомаш Стецький
МатиАнеля з Озерув
РодичіАвгустин Стецький, Юзефа Стецька
У шлюбі зСофія Вороничівна
ДітиВітольд Стецький, Єжи Стецький
Герб
Герб

Біографія

ред.

Народився у сім'ї Томаша Стецького та Анелі з Озерув, у маєтку села Мале Вербче, на той час Рівненського повіту, Волинської губернії. Належав до шляхетського роду Стецьких, представники якого у XVIII - XIX столітті стали великими землевласниками на Волині та Київщині. Дідусь і бабуся Тадеуша-Єжи Стецького по батьковій лінії - Ян і Фаустина Стецькі, які крім його батька - Томаша Стецького, мали ще двох дітей - Августина і Юзефу Стецьких. Виріс Тадеуш-Єжи Стецький на Волині, згодом у шлюбі, зі шляхтянкою Софією Вороничівною. Навчався у Житомирській гімназії, а потім у Київському університеті, який закінчив у 1857 році.

Після повернення додому, зазнайомився з приятелем батька Спиридоном Осташевським[pl] з Авратина. Тадеуш-Єжи одразу підпав під вплив старшого на 41 рік товариша, який запалив його до роботи. Вже в 1864 році у Львові з'явися друком перший з заповіданих одинадцяти томів про Волинь, присвячений передусім місту Заславу і Заславському повітові. Майбутнє, однак, виявилося зовсім іншим.

 
Хата Стецьких у Великій Ведмедівці

Учасник січневого повстання у ранзі офіцера полку Едмунда Ружицького. Брав участь у битвах під Нічпалами, Мирополем, Миньківцями (двічі), Славутою, Салихою. Після поразки повстання змушений був еміґрувати. В 1865 році сум за Вітчизною і жаль за близькими людьми, для яких був єдиною опорою, схилили Тадеуша Єжи до подання в Берліні особисто цареві Алєксандру ІІ прохання про дозвіл повернутися додому на Волинь. Наприкінці того ж року він повернувся, щоправда ненадовго. 1866 року відбув на заслання до Оренбурґа на Уралі. Цікавим зразком, що змальовує побут Стецького тих часів були «Листи з-над берегів Уралу і Киргизкайзацьких степів», друковані у часописах «Przegląd Tygodniowy» і «Kłosy» у 1868 році.

Через кілька років отримавши амністію повернувся на Волинь і осів у Привітові, де знову взявся за перо. Невдовзі на полицях книгарень з'явилися: другий том про Волинь, монографія про Луцьк, яку друкували також у краківському часописі «Czas», повісті «Старий двір» і «В степу», друковані з ілюстраціями у «Tygodnik Ilustrowany» 1871 року, багато дрібніших історичних праць друкованих у різних часописах. В останні роки життя, перебуваючи у скрутному матеріальному становищі і поховавши меншого сина Єжи, він продовжив працювати і друкуватися в краківському часописі «Przegląd powszechny». Видання останньої своєї праці «Z boru i stepu. Obrazy i pamiatki» Тадеуш-Єжи Стецький вже не побачив. 2 (14) серпня 1888 року в отчому домі у Великій Медведівці на Волині у віці 50 років він помер, залишивши дружину і 19-літнього сина Вітольда.

Окрім творчої діяльності, Тадеуш-Єжи Стецький займався також і колекціонуванням різних старожитностей, переважно українських, зокрема портретів. Згодом частину цих речей надбав польський колекціонер Адам Воланський і нині вони експонуються в польських музеях. [3]

Праці

ред.

Інші відомі особи з роду Стецьких

ред.

Казимир Стецький

Ян-Казимир Стецький

Олександра Радивил зі Стецьких

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. Годун, Тарас (21 квітня 2024). 21 квітня 1837 року. Запис про народження і хрещення волинського дослідника, краєзнавця і письменника Тадеуша-Єжи Стецького. Історія Рівненщини. Першоджерела (українська) .
  3. Годун, Тарас (23 березня 2024). Портрет XVIII ст. Історія Рівненщини. Першоджерела (українська) .

Посилання

ред.
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy