Перегляд вихідного коду сторінки Кардинал-священник

'''Кардина́л-свяще́нник'''&nbsp;— сан у [[Римо-католицька церква|Римо-Католицькій Церкві]], член 2-го ступеня Колегії [[кардинал]]ів<ref name="СС">Cardinal priests // Catholic Culture</ref>; вище [[кардинал-диякон|кардиналів-дияконів]] і нижче [[кардинал-єпископ|кардиналів-єпископів]]. За декретом папи [[Сікст V|Сікста V]] з усіх 70-ти кардиналів кардиналами-священниками мусять бути 50 осіб<ref name="СС"/>. Спочатку їх обирали з числа [[священник]]ів, що мали право голосу на виборах [[Папа Римський|Римського Папи]] (нині всі кардинали є [[єпископ]]ами)<ref name="СС"/>. Виступають як головні священники титулярних церков (базилік) Риму, що були центрами квазі-парафій міста в V—VI століттях<ref name="СС"/>.

== Походження ==
У сучасності назву «'''кардинал-священник'''» інтерпретують як значення кардинала, який має сан священника. Спочатку, однак, розуміння цього слова було іншим: зі священників [[єпархія|єпархії]] [[Рим]]а, деякі ключові священники важливих церков були визнані як кардинали-священники, важливі священники, обрані [[Папа Римський|Папою Римським]], щоб радити йому в його обов'язках, [[Папа Римський|єпископа Риму]]. Це було через комбінацію цих важливих римських священників з єпископами сусідніх [[Субурбікарні єпархії|субурбікарних єпархій]] (кардинали-єпископи) і дияконів, які керували роботою Церкви в різних секторах Риму (кардинал-диякони), в результаті була утворена [[Колегія кардиналів]].

За ранніх часів [[Конклав|папські вибори]] не були привілеєм кардиналів, і впродовж століть Папа Римський був звичайно римським священником і ніколи єпископом з іншого місця. Щоб зберігати апостольську спадкоємність, обряд посвячення Папи Римського в єпископа мав бути виконаний тим хто, був уже єпископом, і це було доручено кардиналу-єпископу Остії, посада якого довго була об'єднана з посадою [[Декан колегії кардиналів|декана Колегії кардиналів]]. У той час, коли кардинальський сан був розширений поза Римським пасторським духівництвом і [[Римська курія|Римською курією]], до цього дня кожен кардинал-священник має номінальну назву церкви округу в Римі, хоча [[Папа Римський]] [[Павло VI (папа римський)|Павло VI]] скасував усі адміністративні назви, які вони мали відносно їх номінальних церков. Деякі з номінальних церков були місцем кардинала починаючи з [[II століття]].

== Сучасне розширення ==

У той час як кількість [[кардинал]]ів була малою з часів [[Римська імперія|Римської імперії]] і до [[Відродження|Ренесанса]], і часто кількість визнаних церков була меншою, ніж мають право на сан кардинала-священника. У [[XVI століття|XVI столітті]] [[Колегія кардиналів|Колегія]] помітно розширилася. [[1587]] року [[Папа Римський]] [[Сікст V]] прагнув зупинити це зростання, встановив максимальну межу членів Колегії в 70 кардиналів, включаючи 50 кардинал-священників, 6 [[кардинал-єпископ]]ів, і 14 [[кардинал-диякон]]ів. Цю межу поважали до [[1958]], і список номінальних церков змінювався тільки в окремих випадках, зокрема через будинок, що набуває поганого стану. Коли [[Папа Римський]] [[Іван XXIII|Іоанн XXIII]] скасував межу, він почав додавати нові церкви до списку, який Папи [[Павло VI]] та [[Іван Павло II|Іоанн Павло II]] також продовжили збільшувати. Сьогодні є 150 номінальних церков у [[Рим]]і.

Кардинал, який є найстарішим зі зведених у сан кардинал-священників, названий [[кардинал-протопресвітер]]ом. Він мав деякі церемоніальні обов'язки на [[Конклав]]і, які припинилися, тому що [[кардинал-протопресвітер]]и&nbsp;— тепер ті, кому понад 80 років, і такі кардинали не мають право брати участь у Конклаві. Починаючи зі смерті [[кардинал]]а Франца Кеніга, протопресвітером став кардинал Стефан Кім Су Хван з [[Південна Корея|Південної Кореї]] як найстаріший за призначенням (він став кардиналом [[1969]] року). А з [[16 лютого]] [[2009]] року, по смерті кардинала Кіма, кардинал-протопресвітером є кардинал Еуженіиу де Араужу Салеш, якого також було призначено кардиналом на консисторії від [[28 квітня]] [[1969]] року.

Ті, хто є кардиналами-священниками сьогодні,&nbsp;— переважно [[архієпископ]]и важливих єпархій в усьому світі, хоча деякі працюють у [[Римська курія|Римської курії]]. [[Кардинал-диякон]]ам через десять років дозволяють стати кардинал-священниками на їх вибір. Кожен завжди мав бути присвяченим [[священник]]у, щоб бути кардинал-священником, але з [[1918]] року ця вимога поширюється на всю [[Колегія кардиналів|Колегію]]. З [[1962]] року, за рішенням [[Папа Римський|Папи]] [[Іван XXIII|Іоанна XXIII]], у [[Колегія кардиналів|Колегії]] можуть брати участь лише [[єпископ]] і священники, які призначаються кардиналами, повинні бути рукоположені до єпископів, за рідким винятком.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://www.catholicculture.org/culture/library/dictionary/index.cfm?id=32336 Cardinal priests] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170425114512/https://www.catholicculture.org/culture/library/dictionary/index.cfm?id=32336 |date=25 квітня 2017 }} // Catholic Culture
{{Католицька ієрархія}}
[[Категорія:Кардинали]]