Сплюшка східноазійська
| Сплюшка східноазійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Східноазійська сплюшка рудої морфи (Ассам, Індія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus sunia (Hodgson, 1836) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Scops sunia | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка східноазійська[2] (Otus sunia) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Південній, Південно-Східній і Східній Азії.
Опис
ред.
Довжина птаха становить 17-21 см, розмах крил 497-525 мм, самці важать 75-87 г, самиці 79-95 г. Довжина крила у самців становить 138-154 мм, у самиць 140-158 мм, довжина хвоста 70-80 мм, довжина дзьоба 17,5 мм, довжина цівки 22 мм у самців і 24 мм у самиць. Забарвлення існує в трьох морфах. У представників рудої морфи верхня частина тіла рудувато-коричнева, нижня частина тіла світліша, живіт блідо-жовтуватий або білий. У представників сірувато-коричневої й рідкісної золотистої морфи верхня частина тіла більш поцяткована темними смугами й плямами. Лицевий диск світло-сірий, поцяткований тонкими поперечними смугами, на голові пір'яні вуха довжиною 15-25 мм. На плечах білуваті плями, що формують смугу. Крила і хвіст смугасті. Очі жовті, дзьоб чорний. лапи оперені, пальці сірувато-коричневі, кігті чорнувато-коричневі.
Підвиди
ред.Виділяють дев'ять підвидів:[3]
- O. s. japonicus Temminck & Schlegel, 1845 — Японія;
- O. s. stictonotus (Sharpe, 1875) — Приамур'я, Сахалін, північний схід Китаю і Корейський півострів;
- O. s. malayanus (Hay, 1845) — Південний Китай (від Юньнаню до Гуандуну);
- O. s. sunia (Hodgson, 1836) — Гімалаї від північного Пакистану до Північно-Східної Індії і Бангладеш;
- O. s. distans Friedmann & Deignan, 1939 — М'янма, північ і схід Таїланду, Індокитай;
- O. s. rufipennis (Sharpe, 1875) — Південна Індія;
- O. s. leggei Ticehurst, 1923 — острів Шрі-Ланка;
- O. s. modestus (Walden, 1874) — Андаманські острови;
- O. s. nicobaricus (Hume, 1876) — Нікобарські острови.
Поширення й екологія
ред.Східноазійські сплюшки гніздяться в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Китаї, Росії, Північній і Південній Кореї, в Японії і на Шрі-Ланці. Популяції, що гніздяться у Північно-Східній Азії (Далекий Схід Росії, північний схід Китаю, Корея, Японія) взимку мігрують на південний схід Китаю, на Тайвань, Малайський півострів і на Суматру. Бродячі птахи спостерігалися на Алясці.
Східноазійські сплюшки живуть в різноманітних лісах і лісових масивах, на плантаціях, в парках і садах, на висоті до 1500 м над рівнем моря, в Гімалаях місцями на висоті до 2300 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя, живляться комахами, павуками та іншими безхребетними, а також дрібними хребетними. Сезон розмноження в осілих популяцій триває з лютого по травень, у перелітних популяцій з квітня по червень, в Японії з травня по червень. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці від 3 до 6 блискучих білих яєць розміром 30×26 мм і вагою 13-14 г. Інкубаційний період триває 19-20 днів, насиджують самиці. Пташенята покидають гніздо через 25 днів після вилуплення.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Otus sunia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 жовтня 2022.
Джерела
ред.- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
- Grimmett; Inskipp; Inskipp (1999). Birds of India. ISBN 0-691-04910-6.
- Voous, Karel. Owls of the Northern Hemisphere. ISBN 0-00-219493-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |