Персій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Персій
Народився4 грудня 34[1]
Вольтерра, Провінція Піза, Тоскана, Італія[1]
Помер24 листопада 62[1] (27 років)
Рим, Римська імперія
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьпоет, письменник, філософ
Мова творівлатина
Жанрcатура
Magnum opusSatiresd

CMNS: Персій у Вікісховищі

Авл Пе́рсій Флакк (лат. Aulus Persius Flaccus; 4 грудня 34 — 26 листопада 62) — відомий давньоримський поет, майстер сатури.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Волатеррах (Етрурія) у родині Персія Флакка (ім'я невідомо), римського вершника, та Фульвії Сізеннії. Незважаючи належність до стану вершників родина Флакків була тісно пов'язана із знаттю Етрурії та Рима.

Авле Персій спочатку вчився у Волатеррах, ймовірно йому викладав хатній вчитель. У 46 році він переїхав до Риму. Тут його навчали граматик Квінт Реммій Палемон, ритор Вергіній Флав. У 50 році Персій продовжив навчання у філософа-стоїка, ритора та поета Луція Аннея Корнута, вільновідпущеника відомого філософа й політичного діяча Луція Сенеки Молодшого. Через деякий час Авл Персій Флакк звів знайомство з самим Сенекою (через посередництво Корнута), проте палким прихильником його не став.

Персій належав до кружка Публія Клодія Фрасеї Пета, який очолював сенатську опозицію імператорові Нерону. До того ж Персій був родичем дружини Фрасеї Пета.

Сатурою Персій став займатися під впливом вивчення творів Гая Луцилія. До того ж він став пристрасним бібліофілом. У його бібліотеці налічувалося 700 книг.

Помер Авл Персій Флакк у своєму маєтку під Римом від хвороби шлунку. З огляду на те, що він вів не розкішний спосіб життя, то зміг залишити у спадок матері та сестрі 2 млн сестерціїв.

Творчість

[ред. | ред. код]

Всього Персій написав 6 сатур у формі гексаметру. Писав він свої твори повільно. Мова його сатур вигадлива. Темою служили здебільшого вади людини.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Walter Kißel: Aulus Persius Flaccus — Satiren (Herausgegeben, übersetzt und kommentiert). Heidelberg 1990. (нім.)